27 березня  2026 року в м. Києві  відбулося засідання Х-го Пленуму Центрального комітету Профспілки.

На початку засідання Олексій РОМАНЮК  привітав всіх учасників Пленуму, подякував тим, хто зміг особисто приїхати на засідання і тим, хто приєднався до роботи в режимі онлайн. 

Враховуючи наявність кворуму, Голова ЦК Профспілки запропонував розпочати роботу Пленуму з хвилини мовчання  на знак глибокої шани та вдячності тим, хто віддав своє життя, захищаючи незалежність  України, збереження її суверенітету, демократії та свободи усіх країн Європи,  а також членам Профспілки, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків. Світла пам’ять про них назавжди залишиться в наших серцях.

Пленум продовжив роботу - обрав робочі органи та визначився з питаннями щодо порядку денного і регламенту роботи, відповідно до якого до слова було запрошено Миколу ШАФІНСЬКОГО - голову Мандатної комісії, який доповів «Про зміни в складі ЦК Профспілки».

Наступне питання порядку денного «Про  нові виклики та завдання профспілкових організацій щодо забезпечення трудових прав та соціальних гарантій членів Профспілки в умовах воєнного стану» доповідав Голова ЦК Профспілки Олексій РОМАНЮК, звертаючись до присутніх  з доповіддю він сказав:  

«Шановні учасники пленуму!  Рік, що минув від попереднього нашого зібрання, став  четвертим роком повномасштабної  війни і  позначився збільшенням горя та невимовного болю втрат багатьох наших співвітчизників, славних захисників. 2026 рік ми теж зустріли  без ілюзій, а з чітким розумінням нових викликів і проблем, які мають і будуть мати місце в реальному житті.

 На превеликий жаль наразі увесь світ переживає епоху найбільших розколів із часів холодної війни. Ми живемо в часи жорстокої реальності, в якій геополітика великих держав  більше не підпорядковується жодним обмеженням,  принципи справедливості ігноруються. 2025 рік став роком загострення збройних конфліктів та показав неспроможність поважних міжнародних інституцій щодо їх врегулювання.

Причиною нових  викликів є також  соціальна поляризація, збільшення безробіття, низькі зарплати, нерівний доступ до харчів, води, комунальних послуг тощо. Нам залишається вірити та сподіватися що демократичні сили згуртуються та не допустять світової катастрофи», - зазначив доповідач.

 

Також Голова ЦК Профспілки проінформував присутніх щодо економічних показників України на минулий рік, наголосив на особливому  місці  в умовах війни сталій роботі  критичної інфраструктури, до якої належать і підприємства житлово-комунального господарства.

«Сьогодні  наша галузь  - це насамперед люди, які  щодня тримають ще один фронт - фронт життєзабезпечення країни»,- підкреслив доповідач, зазначивши що професіоналізм наших спілчан стали прикладом стійкості та мужності для всього світу, і додав: «У цей непростий час ми маємо згуртуватися і   докласти максимум зусиль, щоб трудовий подвиг працівників галузі був гідно оцінений  підвищенням   заробітної плати, пільг,  доплат і заохочень; щоб наші працівники, які працюють в надзвичайно ризикованих для життя умовах, отримали статус ветеранів».

Олексій Романюк наголосив, що добробут та соціальний захист працівників напряму пов'язаний з економічною стабільністю підприємств, на яких вони працюють. Центральний комітет та інші виборні органи Профспілки у співдружності зі сторонами соціального діалогу роблять усе можливе для безперебійного функціонування галузевих підприємств. Також доповідач подякував міжнародним партнерам України, які суттєво допомагали комунальним підприємствам, обладнанням, спецтехнікою, генераторами тощо задля подолання наслідків  терористичних атак рашистів спрямованих на «голодомор» українців під час цієї зими. Продовжуючи тему Голова ЦК профспілки розповів про кроки Уряду щодо  плану стійкості на рівні кожного регіону, з тим, щоб забезпечити безперебійну роботу систем енерго-, тепло-, водопостачання та готовність громад до наступної зими, проте   попри наші численні звернення і звернення наших партнерів немає виваженої державницької позиції  щодо тарифної політики  у галузі.  Наразі держава заборгувала теплопостачальним організаціям понад 70 млрд грн різниці в тарифах на тепло; попри численні звернення  ЦК до вищих органів влади щодо необхідності  термінового погашення  боргу,  розв'язання інших проблем, які  блокують роботу теплопостачальних підприємств, на жаль питання не вирішене. Олексій Романюк зауважив також, що Кабінет Міністрів України, в проєкті ЗУ про Державний бюджет на 2026 рік запропонував виключити видатки за спеціальною бюджетною програмою, тобто підтримка наших підприємств з державного рівня переадресовується на місцевий рівень влади, і це не може не турбувати нас.

Далі доповідач окреслив напрямки роботи профільного Міністерства і висловив сподівання на  конструктивну співпрацю щодо  вирішення гострих галузевих питань на законодавчому рівні. Доповідач поінформував присутніх про  законопроєкт №14067 щодо розвитку в України теплопостачання, а  у сфері водопостачання та водовідведення - законопроєкт №13576.

Доповідач окремо зупинився на питанні «кадрового голоду», яке  завжди  через об'єктивні обставини відчувала наша галузь, а під час війни воно набуло надважливого  значення, оскільки  нестача кадрів  суттєво відчувається на всіх підприємствах галузі,  особливо тепло- і водо- постачання, управлінських компаніях з обслуговування житлового фонду та зазначив:  «ЦК Профспілки спільно із соціальними партнерами  доклали максимум зусиль для того, щоб донести дану проблему  до керівництва країни. І врешті решт нам вдалося добитися рішення щодо збільшення відсотка можливості бронювання від мобілізації працівників, які  надають послуги споживачам з постачання тепла,  води, управління побутовими відходами до 75 відсотків. Окрім того, постановою КМУ від 13.08.2025 №991 Уряд вніс зміни в постанову КМУ від 27.01.2023 №76, які передбачають  бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, що фактично здійснюють діяльність на територіях бойових дій. Аналогічна проблема  виникла і щодо  бронювання працівників міського електротранспорту, оскільки з початку війни, мобілізація  призвела до зменшення  кадрового складу кваліфікованих  фахівців на 29 відсотків. ЦК Профспілки спільно з Корпорацією «Укрелектротранс» звернулися з відповідним листом  до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко. І  дане питання наразі опрацьовується».

 Голова ЦК Профспілки у своїй доповіді значну увагу приділив питанню  щодо ЗУ «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період»,   №4196 від 09.01.2025р.

Звертаючись до учасників Пленуму, Голова ЦК Профспілки також сказав: «Наш соціальний партнер Асоціація міст України і ми  звертаючись  до вищих органів влади зазначали, що комерціалізація комунальних підприємств негативно позначиться  на безперебійному  забезпеченні громадян житлово-комунальними та іншими послугами; що в умовах воєнного стану важко спрогнозувати можливі негативні наслідки цієї реформи, оскільки  норми законопроєкту можуть бути використані для перерозподілу публічної власності і поза приватизаційний спосіб.

 Разом з тим існувала і існує  й інша думка щодо з цього приводу.  Автори Закону №4196 та й окремі наші господарники вважають що Україна   нагально  потребує реформи у сфері комунального сектору економіки, оскільки наразі значна частина із  14 тисяч комунальних підприємств,  є збитковими та залежними від державного чи місцевого фінансування, а основними проблемами в цьому секторі є - низька ефективність управління, відсутність прозорості у фінансовій діяльності, політичний вплив на ухвалення рішень та залежність від бюджетного фінансування. І саме ця реформа здатна забезпечити ефективність, прозорість і стабільність управління, зменшити корупцію, що необхідно для стійкого розвитку нашої держави та її інтеграції в ЄС.

   Як бачите, думки різні. Проте Закон ухвалено і Кабінет Міністрів вже розробив конкретний план дій, який передбачає завершення трансформації комунальних підприємств у корпоративні структури до кінця 2026 року. А з наступного року вже буде заборонено дотаційне фінансування цих підприємств із державного та місцевих бюджетів.  І  наразі система організаційно-правових форм діяльності юридичних осіб приводиться у відповідність до євро стандартів, які мають забезпечити оптимізацію витрат, унеможливлення корупційних схем та встановлення економічно обґрунтованих прозорих тарифів.

І виборні профспілкові органи повинні знайти своє місце в цьому процесі

знайти належне місце в цьому процесі та по можливості використати його на користь найманих працівників.  Ми повинні бути готові до всього і працювати на випередження».

Голова ЦК Профспілки зауважив, що всупереч усім труднощам,  пріоритетним напрямком роботи  нашої Профспілки у звітному періоді залишалась допомога ЗСУ та надання  гуманітарної допомоги  і навів конкурентні приклади цієї роботи, подякувавши всім  на єдність і солідарність.

Голова ЦК Профспілки у своїй доповіді наголосив, що головну роль у вирішенні взаємовідносин між працівником і роботодавцем  відіграє соціальний діалог, який  був і залишається ефективним механізмом для досягнення соціальної справедливості, стабільності та розвитку. Завдяки йому у грудні 2025 року були підписані Зміни і доповнення до Галузевої угоди ЖКГ, які передбачають підвищення мінімальних гарантій в оплаті праці працівників ЖКГ та посилення соціального захисту в умовах воєнного стану. Попри позитив, доповідач вкотре  звернув увагу присутніх на відсутність  належного соціального діалогу на загально національному рівні  та необхідності  відновлення повноцінної роботи  НТСЕР.

Доповідач поінформував учасників Пленуму про негативний резонанс у профспілковому середовищі викликав  проєкт нового Трудового Кодексу, - «Основною метою цього документа, за інформацією його розробника – Уряду України, є «дерадянізація» законодавства про працю, унормування трудових відносин на принципах свободи, рівності, забезпечені гідної праці з імплементацією міжнародних стандартів регулювання трудових відносин у національне законодавство.

 В пояснювальній записці до цього законопроєкту багато також написано про баланс інтересів працівників і роботодавців. Іншими словами – пожаліли вовка, який має обмежене право з’їсти ягнят. Звісно, що вони підсолодили свої аргументи турботою за державні інтереси – створення нових робочих місць, підвищення  заробітної плати сумлінних працівників.

  А що насправді, людина праці  стане безправною – про це звісно автори законопроєкту не написали жодного слова! Проте є висновок до згаданого проєкту головного науково-експертного управління апарату ВРУ, в якому зазначено, що  окремі його положення виглядають такими, що звужують соціальні гарантії, в тому числі для вразливих категорій працівників. А це є пряме порушення Конституції України.

Тому СПО Профспілок були сформульовані і передані КМУ і ВРУ  конкретні пропозиції і зауваження, де зокрема зазначено, що проєкт Трудового Кодексу було подано до ВРУ без дотримання принципів соціального діалогу, взятих на себе зобов'язань та узгоджувальних процедур із профспілковою стороною. Профспілкова позиція є чіткою та однозначною - реформування трудового законодавства має відбуватися за умови неухильного дотримання положень Конституції України, міжнародних стандартів і зобов’язань України, принципів соціального діалогу, широкого залучення всіх зацікавлених сторін, а також недопущення звуження наявних прав та гарантій найманих працівників.»

Продовжуючи виступ Голова ЦК Профспілки сказав, що війна послабила класичні інструменти профспілкового захисту працівників. Проте нинішня ситуація вимагає від профоргів трансформації  - від суто трудових питань до ширшої соціальної та правозахисної місії: більш вимогливою має бути наша позиція щодо пріоритету безпеки працівників і створення належних умов праці на робочих місцях, під час обстрілів, особливо при ліквідації аварій; обов’язкове забезпечення їх бронежилетами та іншими засобами індивідуального захисту, укриттям тощо.

Профспілкові комітети повинні вимагати від роботодавців доплат за небезпечні умови праці, виплати державних виплат, ініціювати проведення сеансів психологічної допомоги особливо для тих категорій працівників які ризикують життям і знаходяться під постійним стресом.

І користуючись нагодою висловив усім профспілковим активістам щиру подяку за цю важливу і край необхідну роботу.

Також у своєму виступі Голова ЦК Профспілки наголосив на важливості інформаційного  напрямку роботи профспілкових органів із застосуванням сучасних засобів і методів комунікації, пристосування цієї діяльності до умов та потреб воєнного стану й наголосив на необхідності  його всебічного посилення, особливо на територіальному та локальному рівнях. 

Звертаючись до присутніх доповідач зазначив, що успішність  роботи визначається багатьма критеріями, проте основний – це рівень профспілкового членства, збереження профорганізацій. І винятком тут можуть бути лише ті організації, які наближені до лінії фронту, оскільки зменшення кількості профорганізацій і членів Профспілки в них відбулося з об’єктивних причин. Він подякував головам Донецького, Харківського, Сумського, Чернігівського, Херсонського, Запорізького, Дніпропетровського, Миколаївського, Одеського обкомів Профспілки, за те що вони в надзвичайно важких умовах зуміли зберегти керованість своїх організацій та забезпечити захист трудових прав працівників, за допомогу господарським керівникам. 

Олексій Романюк підкреслив, що  Профспілка входить в першу п’ятірку найбільш чисельних членських організацій ФПУ, проте  викликає серйозне занепокоєння той факт, що кожного останнього року рівень охоплення  профчленством працівників знижується  в областях далеких від лінії фронту.

Завершуючи доповідь, Олексій Романюк  наголосив, що попри проблеми, викликані війною розв’язаною росією проти України нашій галузевій Профспілці вдається зберігати свою організаційну структуру, ідентичність, єдність, згуртованість  та залишатися однією з найчисельніших  національних репрезентативних профспілок та додав: «Ми повинні бути свідомі та готові до нових викликів та нелегкої  боротьби,  працювати  більш наполегливо, системно, творчо та цілеспрямовано. Неоліберальна політика в Європі поширюється. ЇЇ основна суть ліберальні, сприятливі умови для власників підприємств, роботодавців і звуження прав найманих працівників. Цілком можливо, що  рухаючись до Європейського Союзу Україна може опинитися під впливом крайніх правих, які сповідують саме таку ідеологію.

І тому нам необхідно рішуче протистояти цим силам. Ця боротьба має опиратися  на сильні профспілкові права та колективні договори для усіх працівників що надають громадські послуги, незалежно від того, чи є їхній роботодавець державним, комунальним чи приватним. Ми повинні разом з іншими профспілками добиватися гідної оплати праці, повернення обов’язковості погодження звільнень, істотних умов праці та контролю за дотриманням трудового законодавства, розширення участі профспілок у соціальному діалозі, імплементації міжнародних трудових стандартів конвенцій МОП щодо права на організацію і ведення колективних переговорів тощо.

У цей важкий час нам необхідно  оперативно аналізувати ситуацію та швидко знаходити шляхи і ресурси для розв’язання гострих проблем працівників; стукати в усі двері про допомогу тим, хто її конче потребує. Профспілкові комітети мають бути більш наполегливими та добиватися повної і своєчасної виплати заробітної плати, дотримання вимог охорони праці, особливо в регіонах де продовжуються інтенсивні бої.

  Дякую за увагу і запрошую до обговорення даного питання порядку денного нашого пленуму.  Слава Україні! Героям слава!» - завершив доповідь Голова ЦК Профспілки.

Далі учасники Пленуму перейшли до обговорення доповіді і першій надали слово  Світлані ЛЄБЄДЄВІЙ  - голові Київської обласної організації Профспілки, яка звертаючись до учасників засідання зокрема сказала:

 

«Шановні учасники Пленуму! Мене попросили розказати про роботу нашої організації з питань оздоровлення, навчання й інформації. Сьогодні я хочу говорити не просто про роботу, а про результат який бачать люди, бо саме це визначає довіру до Профспілки. Почну з одного з найважливіших і найчутливіших напрямків - це дитяче оздоровлення. У 2025 році наша організація не відмовилась від цієї роботи   попри складні умови воєнного часу. Навпаки ми підійшли до неї ще відповідальніше. Оздоровлення дітей членів Профспілки було організовано у двох регіонах: Закарпатті ( це селище Чинадійово, дитячий заклад «Водограй) та в Івано-франківській області  (с. Татарів). Я хочу зауважити, що це був не формальний підхід і вибір табору. Я особисто виїжджала у табори та перевіряла всі умови. А ще для мене дуже важливим фактором було ставлення директора до його роботи. За результатами проведеної роботи нам вдалося досягти 10 відсоткової знижки від вартості путівки та ще 15 відсотків – компенсація коштом Київської обласної організації Профспілки. Тобто на 25 відсотків ми здешевили путівки для наших спілчан. В таборі «Водограй» оздоровлено 40 дітей, на що спрямовано 260 тис. грн та ще 20 дітей відпочивали в с.Татарів з наданням допомоги 41 тис. грн. Окремо забезпечувався трансфер дітей, а це понад 30 тис. грн і загалом на оздоровчу кампанію у 2025 році було спрямовано 332 тис. грн. І тут головне не цифри, головне, що діти повертаються щасливі, з емоціями, з бажанням їхати знову!

Другий важливий напрямок роботи – це навчання профспілкового активу. Сьогодні профспілковий лідер це не просто активіст, це людина яка повинна знати закони, вміти їх застосовувати та реально захищати людей. Саме тому ми систематично працюємо над навчання. У 2025 році було проведено навчання у Хмельницькій області  в навчально-культурному центрі «Побужжя». І я дякую колезі з Хмельницького за підтримку.

Крім того, навчання відбувалося і в Волинській області – місті Луцьк. Дякую, колезі Олені Ковальчук. Там особливу увагу було приділено застосування законодавства щодо діяльності профспілок, ролі  колективного договору, організації роботи первинних профспілкових організацій. Також проведено галузевий семінар з питань праці та охорони праці за участі представників Державної служби праці, на якому було понад 60 представників нашої галузі. Це були не тільки голови  та  профспілки, а й директори, економісти, охорона праці, це були кадровики. Розглядалися питання трудових відносин у воєнний час, укладення та припинення трудових договорів, проходження навчання з охорони праці, медичних оглядів, отримання дозволів в роботі підвищеної небезпеки. І це все не теорія, а знання, які люди використовують в роботі щодня.

Третій напрям – інформаційна робота. І тут я хочу сказати відверто, що можна зробити дуже багато, але якщо люди цього не бачать, то для них нічого не існує. І тоді виникає питання: а що робить профспілка? Саме тому наша позиція чітка – профспілка має бути видимою. В кожній профспілкові організації має бути профспілковий куточок, не для галочки, а як реальне джерело інформації. Щоб людина підійшла і побачила: що зроблено, які є можливості та куди можна звернутися. Крім того, ми активно використовуємо сучасні канали комунікацій: працюють вайбер чати оперативно і швидко, є сторінка у Фейсбуці. Ласкаво просимо заходити! Налагоджена робота з електронною поштою. І наша задача, щоб інформація була вчасною, зрозумілою і цікавою, бо довіра починається з відкритості.»

Завершила свій виступ Світлана ЛЄБЄДЄВА інформацією щодо роботи очолюваної нею організації по підтримці ЗСУ і зазначила, що вони не стоять осторонь і допомагають – з бюджету обласної  організації було спрямовано   687 тис. грн, які були використані на придбання автомобілів, дронів, генераторів, продовольчих наборів та іншого необхідного спорядження. Крім того, понад 121 тис. грн спрямована на допомогу членам профспілки та їхнім сім’ям, які постраждали від війни. Доповідачка наголосила, що всі ці заходи були здійснені виключно за рахунок  бюджету обласної організації профспілки.

Також доповідачка ознайомила присутніх  із ситуацією, яка виникла внаслідок  багаторічного конфлікту з Білоцерківської міською організацією і досягла піка конфронтації вже  під час війни. Після проведеної перевірки, цю організацію за недотримання статуту та систематичне порушення  фінансової дисципліни було знято з обліку Київської обласної організації. Це рішення було вимушеним, оскільки  Білоцерківська міська організація проігнорувала всі  пропозиції щодо  врегулювання цього питання  в рамках закону,   і  було продиктоване необхідністю відновлення порядку фінансової дисципліни та поваги до Статуту.

«Профспілка не може бути формальністю. Або є відповідальність і є робота, або ми чесно приймаємо рішення і наводимо порядок. Сьогодні профспілка – це не слово, це діти які відпочивають і повертаються задоволені, це люди, які отримали знання і стали сильнішими, це відкрита постійна комунікація, це реальна допомога країні. І  якщо ми це не тільки робимо, а й показуємо – у людей не виникає питання навіщо профспілка, вони бачать відповідь. Дякую», -  завершила свій виступ Голова Київської обласної організації Профспілки.

Слово для виступу отримала  Наталія ПЕРВАК, голова первинної організації Профспілки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва». Звертаючись до учасників зібрання доповідачка  висловила  вдячність  ЦК Профспілки за роботу щодо внесення змін до Галузевої угоди і наголосила, що цього разу Київська міська профспілка працівників житлово-комунального  господарства та сфери послуг  була залучена до участі у цьому процесі. Завдяки цьому зміни, яких давно вже потребували працівники підприємств, були почуті на найвищому рівні. Дуже багато пропозицій, які надавались безпосередньо нашою Профспілкою були прийняті сторонами соціального діалогу.

Доповідачка зазначила: «Так, наприклад, підвищено коефіцієнт по водіях. Внесено нові види робіт, а саме тракторні роботи, види робіт по діяльності лісопаркових господарств та інші. Ну і звісно ж документ передбачає підвищення мінімальних гарантій в оплаті праці працівників ЖКГ, а саме встановлення мінімальної тарифної ставки робітника І розряду з 1 січня 2026 року до рівня не менше 260% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Можна сказати, що є проблема. Роботодавці не «охотно» застосовують підвищений коефіцієнт, основну з/п підвищують, премії зменшують. Але в цілому рівень заробітної плати піднявся (або як воно є)».

Також Наталія Первак  окремо зупинилася на питанні щодо надання державної підтримки працівникам, які беруть участь у відновленні інфраструктури міста, зазначивши що 23.01.2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №76 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо надання державної допомоги працівникам підприємств паливно-енергетичного господарства, залізничного транспорту загального користування, комплексу, житлово-комунального залученим до аварійно-відновлювальних робіт». Постановою №76 встановлено відповідний порядок надання такої державної допомоги, а саме: КМВА інформує Мінрозвитку щодо переліку підприємств і працівників, які  були залучені до аварійно-відновлювальних робіт, подають до Мінрозвитку підприємства для внесення до Єдиного переліку порталу Мінцифри Дія із зазначенням відомостей, визначених у пункті 11 цього Порядку, при цьому в п.11 передбачено, що до Єдиного переліку порталу Дія можуть бути внесені лише підприємства за напрямами (сферами) діяльності (електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, залізничний транспорт загального користування).

Тобто підприємства з обслуговування житлового фонду не можуть бути внесені до порталу Дія. Натомість працівники підприємств житлового фонду міста Києва на рівні з іншими беруть участь в ліквідації наслідків ракетних атак, у відновленні, електро-, водо- та теплопостачання безпосередньо в будинках.

Доповідачка запропонувала звернутись до органів державної влади з пропозицією внесення змін до Постанови №76 з метою справедливого врегулювання зазначеного питання.

Підсумовуючи доповідачка також звернула увагу на  Закон України «Про основні засади житлової політики», згідно з яким  службового житла для працівників житлово-комунального господарства немає, що негативно вплине за кадровий потенціал, який і так наразі має суттєвий дефіцит.   Тому необхідно  звернути увагу на шляхи вирішення цього питання.

 

Наступною до виступу було запрошено Олену КОВАЛЬЧУК, голову  Волинської обласної організації Профспілки, яка розпочала виступ  перед поважним зібранням  виступ презентувавши очолювану нею організацію, зазначивши що вона є невеликою, на 1 січня 2026 року кількість членів становила 1158. Порівняно з минулим роком 47 членів вибуло, прибуло 56 осіб.

Також доповідачка звернула увагу, що минулого року вибуло дві організації – УТОС оскільки їхні підприємства  не отримують фінансування від держави, відсутнє фінансування держзамовлення тощо.  Також обласний навчальний комбінат  наш вибув внаслідок дій нового керівника, який дуже негативно сприймав профспілкові організації і на попередньому місці роботи, на жаль.

Доповідачка зазначила, що на жаль, наразі дуже багато керівників, які не хочуть бачити на своїх підприємствах дієву профспілкову організацію та наголосила, що  наразі в організації працюють «Дуже бойові голови  ППО, які активно працюють і дають відпір директорам підприємств».

Також вона зупинилася на питаннях укомплектованості штату обкому.

Розповіла про допомогу ЗСУ та допомога членам Профспілки, які мобілізовані до лав ЗСУ. Також про допомогу  родинам загиблих. Створений благодійний фонд комунальних підприємств для цих цілей. А рядові члени профспілок у вільний час долучаються до волонтерської діяльності  - плетуть сітки. Луцький центр професійно-технічної освіти, де працює дуже активна голова ППО, шиють одяг, маскувальні халати, допомагають пораненим  тощо.

Крім того,  працівники працюють над спорудження фортифікаційних споруд.

Доповідачка розповіла про проблеми галузевих підприємств області під час війни (блекаути, борги споживачів, відсутність компенсації різниці в тарифах тощо), зауваживши що  такий стан справ вплинув і на те, що такі підприємства мають суттєвий борг перед профспілкою.

Олена Яківна також звернула увагу присутніх, що в області є  проблеми із запровадження положень Галузевої угоди, затверджених Змінами та доповненнями – жодна організація не перейшла на підвищені економічні стандарти, внаслідок важкого фінансового стану галузевих підприємств. «Проте будемо сподіватися на краще, можливо із другого півріччя вони щось зможуть зробити», - сказала вона і додала: «Я хотіла сказати, що оце підвищення відрахувань до ЦК нам дуже тяжко. Я вношу пропозицію, щоб хоча б з 1 квітня 2026 року починати, щоб ми не були в боргу відразу … якщо вводити вже нові, то хоча б з другого кварталу. Дякую за увагу!»

Слово для виступу  отримав Микола ШАФІНСЬКИЙ, голова Хмельницької обласної організації Профспілки, який сказав:

«Шановні колеги! Працівники наших  підприємств  працюють  під час тривог, іноді й під  час вибухів. Забезпечують послуги  населенню в  період блекаутів,  коли  відсутнє  електропостачання, першими  приходять  на допомогу після прильотів не  тільки  на  території  області, а й  в інших  регіонах,  до  цього  часу допомагають  будувати  фортифікаційні  споруди на  прифронтових  територіях.  При  всіх економічних  негараздах завдяки їх  професіоналізму і відповідальності  ми  пережили   зиму  і  ніхто  зі  споживачів  не відчув  тих  проблем, в умовах  яких  працюють  колективи.

 Наші галузеві підприємства, як і багато інших, потребують  робочих  рук.  Для прикладу,  лише  МКП «Електротранс»  може  прийняти  на  роботу понад  120 працівників  на  посади  водіїв  тролейбусів  і  автобусів.

Середній  вік  працюючих  понад 60  років. А на підприємствах,  які надають  послуги  благоустрою,  обслуговування будинків та прибудинкових територій, доріг, цей показник  ще більший.

Особливо  критична ситуація  сьогодні на  підприємствах  комунальної  теплоенергетики.

ЗУ «Про особливості регулювання  відносин на  ринку  природного  газу та у сфері  теплопостачання під  час  дії  воєнного  стану  та подальшого  відновлення їх  функціонування» №2479-ІХ  та «Про заходи,  спрямовані  на  врегулювання заборгованості теплопостачальних  та  теплогенеруючих організацій  та  підприємств централізованого  водопостачання та водовідведення» №1730-VІІІ було   запроваджено  мораторій  на підвищення  тарифів  у  сфері  теплопостачання для  населення  та  передбачено гарантії  компенсації різниці  в  тарифах  підприємствам  теплопостачання з  державного  бюджету України.

З  другого  півріччя 2021  року  жодної  копійки  підприємствам  не відшкодовано.

Як  приклад. Станом  на  1 січня 2026 року лише підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» узгоджена територіальною комісією з  питань узгодження різниці  в  тарифах держава заборгувала 1050  млн грн. А якщо  до  цього  ще  додати 200  млн грн боргів  населення за  отримані  послуги. То  ця  сума   зросте  значно.

Заборгованість цього підприємства газопостачальній компанії «Нафтогаз Трейдинг» 825 млн грн  18 березня  постачальник надіслав «листи  щастя»  усім  підприємствам комунальної  теплоенергетики з вимогою  розрахуватися за поставлений газ та попередження  про  повне припинення постачання  газу з 28 березня п.р. при наявності боргу. Крім  того, підприємствам буде нарахована пеня у розмірі подвійної облікової  ставки Нацбанку України  від суми простроченого  платежу за кожен день прострочення, 3% річних  від  простроченої  суми та інфляційні збитки.

Протягом 2025 року ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» звернулося з 4 позовами до господарського суду про стягнення заборгованості в сумі 768 млнгрн. При цьому  підприємство  заплатило 848  тис. грн судових  витрат.

Виникає питання: якщо  держава заборгувала підприємству,  то  чому уряд не може врегулювати ці питання з постачальником?

Варто звернути увагу  ще й на той  факт,  що відповідно до   постанови  Кабінету  Міністрів України  від  22 серпня 2023 року№896     65% коштів,  які  сплачені  споживачами  за  теплову  енергію підприємству,  через  казначейські  рахунки  автоматично перераховуються   ТОВ” Газопостачальна  компанія «Нафтогаз Трейдинг» за спожитий  газ.  А 35%коштів, які залишаються підприємству критично  недостатньо  для  здійснення  господарської  діяльності. З  них  потрібно  заплатити  за  розподіл природного  газу,  придбання  твердого палива, за  холодну  воду,  яку  використовують  для  підігріву,  і інші  поточні  витрати. А  головне,  що  з цих  коштів  потрібно  виплатити  заробітну  плату  працівникам.

Теплопостачальні підприємства опинилися  перед  загрозою зупинки виробництва  та  постачання теплової  і  електричної  енергії,  що  призведе до неможливості забезпечити  зайнятість  працівників, виплачувати  заробітну  плату,  порушення їх  трудових  прав  та  створення  соціальної  напруги  як  в  колективах,  так  і  серед  населення міст.

 Дуже  нелегко  доводиться  працювати  підприємствам водопровідного  господарства,  у  витратах  яких  велику  питому  вагу  складає  електроенергія,  вартість  якої  зростає  по днях  і станом на 25 березня  1 кВт її уже коштує 14,51 грн.

Для прикладу,  КП «Хмельницькводоканал» зареєстрований борг держави по невідшкодованій  різниці в тарифах складає 302 млн грн,  населення – 62 млн грн. При  цьому підприємство розраховується за енергоносії,  сплачує  податки  і  збори,  не має заборгованості  по  заробітній  платі.

Можна  лише  дивуватися,  яких  зусиль   коштує  керівникам  підприємств і їх  менеджменту забезпечення  своєчасної  виплати заробітної  плати.

 Декілька слів  хочу  сказати про  виконання норм  Галузевої  угоди.  Після  внесення змін до Угоди  в  галузі  житлово-комунального  господарства в рамках реалізації  соціального діалогу обласним комітетом профспілки ініційовано і 31 грудня  поточного року підписано зміни до територіальної  угоди зі  Старокостянтинівською міською  радою на 2024– 2027 роки,  які  запроваджено з 1  січня  поточного  року, і  лише в березні через  важкий фінансовий стан підприємств - з виконавчим комітетом  Волочиської  міської  ради. Зміни  пройшли  повідомну  реєстрацію  і  їх  норми  включені до  колективних  договорів. При  цьому  варто відзначити,  що  у  колективах  підприємств  невеликих   населених  пунктів  запровадити  умови оплати  праці з  дотриманням норм галузевої чи територіальної  угоди легше і швидше, як  в обласному центрі чи  в  місті  обласного  підпорядкування.  Ми  розробили проєкт  територіальної  угоди з  виконавчим комітетом  Хмельницької  міської ради,  провели обговорення з  департаментом інфраструктури,  керівниками і головами профкомів підприємств.  Роботодавці зустріли  пропозицію  схвально, а керівництво  департаменту заявило, що якщо  ми угоду  підпишемо,  то  її треба виконувати, а  фінансових  можливостей немає.

 На мою думку, було б  доцільно  долучити  до  нашої  Галузевої Угоди  Асоціацію міст  України,  з  якою ЦК Профспілки  підписав  угоду про співпрацю. Можливо тоді було б  легше  реалізовувати  її норми і гарантії.

 Як  я  уже  говорив,  працівники  наших  підприємств регулярно  виїжджають на будівництво фортифікаційних споруд. В області за організацію  бригад відповідає департамент  розвитку територій і громад ОВА,  в структурі якого управління житлово-комунального  господарства. Тому на  будівництво  відряджають лише працівників  наших  підприємств. Для  більшості з них  ці  роботи  не  відповідають їх  функціональним  обов’язкам  за місцем  роботи і виконуються в  умовах  додаткових  ризиків  війни (прильоти, вибухи, замінування).   Відповідальність  за  їх  життя і здоровʼя  несе  керівник  підприємства,  з  яким  працівник  перебуває  в  трудових  відносинах,  а  роботи  виконуються  на  волонтерських  засадах.  

В таких  умовах  працюють і  наші профспілкові комітети.

До основних,  передбачених  Законом  України «Про професійні спілки, їх  права  і  гарантії  діяльності», КЗпП України,  Статутом  галузевої  Профспілки,  функцій  профспілкових  комітетів  додалися нові.        Вони  мобілізували  трудові колективи на  допомогу Збройним  силам  України, спорідненим підприємствам, мобілізованим, закупляють  медикаменти та продукти довготривалого використання.

 Варто відзначити,  що з  прийняттям Закону України №2136  від  15 березня 2022 року,  яким  було  звужено  законні  права  працюючих,  профкомам  окремих  підприємств за  підтримки  обкому  профспілки  вдалося запобігти   спробам    керівників  обмежити   ряд  прав  і  гарантій  працівників,  які або  неправильно  зрозуміли  норми цього  закону,  або  хотіли  покращити  фінансовий  стан  підприємств.

Ми не  допустили   внесення змін у колективні договори, які б негативно позначилися на умовах праці і її оплаті з ініціативи роботодавців.

Наша  обласна організація  профспілки з  об’єктивних причин,  про які було  сказано у доповіді, також  скоротилася по  чисельності. Спостерігається закономірність, як  тільки   переглядаються умови  оплати  праці через  зростання мінімальних  державних  стандартів  чи  норм  Галузевої  угоди,  зразу ж  в  профком  надходять  заяви  про  вихід  з  профспілки. І це,  як  правило представники  менеджменту. Причина -  збільшення  суми  профспілкових  внесків.

Крім того, на імідж  профспілок  впливає  ставлення  до  них  представників владних  інституцій,  ігнорування прав, зазіхання  на  майно  та  звуження  законодавчих  повноважень.   Ні для  кого  не  секрет, що  усі обрані нами  народні депутати є представниками великого  бізнесу, власниками  корпорації,  заводів,  підприємств, І  на  жодному з  них немає  профспілкових  організацій.  Тому  дивуватися ставленню  до  профспілки роботодавця  на  локальному  рівні  немає  підстав. Нові керівники,  які приходять  на  підприємство,  створюють різні  інституції, на кшталт ради  трудового  колективу,  уповноваженого  трудового  колективу або  вигадують щось  інше, у яких  практично  немає ніяких  повноважень, Аби  тільки  не  профспілка з  її  правами. А  в  невеликих  населених  пунктах інформація поширюється швидко. Через це  ми  повністю втратили  первинні  організації в  трьох  колишніх районних центрах.

Але ми працюємо, стараємося зберегти єдність, вживаємо належних  заходів щодо забезпечення трудових  і  соціально-економічних прав спілчан. Дякую за увагу.»

Наступною до учасників Пленуму звернулася  Лариса УСПЕНСЬКА, голова Харківської обласної організації Профспілки.

«Вітаю вас делегати Х-го Пленуму ЦК Профспілки!

Усі проблемні питання галузі які вже були озвучені попередніми  доповідачами притаманні і Харківський області та місту Харкову.

Відсутність тарифів, які покривають витрати на обслуговування комунальних послуг, борги перед теплопостачальними  організаціями держави, відсутність коштів та бажання керівників для запровадження нових коефіцієнтів   Галузевої угоди (зміни і доповнення затверджені наприкінці минулого року), які повинні  підвищити  заробітну плату нашим працівникам (на жаль, подекуди  процедура відкладається на пів року).

Також одним з найболючіших питань  для нас є питання  реорганізації комунальних підприємств на акціонерні товариства та другі дозволені форми діяльності,  що може викликати  звуження прав працівників та профспілкових організацій щодо захисту прав і інтересів людей праці.

Воєнний стан у державі ставить іноді не стандартні питання профспілкам,як зберегти  обраних голів профспілки, чи хто може виконувати обов’язки коли голова у декретній відпустці чи за кордоном?

Як вирішити питання  та зберегти обраних голів під час процесів  злиття  або реорганізації підприємств? Кожен раз це питання вивчається, іноді звертаємось до ЦК Профспілки, проводимо всебічні  консультації та виносимо рішення Президії ХООПС де рекомендуємо діяти згідно зі Статутом  та Законодавством України.

Пишаємось членами профспілки, які попри  виклики війни (втрату житла, майна, а  іноді втрату рідного міста) зберігають зв’язок с профспілкою, працюють як переміщені особи на комунальних підприємствах  та сплачують внески. ХООПС системно надає допомогу членам профспілки які втратили майно чи воно пошкоджене після обстрілів.

 Війна дала змогу побачити населенню та представникам влади важливість сфери житлово-комунального господарства працівники якої не тільки надають воду, тепло, прибирають території, але  ще виконують величезні обсяги робіт з розбору зруйнованого житла, прибирання вулиць вночі …і на ранок   ми йдемо на роботу не уявляючи як тут було  після обстрілів.

Це все робота наших героїв житлово-комунального господарства.

Ще дужа важлива тема яку потрібно вирішувати на усіх рівнях, та вносити зміни у законодавство щодо «Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві», яке навіть  втратило цю назву що спричинило зникнення   дуже важливих  статей із закону.  Закликаю спеціалістів з охорони праці, юристів  обласних організацій, ЦК Профспілки, роботодавців разом сформувати пункти яки повинні з’явитись у законі чи законах.

 Потрібно це  прописати враховуючи наявність служби НЦЗУ в Україні, повернувши  працівникам яки отримали травму від нещасних випадків  на виробництві «статус застрахованої особи» з перших хвилин  надання допомоги  на першій ланці  медичного закладу!

Зобов’язати   Пенсійний фонд  (підрозділ фонду по нещасним випадкам на виробництві) опікуватись постраждалими  ще на стадії якісного лікування, а не тільки після отримання групи інвалідності. Або повернути право постраждалому отримувати кошти витрачені  на лікування  як застрахованій особі від фонду після одужання, оскільки  зараз Фонд не витрачає гроші застрахованої особи на лікування постраждалого! А лікування коштом НЦЗУ не завжди забезпечує повний обсяг ліків, послуг, консультацій, процедур…оскільки  травма на виробництві  іноді дуже важка та потребує уваги різних спеціалістів та  втручань. Дякую за увагу».

На цьому обговорення Доповіді завершилось і Олексій РОМАНЮК звернувся із заключним словом до учасників Пленуму та подякував всім за  активну участь і конструктивні пропозиції.

 Після розгляду процедурних питань, відповідно до регламенту, Пленум розглянув наступні питання порядку денного, зокрема:

• Звіт про роботу Президії ЦК Профспілки України за період VІІІ - ІX - X пленумів, доповідач - Кулеша А.А., заст. Голови ЦК Профспілки;
• Про оновлення Положень про нагороди ЦК Профспілки, доповідач - Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки;
• Про внесення змін до складу постійних комісій ЦК Профспілки, доповідач - Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки;
• Про виконання бюджету ЦК Профспілки за 2025 рік та затвердження бюджету ЦК Профспілки на 2026 рік, доповідач - Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки;
• Про вибори делегатів ІX з’їзду ФПУ представників Профспілки;
• Про делегування до складу Ради та Президії ФПУ представників Профспілки.

  

Учасники пленуму були забезпечені відповідними пакетами Робочих документів, брошурою «Звіт про роботу Президії ЦК Профспілки України за період  VІІІ-ІX-X пленумів» та примірником  галузевої угоди «ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО ГАЛУЗЕВОЇ УГОДИ ЖКГ НА 2023-2027 РОКИ»

 Усі питання порядку денного  Х-го пленуму ЦК Профспілки  розглянуті і  були прийняті відповідні рішення.

Завершуючи засідання Пленуму, Голова ЦК Профспілки подякував всім учасникам Пленуму за конструктивну активну роботу, подякував всім спілчанам за їхню працю та ЗСУ, завдяки яким це зібрання стало можливим.