Понад сімсот профспілкових активістів, що представляють робітників усіх галузей та регіонів, прибули в столицю України, щоб напередодні звіту Уряду у Парламенті провести чесний і відвертий соціальний діалог про неефективність реформ, нерезультативність дій по стабілізації економіки.

Але для участі у цьому відкритому та актуальному діалозі прийшли від сторони влади тільки заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич, заступник глави Адміністрації Президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ Дмитро Шимків та керівник Департаменту з питань гуманітарної політики АП Юрій Рубан. 

І це не перший випадок, коли урядовці ховаються від представників трудящих, - підкреслювали виступаючі на форумі.

На з’їздах всеукраїнських профспілок, які пройшли нещодавно, не було жодного профільного міністра.

У виступах учасників та гостей наголошувалось, що сьогоднішня антисоціальна політика «жорсткої економії» призвела до катастрофічного падіння вартості праці та зубожіння населення. Найболючішим постає питання зайнятості населення. За півтора роки діяльності нинішнього Уряду втрачено понад 2 млн. робочих місць, відсутня програма працевлаштування "біженців" зі Сходу, не виконується Програма сприяння зайнятості населення та створення нових робочих місць.

Саме тому, зазначалось у виступах, першочерговими діями влади мають бути створення робочих місць та реформа оплати праці на основі забезпечення її рентабельності та суспільної престижності. Водночас профспілки категорично проти звуження трудових прав і боротимуться проти порушень міжнародного права та національного законодавства у сфері праці. Уряд нарешті має наповнювати бюджет через викорінення практики ухилення від сплати податків і шахрайства в так званій тіньовій економіці, а також через реальну боротьбу з корупцією та казнокрадством.

У виступах наголошувалось, що в цих складних суспільно-економічних умовах Уряд, Прем’єр-міністр А. Яценюк були ініціаторами антисоціальних і антитрудових рішень, знехтували численними пропозиціями профспілок щодо негайного альтернативного розв’язання гострих соціальних проблем.

Говорилось і про те, що соціальний діалог урядовцями фактично перетворено в бутафорію. Уряд не бачить і не чує профспілки. Головна інституція соціального діалогу - Національна тристороння соціально-економічна рада - втратила вплив на формування соціально-економічної політики. ЇЇ рішення мають не системний характер і не виконуються.

Досі не укладено Генеральну угоду на новий термін через незгоду урядової сторони забезпечити реалізацію трудових конституційних гарантій. У значній кількості сфер економіки відсутні галузеві колективні угоди. Тристоронні органи управління фондами соціального страхування паралізовані діями чи бездіяльністю представників Уряду.

Зазначалось також, що разом з децентралізацією влади Уряд намагається провести радикальну децентралізацію колективних переговорів, спрямовану на послаблення ролі колективно-договірного регулювання на всіх рівнях. Наголошувалось, що колективні угоди, дія яких виходить за межі конкретного підприємства або компанії, є унікальною інституційною рисою європейської соціальної моделі. В країнах і регіонах, де переважають переговори на рівні підприємства або компанії, умови найму та праці виявляються закріпленими в колективних договорах лише для меншості працівників.

За результатами роботи Зборів за основу прийнято текст Резолюції з вимогами до Парламенту, Президенту та Уряду.

Резолюцію буде опубліковано після її доопрацювання з урахуванням пропозицій та доповнень учасників зборів.

         За матеріалами сайту ФПУ