Дворазове підвищення зарплат: який ефект від ініціативи Гройсмана

# Соціалка 28.10.2016 10:00

        Премьер-міністр Володимир Гройсман анонсував підвищення в 2017 році розміру прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати в Україні практично вдвічі - до 3,2 тис. Грн. Це, на думку чиновників, має збільшити надходження до бюджету від ЄСВ і сприяти детінізації бізнесу. Відповідне норма буде внесена в проект держбюджету України 2017 року .

       Володимир Гройсман озвучив плани уряду щодо збільшення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму до 3,2 тис. Грн в 2017 році. «Ми з вами забезпечимо в країні дворазове збільшення мінімальної зарплати», - заявив глава уряду і зазначив, що раніше в проект бюджету 2017 року закладалася мінімальна зарплата на рівні 1,6 тис. Грн.

       Таким чином, якщо депутати приймуть держбюджет наступного року з зазначеними показниками, всі держслужбовці та працівники приватного сектора будуть отримувати зарплати в розмірі не менше 3,2 тис. Грн.

       Остаточних розрахунків, що підтверджують економічний ефект і доцільність підвищення мінімальної зарплати уряд поки не надало. За словами, міністра фінансів Олександра Данилюка, Мінфін зараз зайнятий підготовкою цих матеріалів. «Нам дано доручення все порахувати. Зараз цим і займаємося », - сказав Данилюк.

       Як розповів «Апостроф. Економіка »віце-прем'єр міністр Павло Розенко, плани щодо підвищення мінімалки Кабмін озвучував ще півроку тому, коли говорив про необхідність запуску програми з реформування сфери оплати праці. «Якби це було нереально зробити, то ми б про це не говорили і таких ініціатив б не було», - сказав Розенко. Він також зазначив, що зарплата чиновників після прийняття держбюджету 2017 роки не збільшиться, так як вона не прив'язана до мінімальної заробітної плати.

      Крім того, віце-прем'єр анонсував в розмові з виданням, що Кабмін планує відв'язати від показника мінімальної заробітної плати та оклади народних депутатів, суддів, працівників НАБУ і інших держслужбовців. «Цим категоріям потрібно встановити конкретні цифри зарплат. Це буде вже в новому бюджеті, так як має йти в пакеті з підвищенням мінімалки », - підкреслив Розенко.

       Дії уряду щодо підвищення зарплат в першу чергу торкнуться роботодавців, особливо тих, хто до цього для мінімізації оподаткування вказував офіційну зарплату своїх співробітників на рівні мінімально допустимого. Тепер їм доведеться збільшити суму окладу своїх співробітників, а значить - і відрахування ЄСВ. Це, на думку чиновників, це має стати частиною програми по детінізації зарплат.

       «50 - 60% людей, що працюють в легальному секторі, отримували зарплату в розмірі 1,465 грн. З 1 січня зарплата в легальному секторі зросте - і менше 3,2 тис. Грн платити працівникам буде не можна. Це дуже потужний ривок з точки зору детінізації економіки », - сказав Розенко і нагадав, що ще рік тому Кабмін знизив ставку ЄСВ майже в два рази - до 22%. Таким чином, на думку віце-прем'єра, у підприємств є додатковий ресурс для збільшення оплати праці.

       Можливий також і інший варіант реакції роботодавців. Деякі можуть почати звільняти працівників за статтею «за власним бажанням» або за погодженням сторін і переводити їх на 100% зарплату в конверті.Ще одним варіантом може стати формальний переклад працівників на неповну ставку, наприклад, на половину ставки. При цьому працівник отримуватиме ту ж зарплату, а працедавець - виплачувати колишній обсяг податку. «Також роботодавець може підвищити офіційну частину до необхідного рівня, доплачуючи інше в конверті. У цьому випадку загальна величина зарплати не зміниться. Але самі скупі роботодавці можуть навіть вирахувати з тіньової частини податкові відрахування і ЄСВ, які їм доведеться платити з підвищеною офіційної частини зарплати », - пояснює аналітик ІК Adamant Capital Інна Звягінцева.

       При цьому як і чиновники, в громадській раді Пенсійного фонду (ПФ) сподіваються, що підвищення мінімальної зарплати все ж дозволить збільшити відрахування ЄСВ в бюджет, а значить - зменшити дотування ПФ. «Наслідком підвищення зарплат буде істотне збільшення відрахувань до Пенсійного фонду, а отже - зменшиться діра, яку ми фінансуємо за рахунок держбюджету. Думаю, що це збільшить десь на 15% дохід по ЄСВ. Це одночасно може бути компенсатором, який можна направити на підвищення зарплат держслужбовцям ", - зазначила голова громадської ради ПФУ Галина Третьякова.

       Ще одним хвилюючим громадськість питанням залишається питання субсидій. Адже за логікою речей збільшення окладів спричинить за собою зменшення кількості людей, які мають право претендувати на максимальну знижку від держави. Однак, як розповів «Апостроф.Економіка» Павло Розенко, в цьому опалювальному сезоні підвищення мінімальних зарплат ніяк не вплине на одержувачів субсидії, так як вона вираховувалася, виходячи з доходів громадян за 2015 рік. «Люди можуть бути спокійні. Зростання зарплат зараз - це просто більше грошей на руки. Що буде в наступному опалювальному сезоні - поки говорить складно », - сказав віце-прем'єр.

       Однак експерти більш впевнені в своїх прогнозах. Підвищений офіційний дохід, за їхніми словами, дійсно знизить число претендують на субсидії в наступному опалювальному сезоні, а також зменшиться розмір наданих субсидій. А ось для безробітних отримання субсидії стане більш проблематичним. «Для них в якості доходу приймається два прожиткових мінімуми. Поки що прожитковий мінімум збираються підвищувати разом з мінімалкою, хоча раніше йшлося про те, що вони будуть відв'язані один від одного », - говорить Інна Звягінцева.

       Поки що не торкнуться нововведення уряду українських пенсіонерів, адже пенсії прив'язані до прожиткового мінімуму для непрацездатних. Як і раніше анонсувалося, вони будуть збільшені на 10% з 1 грудня 2016 року і протягом всього наступного року - ще на 10%. Але якщо через зростання зарплат помітно виростуть і доходи Пенсійного Фонду, то Павло Розенко не виключає впровадження додаткових пенсійних програм.

       При цьому народний депутат і член бюджетного комітету Віктор Пинзеник сумнівається, що у Верховній Раді рішення про підвищення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму до 3,200 грн буде підтримано без підвищення мінімального розміру пенсії. «Такого розриву соціальних стандартів в Україні ніколи раніше не було», - зазначив Пинзеник. Марк Поллок , джерело: Апостроф