20 березня  2025 року в м. Києві  відбулося засідання VIIІ-го Пленуму Центрального комітету Профспілки, яке пройшло у змішаному режимі.

На початку засідання Олексій РОМАНЮК  привітав всіх учасників Пленуму, подякував тим, хто зміг особисто приїхати на засідання і тим, хто приєднався до роботи в режимі онлайн. 

Враховуючи наявність кворуму, Голова ЦК Профспілки запропонував розпочати роботу Пленуму з  вшановування хвилиною мовчання всіх загиблих і потерпілих від рашистської навали, зокрема і членів Профспілки, які віддали  своє  життя  за  незалежність  України, збереження її суверенітету, демократії та свободи усіх країн Європи, а також колег - ДЕМІДОВУ Анастасію Іванівну – голову Дніпропетровської облорганізації Профспілки та ПОПАДЮКА Миколу Петровича – голову Чернівецької облорганізації Профспілки, які передчасно пішли з життя.

Надалі Олексій Романюк виконав приємну місію і вручив профспілкові нагороди, зокрема  Микола ШАФІНСЬКИЙ, голова Хмельницької обласної організації Профспілки отримав нагрудний знак ФПУ «Профспілкова звитяга».

Також  почесними  грамотами ЦК Профспілки були нагороджені  переможці Всеукраїнського галузевого конкурсу «Кращий колективний договір»: первинна профспілкова організація КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської обласної організації Профспілки; первинна профспілкова організація МКП «Очаківводоканал Миколаївської обласної організації Профспілки; первинна профспілкова організація МКП «Центр захисту тварин»  (грамоти були передані для вручення присутнім представникам зазначених регіонів).

Пленум продовжив роботу і обрав робочі органи та визначився з питаннями щодо порядку денного і регламенту роботи, відповідно до якого до слова було запрошено Миколу ШАФІНСЬКОГО - голову Мандатної комісії, який доповів «Про зміни в складі ЦК Профспілки».

 

Наступне питання порядку денного «Про  соціальний діалог – основний інструмент  у розв’язанні проблемних питань сталої роботи підприємств та забезпеченні соціальних гарантій працівників в умовах воєнного стану» доповідав Голова ЦК Профспілки Олексій РОМАНЮК.

Звертаючись до присутніх  з доповіддю він сказав:  

«Шановні учасники пленуму!  

Військова агресія росії проти України, яка триває понад три роки завдала невимовно великих втрат економіці України та забрала сотні тисяч  життів наших земляків.

Внаслідок щоденних бомбувань, ракетних ударів  зруйновано тисячі підприємств, житлових будинків, важливих об’єктів інфраструктури. З лиця землі стерто десятки міст і селищ.   За період війни пошкоджено близько тисячі об’єктів житлово-комунального господарства та понад тисячу кілометрів інженерних мереж. На відновлення необхідно десятки мільярдів грн. Значну допомогу на це Україна сьогодні отримує від міжнародних партнерів та меценатів.

З початку війни  значних  втрат зазнала і  Профспілка. У порівнянні з 2021 роком кількість первинок зменшилась на 341 організацію і втрачено зв'язок майже з  60  профкомами, які наразі знаходяться на окупованих територіях

 Чисельність Профспілки за три воєнних роки  знизилась майже на 40,3 тисячі спілчан.  Найбільше падіння профчленства звісно відбулося у прифронтових - Херсонській, Донецькій, Харківській, Запорізькій обласних організаціях Профспілки. Через окупацію фактично не функціонує жодна профорганізація у Луганській області. На жаль, суттєве зменшення чисельності відбулося і в регіонах віддалених від лінії фронту. Зокрема в Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях, що викликає тривогу і потребує ретельного вивчення причин цього явища.

  Варто зазначити, шановні колеги, що з перших днів війни більшість  профспілкових  органів змушені були суттєво скоригувати свої плани та форми роботи. Усі без винятку обласні комітети Профспілки   взяли на себе координаційну роль щодо допомоги ЗСУ. Попри дефіцит коштів  вони  вишукували і продовжують вишукувати  фінансові можливості та перераховують на потреби українському війську десятки мільйонів грн.

 З ініціативи членів ЦК Профспілки за три акції було зібрано понад 1,5 млн грн на придбання 7  дронів та 2 РЕБів. Усі вони передані військовим частинам ЗСУ.» - зазначив доповідач.

Також Голова ЦК Профспілки проінформував присутніх, що з бюджету ЦК Профспілки та коштів отриманих від міжнародних об’єднань профспілок  з початку війни було надано допомогу двом тисячам  постраждалим від війни працівникам галузі, на суму понад 12 млн грн, а окрім  цього вдалося залучити з різних джерел кошти для ремонту підприємств і відомчих соціальних об’єктів в  Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській  областях, які були серйозно пошкоджені внаслідок  російських обстрілів.

Олексій Романюк наголосив, що виборні профоргани у співдружності зі сторонами соціального діалогу роблять усе можливе для безперебійного функціонування галузевих підприємств. Зокрема, за активної підтримки Асоціації міст України і наполегливості Міжгалузевої асоціації тепловиків  було розв'язане питання щодо збереження  пільгового режиму покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії. Ще один певним спільним досягненням з партнерами по соціальному діалогу є зміни чинного законодавства щодо гуманітарної допомоги. Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо переліку набувачів гуманітарної допомоги», набрав чинності 18 грудня 2024 року, згідно з яким до отримувачів гуманітарної допомоги додалися і підприємства, які надають комунальні послуги. Також є цікава ініціатива викладена у  відповідному законопроєкті (реєстр. №12177-1), яка  дозволяє комунальним підприємствам використовувати техніку, отриману як гуманітарну допомогу (електробуси, трамвайні вагони, тролейбуси та вагони метрополітену), для забезпечення пасажирських перевезень. Сподіваюсь вона піде підтримана парламентом. Підтвердженням конструктивного соціального діалогу є і успішне завершення опалювального сезону.

Доповідач зауважив: «Наші працівники особливо у прифронтових областях під час воєнного стану спільно з бригадами служб з надзвичайних ситуацій  активно реагують на поточні виклики, і швидко відновлюють понівечені бомбардуваннями об’єкти та механізми, та роблять все можливе для забезпечення громадян України життєво необхідними послугами.  На превеликий  жаль під час виконання службових  обов’язків загинуло 10 спілчан, 60 отримали поранення. Багато членів нашої Профспілки полягли на полі бою захищаючи Україну, багато отримали поранення. Серед загиблих є профспілкові активісти, члени профкомів   практично з усіх регіонів України. Профспілкові органи намагаються максимально допомогти цим людям, сім’ям, які втратили годувальника. І ця допомога, шановні колеги, маж бути безстроковою!»

Доповідач окремо зупинився на питанні «кадрового голоду», яке  завжди  в силу об’єктивних обставин відчувала наша галузь, а під час війни воно набуло надважливого  значення, оскільки  нестача кадрів  суттєво відчувається на всіх підприємствах галузі,  особливо тепло- і водо- постачання, управлінських компаніях з обслуговування житлового фонду.  Катастрофічно не вистачає наразі слюсарів, сантехніків  і водіїв транспортних засобів.  Ця ситуація може спровокувати колапс у галузі, поставити під загрозу надання життєво необхідних послуг населенню. Звичайно, що і так незадовільну ситуацію суттєво ускладнили і зміни окремих нормативно-правових актів щодо відсотка бронювання працівників. ЦК Профспілки спільно із соціальними партнерами провели значну  роботу щодо  розв'язання цього питання з відповідними органами державної влади.

Враховуючи підтримку профільного Міністерства,  доповідач висловив сподівання, що питання буде переглянуто і вирішене позитивно.

Звертаючись до учасників Пленуму, Голова ЦК Профспілки також сказав:

« Неочікуваним і не менш проблемним стало для усіх нас прийняття ЗУ №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», який фактично позбавив  територіальні громади права на створення комунальних підприємств, передбаченого статтею 143 Конституції України та скасував Господарський Кодекс; порушені також концептуальні положення цивільного законодавства, створено певну правову колізію з іншими законодавчими актами. Цим законом   запроваджується обов’язкова корпоратизація для низки підприємств.

ЦК Профспілки разом з Асоціацією міст України, та Асоціацією територіальних громад категорично виступали проти цього законопроєкту.  У своєму зверненні до ВРУ ми звертали увагу депутатів на те, що останніми роками розвинуті країни Європи вже йдуть зворотним шляхом. А ми прикриваючись вимогами вступу в Євросоюз, наступаємо на старі  граблі.

Наразі в Великобританії, Німеччині, Франції та інших країнах відбувається  реприватизація підприємств з надання громадських послуг. Оскільки місцеві органи влади (муніципалітети) зрозуміли, що вони  втратили свій контроль і вплив на стратегічно важливу  сферу економіки; на забезпечення населення теплом, водопостачанням і водовідведенням, на благоустрій міст, міський транспорт тощо.

Лише інститут комунальних підприємств дозволяє надавати дешеві та доступні послуги соціально вразливим категоріям населення, а природні комунальні монополії в сфері водо- та теплопостачання гарантують громадянам безперервність послуг.    Господарські товариства, приватні підприємства не зможуть цього забезпечити, оскільки орієнтовані виключно на комерційну діяльність.

При прийнятті ЗУ №6013 не були внесені зміни щодо Бюджетного кодексу і тому після ліквідації комунальних підприємств територіальні громади втратять джерело доходів до своїх бюджетів. Не врегульовано також питання підтримки діяльності господарських товариств в умовах застосування економічно необґрунтованих тарифів при збереженні наявної тенденції тривалого невідшкодування різниці в тарифах.

Звісно, що цей закон запрацює не сьогодні і можливо не завтра. Проте перспектива його запровадження не втішна  для нас. Оскільки ліквідація чи перетворення комунальних підприємств у приватні може призвести до ліквідації первинних профспілкових організацій, які за низького  рівня культури нинішніх підприємців їм не будуть потрібні.

І тому нам є наразі над чим працювати, щоб не допустити цього явища.

Варто зазначити, що ЦК Профспілки й інші виборні профоргани значну увагу приділяють захисту трудових прав працівників, питанням  гідної оплати та умов  праці. Це основна функція профспілок,  а  соціальний діалог, наразі є єдиним дієвим інструментом у цій площині, якщо не брати до уваги листи, звернення,  петиції до органів влади. Акції протесту під час війни заборонені, отже соціальний діалог є важливою складовою євроінтеграційного майбутнього України.

У звітному періоді  після кропіткої роботи  ЦК профспілки було  укладено галузеві угоди   з профільним  Міністерством та галузевим всеукраїнським об’єднанням роботодавців ЖКГ, в якій передбачено встановлення на підприємствах ЖКГ та міського електротранспорту. Продовжують діяти раніше укладені галузеві угоди з Центральними правліннями УТОС та УТОГ.

Завдяки нашим угодам працівники галузевих підприємств охоплені Профспілкою, отримують заробітну плату майже  удвічі більшу ніж гарантує їм держава.

За умов подальшої зміни розміру прожиткового мінімуму в країні, підприємства будуть зобов’язані переглядати ці показники з часу їх законодавчого запровадження з дотриманням встановлених нашою Угодою співвідношень розмірів тарифних ставок і посадових окладів.        

На жаль, основні державні  соціальні стандарти та гарантії прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати  на поточний рік заморожені. Суттєво збільшено воєнний збір. І тому ми в рамках соціального діалогу повинні знайти і запровадити відповідні компенсатори для працівників, внести певні зміни до наших галузевих угод. Для цього ми утворили робочу групу при ЦК Профспілки, яка розглядає пропозиції з місць та має разом з соціальними партнерами підготувати проєкти нових галузевих угод чи змін до існуючих.      

 Особливістю наших галузевих угод на відміну від інших є обов’язковість їх виконання усіма суб’єктами господарювання де є профспілкова організація. Це наше ноу-хау, до якого схвально відносяться не тільки профспілковці а й більшість господарників, адже гідний рівень заробітної плати це запорука кадрової стабільності підприємства і вагомий аргумент для встановлення обґрунтованих тарифів на послуги.

Варто зазначити, що встановлені  підвищуючі коефіцієнти заробітної плати не межа. В деяких областях профспілкові органи добиваються більш високих коефіцієнтів. І мудрі керівники підтримують профспілкові пропозиції.

Для активізації соціального діалогу та роботи з колективно-договірного регулювання минулого року було започатковано галузевий огляд на кращий колективний договір та затверджено новий Знак «За ефективне соціальне партнерство», яким уже нагороджено понад 30 профспілкових працівників та господарників, представників органів влади.

Постійно знаходиться в нашому полі зору і трудове законодавство.

Під особливим нашим контролем знаходяться наразі й питання щодо безпеки працівників галузевих підприємств, в зоні активних бойових дій. Нам разом з іншими профспілками вдалося добитися певної  підтримки постраждалих під час виконання своїх функціональних обов’язків.  Прийнятий у 2023 році ЗУ №7353 встановив одноразову грошову допомогу  за шкоду заподіяну їх життю і здоров’ю внаслідок військової агресії рф проти України  - залежно від групи отриманої інвалідності. Вона обчислюється у сотні тисяч гривень. 

Звісно це добре. Проте не достатньо. І тому профспілки добиваються більшого. Для посилення соціального захисту потерпілих від нещасних випадків на виробництві внаслідок воєнних дій робочою  групою ФПУ розроблено проєкт ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального статусу» який розглядається наразі в комітетах ВРУ.  Основна суть цього законопроєкту  -   віднесення  працівників, які постраждалих від бойових дій під час виконання трудових обов’язків - до ветеранів війни,  гарантування їм відповідного статусу і справедливих соціальних гарантій.

У звітному періоді проводилась також робота з відновлення фінансування у повному розмірі соціальних послуг для потерпілих від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, зокрема щодо лікування, придбання ліків, медичних засобів та інших, у рамках якої напрацьовано пропозиції для внесення змін до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Ці питання свого часу підіймати наша Харківська обласна організація Профспілки. Наразі ці пропозиції знаходяться також на розгляді у ВРУ.»

Далі Голова ЦК Профспілки зауважив, що відзначаючи позитив нашої співпраці з соціальними партнерами  він вимушений  висловити й тривогу стосовно цього питання, зокрема щодо  відсутності  належного соціального діалогу на загальнонаціональному рівні та бездіяльності   Національної тристоронньої соціально-економічної ради, оскільки це не сприяє вирішенню багатьох проблемних питань на галузевому, територіальному чи локальному рівнях.       На шляху до євроінтеграції профспілковій стороні необхідно також приділяти посилену увагу міжнародним нормам та директивам ЄС у сфері оплати праці, просувати ініціативи щодо здійснення комплексної реформи  та єдиних підходів у цій сфері, використовувати усі інструменти для повернення працівникам заборгованої заробітної плати та добиватися створення системи додаткових гарантій  задля задоволення грошових вимог працівників у випадку затримки її виплати, створення гарантійної установи з погашення зарплатних боргів у разі неплатоспроможності роботодавця.   На жаль,  в Україні це ганебне явище не вдається викорчувати вже десятки років. На початок нинішнього року сума заборгованості зарплати в житлово-комунальному господарстві складала майже 57 млн грн що удвічі більше ніж у попередній період. Левова частка цього боргу  (35 млн грн) припадає на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства; 13 млн грн заборгували працівникам підприємства комунальної теплоенергетики. У розрізі областей найбільші зарплатні борги накопичились  у Дніпропетровській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Запорізькій та Львівській областях. В цілому в  України заборгованість із заробітної плати склала майже 4 млрд грн.

Звісно, що одній організації, і навіть одній Профспілці побороти це ганебне явище неможливо. І тому уся профспілкова спільнота має    звернутися до Уряду, до Президента України - з наполегливим проханням – забезпечити конституційні права найманих працівників у сфері оплати праці.

Олексій Романюк також наголосив: «Левова частка роботи з колективно-договірного регулювання   здійснюється  виборними профорганами  на територіальному та локальному рівнях. І про це я вже частково сказав.  Саме обкоми та профкоми забезпечують реалізацію галузевих, територіальних угод на підприємствах житлово-комунальної сфери, здійснюють громадський контроль за безпечним веденням робіт на виробництві та експлуатаційних підрозділах. Не допускають внесення роботодавцями в односторонньому порядку  змін до колективних договорів, які погіршують умови оплати та охорони праці,  позбавлення соціальних гарантій окремих категорій працівників тощо.     У 2024 році силами фахівців обкомів та профактиву було здійснено майже 250 перевірок додержання законодавства про працю, в результаті чого виявлено понад 300 порушень, які зачіпали інтереси майже 10000 працівників. За правовим супроводом обкомів відбувається реорганізація комунальних підприємств, не допускається масове скорочення працівників. Проводиться претензійна робота щодо погашення заборгованості із профвнесків.     У Харківській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Рівненській та інших обласних організаціях Профспілки добре налагоджено співпрацю з територіальними відділеннями  Національної служби посередництва та примирення щодо  усунення розбіжностей між найманими працівниками і роботодавцями. Ряд наших працівників обкомів одночасно являються трудовими арбітрами цієї Служби і це суттєво допомагає у розв’язанні багатьох проблем у сфері трудових відносин.

 В більшості обласних організацій добре налагоджено і навчання профактиву щодо переговорного процесу та укладення колдоговорів.

В тих обкомах, де є фахівці з економічних та правових питань, розробляються для профактиву  методичні матеріали, брошури з колдоговірної тематики. Це Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Харківська, Вінницька, Миколаївська, Одеська та інші обласні організації Профспілки.

З метою уникнення внесення в колективні договори положень, які не відповідають вимогам чинного законодавства, фахівцями обкомів проводиться експертиза проєктів колдоговорів і додатків до них. Здійснюється превентивна робота щодо недопущення змін положень колдоговорів, які б погіршували становище працівників. І це наразі є пріоритетним напрямом діяльності профорганізацій».

Далі  доповідач інформував учасників Пленуму про міжнародну роботу ЦК Профспілки, реалізовані спільні проєкти направлені на зміцнення Профспілки  та плани  співпраці на наступні періоди.

У своєму виступі Голова ЦК Профспілки наголосив на важливості інформаційного  напрямку роботи профспілкових органів із застосуванням сучасних засобів і методів комунікації, пристосування цієї діяльності до умов та потреб воєнного стану й наголосив на необхідності  його всебічного посилення, особливо на територіальному та локальному рівнях. 

 «Хто володіє інформацією, той володіє світом, сказав колись Уїнстон Черчилль. І це дійсно так. Для того щоб не втрачати свого іміджу профспілки   повинні йти в ногу з часом», - сказав Олексій Романюк.

Завершуючи доповідь, Олексій Романюк  наголосив, що попри проблеми, викликані війною розв’язаною росією проти України нашій галузевій Профспілці вдається зберігати свою організаційну структуру, ідентичність, єдність, згуртованість  та залишатися однією з найчисельніших  національних репрезентативних профспілок.

 «Звісно, що у цей важкий час ми б хотіли зробити більше корисного для своїх спілчан, і тому повинні кожен день, повсякчасно  - аналізувати ситуацію та знаходити шляхи і ресурси для розв’язання гострих проблем працівників, стукати в усі двері про допомогу тим, хто її конче потребує!

Головне наше завдання було і залишається це захист трудових прав спілчан. Ми зобов’язані принципово і наполегливо відстоювати все, що є в галузевих, територіальних угодах та колективних договорах.

Наполягати на внесені до цих договорів положень щодо підтримки спілчан і їх сімей. Боротися за права кожного працівника, добиватись повної та своєчасної виплати заробітної плати, дотримання вимог охорони праці, особливо в регіонах де продовжуються інтенсивні бої, тривають обстріли.

Нам необхідно й надалі всіляко підтримувати і допомагати внутрішньо переміщеним особам , дітям та усім нужденним.

Дякую за увагу і запрошую до обговорення даного питання порядку денного нашого пленуму.    Слава Україні! Героям слава!» - завершив доповідь Голова ЦК Профспілки.

 

Далі учасники Пленуму перейшли до обговорення доповіді і першій надали слово  Ларисі УСПЕНСЬКІЙ  - голові Харківської обласної організації Профспілки, яка звертаючись до учасників засідання зокрема сказала: «Шановні учасники Пленуму! Харківська обласна організація працює в дуже нестандартних умовах. Це стосується  і рядових членів профспілки й фахівців. Постійні  прильоти ворожих ракет, дронів, тривоги – не найкращі  супутники  для проведення соціального діалогу. Проте  ми наполегливо рухаємося  до відновлення профспілкового членства, взаємодії з органами влади, постійно працюємо щодо застосування норм галузевої угоди, підвищення заробітної плати, збереження усіх розділів колективних договорів на підприємствах. Ми постійно співпрацюємо з відділенням Національної служби посередництва і примирення  з питань створення соціальної стабільності в трудових колективах, усунення розбіжностей між працівниками та роботодавцями тощо. Заступник голови Харківської обласної організації Профспілки Ганна Алтухова  одночасно є трудовим арбітром згаданої служби, що дозволяє бути у курсі актуальної інформації та своєчасно знаходити шляхи розв'язання проблем.

Хочу повідомити вам, що відповідно до звернення ФПУ нами були підготовлені змістовні пропозиції до проєкту Закону України «Про колективні трудові спори», які  були передані Національній службі посередництва і примирення   на засіданні спільного круглого столу.

На жаль, обмеження пов'язані з воєнним станом,  у більшості випадків перевели роботу щодо ведення соціального діалогу із зустрічей, обговорень круглих столів у формат листування, проте  ми активно працюємо  і в такому режимі, що дає  певні позитивні результати. Хоча іноді дивує фантазія соціальних партнерів у  трактуванні Галузевої угоди…

 Так, Златопільське підприємство «Жилсервіс» отримало від керівника завдання дію угоди на підприємстві  поширити згідно з середньообліковою  кількістю штатних  працівників тільки  за основним  видом економічної діяльності. При цьому виключають інші професії. Зі свого боку ми, для надання об’єктивного роз’яснення з цього питання  звернулися до ЦК Профспілки та отримали таку відповідь: «Що стосується питання поширення дій галузевої угоди, окремих її положень, затверджених постановою №1022 (п.4), а саме: «Дія угоди поширюється у разі, коли у сфері дії її сторін перебуває 60 і більше відсотків і середньооблікової кількості штатних працівників за видом/видами економічної діяльності». Житлово-комунальне господарство особлива галузь економіки, що містить всі об'єкти соціальної інфраструктури, сукупність всіх взаємопов'язаних видів робіт, які входять у життєзабезпечення міст та областей. Тобто, підприємствам, які у своїй діяльності належать до сфери житлово-комунального господарства (вид/видів економічної діяльності), дія угоди поширюється у разі, коли у сфері дії її сторін перебуває 60 і більше відсотків середньооблікової кількості штатних працівників підприємства ЖКГ (а не окремого виду робіт) членів Профспілки.»

Харківська обласна організація ще до війни у лютому 2022 року уклала договір про співпрацю  з «Департаментом ЖКГ та енергетики» Харківської обласної адміністрації.  Разом з тим, у своїй роботі ми стикаємося з  практично необмеженими повноваженнями голів військових адміністрації  у територіальних громадах, як часто густо не знайомі з принципами соціального діалогу  та Галузевою угодою. Звичайно, така ситуація викликає довготривале листування, після чого начальник  військової адміністрації  Куп’янського району зробив зокрема висновки що, у разі   якщо комунальне підприємство  не наділяло повноваженнями  на ведення переговорів та укладання галузевої угоди  жодного із суб’єктів що перебувають у сфері  дії сторін, що підписали угоду, її положення не є обов’язковими до виконання  та такому підприємстві.

Далі нас ставлять до відома що підприємство  на 99% проводить роботу коштом коштів місцевого  бюджету, і  що органи місцевого самоврядування стосовно штатного розкладу та фінансового плану проводять всебічний контроль. Зазначене свідчить, що робота підприємства підконтрольна Куп’янській міській військовій адміністрації. Проте, згодом первинка включила  у колективний договір усі розрахунки заробітної плати згідно  з угодою і  подальшого перешкоджання щодо користування угодою нема. Усі роз’яснення ЦК Профспілки, Міністерства були використані у роботі. Вдячні ЦК Профспілки  за своєчасну допомогу з врегулювання  складних особливостей «перемовин із соціальними партнерами».

Інший приклад. Вже понад 4 роки є заборгованість з заробітної плати КП «Салтівводоканал». Ще у 21 році обласна організація активно допомагала членам профспілки. Ми писали листи, зустрічались  з головою адміністрації  Ст. Салтіва, звертались до місцевих депутатів… захищали права членів профспілки на комісії з заборгованості  Харківської обласної державної адміністрації. Справа не просувалася, бо місцеві органи не планували підтримувати  підприємство. З початком війни підприємство було  в окупації, будівлі зруйновані, з’явилась військова адміністрація, яка не визначає борги попередників. Зараз призначений аудит  діяльності для визначення порушень.  Люди чекають, дехто вже звернувся до суду. Місцеві органи самоврядування, які є засновниками підприємства, на жаль, роками його не підтримують і безоплатно користуються працею своїх односельців.

Впевнена, що у кожної  обласної організації, у кожній первинці є такі важкі питання. Але ми продовжуємо працювати і  наше завдання сьогодні знаходити іноді нестандартні варіанти для роз’яснення нагальних питань; стимулювати та мотивувати бажання приєднатися  до профспілкового руху, користуючись Галузевою Угодою, консультаціями, навчанням, які проводять спеціалісти обласної організації Профспілки.

Також хочу сказати, що наразі у Харкові відбувається з’єднання підприємств КП «Шляхрембуд» та КП «Харківблагоустрій». Наші юрист та фахівець із питань соціального захисту надають консультації з питань заробітної плати, збереженні обраних членів Профспілки у профкомах. Ми намагаємося постійно тримати руку на пульсі та оперативно реагувати на всі виклики, які  виникають перед нашою організацією.

 Ще хочу  наголосити, що завдяки міжнародній роботі ЦК Профспілки  ми надавали допомогу постраждалим на роботі під час обстрілів.

Шановні учасники Пленуму, я бажаю усім віри у нашу справу, віри у перемогу. Ми допомагаємо ЗСУ. Ми продовжуємо допомагати  членам профспілки, які  працюють близько до лінії бойових дій. Бажаю усім плідної роботи у 2025 році,  успіхів у пошуку  нових підходів задля реалізації наших статутних завдань та покращення соціально-економічного захисту членів Профспілки, їхнього добробуту.

Пропоную визнати роботу ЦК Профспілки за звітний період краще ніж «задовільно», - сказала доповідачка на завершення виступу.

Слово для виступу отримав Богдан КОЗЛО, Голова Львівської обласної організації Профспілки. Звертаючись до учасників Пленуму він наголосив, що сьогодні ми обговорюємо важливе питання, питання нашого життя і роботи, це основне питання,  оскільки ми всі наразі працюємо в умовах воєнного стану і потрібно продовжувати вирішувати питання працівників, основними з яких є  питання умов та оплати праці.

Окремо виступаючий зупинився на питанні заборгованості по заробітній платі і ролі профспілкових організацій у його вирішенні, навів конкретні приклади де є заборгованість по заробітній платі і низький рівень заробітної плати на підприємствах, які не мають профспілкової організації.

Богдан Козло зазначив, що саме через конструктивний соціальний діалог вони намагаються  розв’язувати  найскладніші питання захисту прав та інтересів спілчан.

Також у своєму виступі він звернув увагу присутніх на відсутність соціального діалогу на державному рівні та необхідності його термінового відновлення.

 «На жаль, є проблеми і на галузевому рівні, проте  нашій Профспілці вдається  вести конструктивний діалог і наші колеги нам просто заздрять і дивуються,  що нам вдається це робити в сучасних умовах», - сказав він.

Також виступаючий детально розповів про  побудову і проведення соціального діалогу на територіальному рівні, зокрема у Львівській  області: про досягнення, проблемні питання та плани на майбутнє.

Окремо виступаючий наголосив на проблемному питанні щодо документального оформлення у профкомах  фінансової допомоги, яка надається  ЗСУ, оскільки це питання не передбачено у діючому Статуті Профспілки і наголосив на необхідності його вивчення та включення до нової редакції Статуту Профспілки.

 «Хочу всім побажати,  щоб ми працювали, щоб ми згуртувалися і були разом. І саме головне у соціальному діалозі – не чекайте, що влада чи роботодавці  нас запросять. Треба самим йти і наполегливо, різними шляхами знаходити  рішення. Ми завжди допоможемо. Головне бути солідарними, іти вперед та не втрачати надію на нашу перемогу. Слава нашим воїнам! Слава Україні» - завершив доповідач.

 

Наступною до виступу було запрошено Тетяну КОРЕЦЬ, голову Житомирської обласної організації Профспілки, яка зокрема сказала: «Соціальний діалог це потужний механізм взаємодії між сторонами трудових чи інших відносин, але це при умові що він є дієвим. Так, ми маємо непоганий закон про соціальний діалог. Але як він працює? Чи виконуються його положення на місцях?

Можна сказати, що теоретично  так. Профспілки запрошуються на тристоронні ради, ми як представники громадськості входимо в різні комісії при обласних та міських владних структурах. Нам навіть надають право вносити пропозиції до розвитку територій та до бюджетів громад тощо. Але чи чують нас там. Чи враховують наші пропозиції?

  Я буду говорити про нашу область і нашу галузь. Як нам усім відомо, наша галузь одна з небагатьох має непогану галузеву угоду, яка дає змогу працівникам отримувати більш менш пристойні зарплати. В нас у області при розрахунку заробітної плати, деяким підприємствам (не всім) дозволено користуватися положеннями галузевої угоди й підприємства звертаються до профкомів щодо надання роз’яснень про застосування угоди. Ми направляємо листи на підприємства, які вони використовують при захисті статті «заробітна плата». Така практика є в містах Коростень, Бердичів, смт  Озерне. Проте у Житомирі застосування галузевої угоди – «табу», особливо починаючи з 2020 року…  Якщо до цього часу  при збільшенні коефіцієнтів,  підприємства хоча б частково використовували норми галузевої угоди, то після прийняття у 2021 році територіальної угоди, яка, на мою думку, укладена не зовсім законно, оскільки підписантами є Житомирська міська рада, обласна  федерація профспілок і обласна організація роботодавців, а поширюється вона на всі комунальні підприємства, засновниками яких є Житомирська обласна рада. Наш коефіцієнт залишився на рівні 160 відсотків від прожиткового мінімуму. І скільки б ми не подавали пропозицій щодо застосування норм галузевої угоди, відповідь одна – коштів на підняття заробітних плат немає, тарифи не відповідають собівартості, держава не покриває різницю в тарифах тощо.  Як наслідок – по показниках середньої заробітної плати Житомирська область в аутсайдерах».

Далі виступаюча зупинилась на проблемі  кадрового забезпечення галузі та дотаційності  комунальних галузевих підприємств.

Також вона наголосила, що на рівні підприємств соціальний діалог діє, укладені колективні договори  з додатковими пільгами та гарантіями для працівників. Навіть під час воєнного стану у галузі не було виявлено фактів погіршення  норм колективних договорів.

Тетяна КОРЕЦЬ навела приклади ефективного соціального діалогу, зокрема вона назвала такі підприємства: КП «Житомиртеплокомуненерго», Бердичівське та Житомирське БТІ,  «Навколо-дослідний інститут  проєкт реконструкція» та деякі інші. Вона також зауважила, що там колективні договори укладалися раніше, а ось питання укладання нових колективних договорів наразі є проблематичним, оскільки з’явилась повідомна реєстрація, яка вимагає пройти цілу низку  експертиз  до того, як передати цей договір на реєстрацію. Це , на жаль затягує і практично унеможливлює процедуру укладання. «Наразі цей нелегкий процес проходить колективний договір «Житомирського трамвайно-тролейбусного управління. Питання досить складне. І для  його вирішення я привезла всі документи до ЦК Профспілки і сподіваюся на експертний висновок і консультацію для вирішення цього надважливого питання», - сказала виступаюча.

Щодо соціального діалогу  в області  та обкому Профспілки, виступаюча наголосила, що він є, проводиться значна всебічна робота. «Проте  необхідно щоб цей діалог був тристороннім, щоб влада нас не тільки слухала, а і чула» - сказала вона.

Також у виступі було порушене питання бронювання працівників галузі та наслідків нестачі кадрів в галузі

Питанню взаємодії з органами юстиції, вчиненню  реєстраційних дій виступаюча приділила увагу у своєму виступі, оскільки це значна проблема не тільки для Житомирської області, а і для України  в цілому. Вона наголосила на необхідності проведення  семінару  з працівниками Міністерства юстиції та розробці методичних матеріалів щодо практичної допомоги  профспілковим органам у підготовці  та  вчиненні реєстраційних дій.

«Попри всі проблеми профспілки працюють і у міру можливостей намагаються виконувати своє основне завдання – захищати права людей праці. Дякую за увагу»! – завершила виступ Тетяна Корець.

Наступним слово для виступу  отримав Валерій ЧЕРНИЧЕНКО, голова первинної профспілкової організації КП «Водоканал» м. Запоріжжя , який брав участь у роботі Пленуму онлайн.

«Добрий день. Шановні колеги! Я хочу сказати, що основною формою соціального діалогу на КП «Водоканал» ЗМР є колективні договори. З метою укладення колективних договорів та внесення в них змін та додатків  на нашому підприємстві є сформована робоча комісія з представництвом 50 на 50 відсотків від роботодавців та від трудового колективу, вона працює досить плідно. Приймаються доповнення та зміни до діючого колективного договору, який у нас прийнятий був у 2023 році на 2 роки. І з метою регулювання виробничих , трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів  працівників і роботодавців.

Зміст колективного договору складають взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема це зміни в організації виробництва і праці, забезпечення продуктивної зайнятості  робітників, нормування оплати праці, встановлення розмірів, системи заробітної плати і інших видів трудових доплати (надбавок, премій та ін.). Умови регулювання фондів оплати праці тощо. На період дії воєнного стану на підприємстві положення про святкові та неробочі дні не застосовуються згідно ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У 2024 році відбулося збільшення заробітної плати за рахунок встановлення на підприємстві з 01.01.24 прожиткового мінімуму 3028 грн, доплату робітникам до мінімальної заробітної плати 7100 грн, та з 01 квітня  24 року до 8100 грн. Також мінімальної тарифної ставки робітника першого розпряду з 1.10.24 року – 200 відсотків прожиткового мінімуму.
На даний час середня заробітна плата за 12 місяців 2024 року  складає 17 тисяч 943 грн 51 коп  у 2023 році – 15340 грн. Зростання 17 відсотків. Хоч і 17% звучить і суттєво, проте  на даний час заробітна плата наших працівників залишається на рівні, який хотілося б підвищити.

Первинна профспілкова організація підприємства надає допомогу   ЗСУ та силам територіальної оборони, зокрема фінансову. За понад три роки війни надано допомоги на суму 1 мільйон 792 тисячі грн. Також надається матеріальна підтримка членам профспілки та членам їхніх сімей, які постраждали від війни шляхом здійснення профспілкових виплат. Надається матеріальна допомога також  членам профспілки житло яких постраждало від війни (ця допомога надана в сумі 360 тис. грн.).

 На підприємстві на превеликий жаль є загиблі робітники, які стали на захист незалежності нашої держави в лавах ЗСУ та ін., станом на лютий 2025 року їх кількість зросла до 13 осіб. Також є загиблий на робочому місці водій служби автотранспорту Павло Денисов, його кандидатуру було надано для включення  у Книгу пам’яті ФПУ.

Разом з тим, у членів профспілки та профактиву підприємства  викликає занепокоєння факт щодо законодавчих ініціатив окремих народних депутатів, які суттєво зачіпають права та інтереси працівників і профспілок. Прийняття ВРУ законопроєктів направлених на послаблення збалансованих трудових відносин   і нівелювання захисної функції профспілок.

Проте пропри все, наша первинна профспілкова організація продовжує свою роботу по захисту законних прав та інтересів людей праці.

Дякую всім за увагу!»

 Наступним до учасників Пленуму звернувся Іван АНАШКЕВИЧ, голова Черкаської  обласної організації Профспілки.

«Шановний пане Голово, шановні члени пленуму я всіх вітаю у столиці України і бажаю вам усього найкращого і щоб наступний пленум ми провели у мирний час.

Я б хотів звернути вашу увагу: по перше за минулий рік наша членська організація втратила 218 членів профспілки  і в 59 членських організаціях зараз перебуває на обліку 3893 особи. 218 осіб, які ми втратили пов’язано з тим, що ліквідовано 3 підприємства. Ліквідоване всесвітньо відоме підприємство «Черкаська вишиванка» де була прекрасна профспілкова організація.  І ще два підприємства. Проте вчора надійшла інформація про вступ нової організації. Так що ми працюємо.

Я хотів звернутися до учасників пленуму  і сказати, що основний важіль, завдяки якому тримається обком – це територіальна галузева угода.

І я зараз всіх хто зі мною сперечаються  і каже, що не реєструють хочу сказати візьміть постанову КМУ про повідомну реєстрацію.  Там чітко написано, що республіканська  (звернуть увагу) і обласні угоди реєструються  в Міністерстві економіки, а інші  територіальні угоди і колективні договори – органами місцевого самоврядування. Чому? Бо в мене ця угода була укладена на 2022-25  і уже департамент фінансів мені зателефонував чи ми будемо продовжувати чи будемо змінювати.  Мова йде про 2065 членів профспілки (56% наших членських організацій) і у мене з керівниками питань нема, їх 11 і вони мене так скажу «на руках носять», оскільки це дозволило підняти заробітну плату. Тарифна ставка шостого розряду в КП «Теплокомуненерго»  25072 гривні це без усіляких доплат. Коефіцієнт у тепловиків – 2,07.

Друге питання.  Оце підприємство, голова ППО якого сьогодні не зміг  приїхати на Пленум отримало О,3 минулого року  при чисельності 678 осіб 644 тисячі.   Це  склало 0,4 від бюджету. Закон каже не менше 0,3. Так, звичайно великий обсяг цих коштів пішов на допомогу ЗСУ, у них 34 особи проходять службу.

Друге питання – це боротьба з боржниками по профвнескам. По перше, я можу сказати, що на період січня в мене була заборгованість 586 тисяч гривень від членських організацій перед нами. З 9 листів, які я написав на 7 вже зреагували і погасили заборгованість. Я пишу жорсткі листи, пишу, що передаю матеріали до поліції щодо порушення кримінальної справи. Проте, я хочу зауважити, що у цьому питанні важливо не перегнути палицю, оскільки Закон 2136 передбачив жорстку норму відносно нашої взаємодії з роботодавцями. Основне у нас що? Колективний догорів. Так ось, ст. 11 зазначеного Закону  дозволила роботодавцям з їхньої ініціативи зупинити будь-яку норму колективного договору. Я це, звичайно,  не дуже афішую, але є і дуже грамотні роботодавці.

Також користуючись нагодою я хочу висловити вдячність за укладання багатостраждальної угоди щодо міського електротранспорту. Були підвищені тарифні ставки на 25 відсотків, заробітна плата всіх працівників КП «Черкасиелектротранс»  підвищилась на 34%.  Зрозуміло, що це дуже небагато. Проте міський голова , каже, що нам ця угода не потрібно, бо вже цього року вимагає з бюджету додатково  25 мільйонів».

Окремо Іван Анашкевич  зупинився на питаннях охорони праці, оскільки наразі існує дуже багато проблем у цьому напрямку профспілкової  роботи та питаннях бронювання працівників галузі, що викликає  кадровий колапс на багатьох підприємствах.

Також виступаючий  завершуючи свій виступ розповів про свою роботу щодо плетення сіток для ЗСУ і подякував ЦК Профспілки, Одеській, Рівненській  та Закарпатській організації Профспілки за надану фінансову допомогу.

 

Далі до слова запросили Людмилу СОЛОДУХІНУ, голову Дніпропетровської обласної організації Профспілки. Звертаючись до присутніх вона сказала: «Доброго дня шановні учасники Пленуму! Дякую за надану можливість виступити, поділитися нашими напрацюваннями з питань сьогоднішнього порядку денного.

Багато десятиліть поспіль в обласній  профорганізації проводиться конструктивний діалог із соціальними партнерами  як на територіальному рівні, так і на рівні багатьох підприємств галузі.

Саме в рамках цього соціального діалогу наприкінці 2024 року була укладена нова територіально угода, відповідно якої тариф працівника 1-го розряду складає 250%, а не кваліфікованої праці 220%. Для чого це було зроблено? Щоквартальний аналіз розміру  середньої зарплати показав, що 35% підприємств мають  розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб, такий, що  не відповідає вимогам постанови КМ для підтвердження критичності... становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату це 14500) і мають тільки основну зарплату

 Категорію працівників не кваліфікованої праці, піднявши з 8 до 10 тис. грн, оскільки   сьогодні дуже важко знайти на місцях мотиваційні чинники, чому варто і вигідно бути членом профспілки. Над цим постійно працює кожен профком і обласна профспілкова організація.

Крім підвищення цих коефіцієнтів   хочу навести приклад того, як спрацьовує додаток до територіальної  угоди, де визначений перелік підприємств, на які  норми угоди розповсюджуються в обов’язковому порядку, тобто використовуючи ст. 9  Закону України «Про колективні угоди та договори» в частині того, що норми територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими  для  всіх
суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

 За допомогою цього додатку ми тримаємо в тонусі ті підприємства, котрі не сплачують своєчасно або в повному обсязі профспілкові внески й мотивуємо на вступ до профспілки. Підприємство ліквідувало профспілкову організацію….

Але це такий загальний захист членів профспілки, все більше наші члени профспілки вимагають індивідуальних чинників захисту. І голови профспілкових комітетів застосовуючи чинне законодавство, зокрема ст. 38  ЗУ  «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.. 247 КЗпП використовують своє право на погодження саме членам профспілки індивідуального преміювання, встановлення доплат, надбавок, інших виплат, а роботодавець, знову ж таки в рамках соціального діалогу,  не вирішує ці питання в односторонньому порядку. 

До прикладу, вчора голова профкому одного із підприємств розповіла про таку ситуацію: група працівників напередодні  8 березня написала заяви про вихід з профспілки, а перед Днем працівника ЖКГ, вже написали про вступ, бо якось ніяково було не отримати подарунки на 8 березня та ще й премію до дня комунальника, яку вона не погодила.  Але дійсно неможливо не погодитися з головою ЦК, іншими доповідачами, що відсутність соціального діалогу на рівні ФПУ і влади  впливає на процес європейської інтеграції країни та дуже гальмує профспілковий рух.  Ті перші кроку на цьому шляху, які зроблені ФПУ з цього питання повинні продовжуватися.

Також, на думку членів президії обкому профспілки,  заслуговує підтримки ініціатива металургів щодо внесення змін та доповнень в Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо репрезентативності профспілкових комітетів. На жаль, є такі підприємства, що об’єднали 3 -5 членів профспілки та вже намагаються диктувати певні умови.

Вважаю порядок денний пленуму важливий і актуальний, роботу Центрального комітету Профспілки  з цього напрямку вважаю позитивною, підтримаю пропозиції щодо подальшого зміцнення соціального діалогу,  його вдосконалення особливо з асоціацією міст України та галузевими асоціаціями.

Дякую за увагу», - завершила свій виступ голова Дніпропетровської обласної організації Профспілки.

Слово для виступу надали Віктору СУРМАКУ, голова Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг.

Звертаючи до присутніх він сказав: «Доброго дня , шановні колеги! 

Знаєте, я приїхав трохи схвильований, бо був на соціальному діалозі… але такий критичний соціальний діалог про який я скажу пізніше. А наразі трохи зупинюся на Київській міській профспілці. Якщо дуже коротко схарактеризувати нашу роботу, то скажу так: організацій у нас понад 100 , і всі вони стовідсотково мають колективний договір, який повністю виконується. Рідко де не виконується, проте це деякі позиції, зокрема які стосуються премій, оскільки в державі війна і це цілком зрозуміло.

Також є проблема – це 0,3% ( тільки 50 відсотків організацій виконують цю норму).  І як ви всі розумієте ми не можемо на це впливати, оскільки на сьогодні КМУ дозволив таку процедуру. Є відповідальні керівники, які  це роблять тому що вони зацікавлені у своїх людях, а є молодь, я їх так називаю, яка прийшла керівниками і роблять по іншому.

  Ми на рівні міста маємо тристоронню раду, вона працює. Ця рада збирається кожного місяця і обговорюються та вирішуються нагальні питання. Це дуже добре  і конструктивно працює. До прикладу, якщо навести тільки одну позицію щодо оздоровлення пільгових категорій дітей, то торік це було 8 млн грн, а цього річ – 14 млн грн. Сказати, що немає співпраці – не можна так сказати, вона є. Але якщо бути чесними, то вона недостатня.

Але є інша проблема, яку я вважаю самою основною. Є поганий приклад усім керівникам, головам обладміністрацій, районів, керівникам підприємств щодо того, що профспілки ні в чому не беруть участі. Я вам зараз поясню,  - я маю на увазі ФПУ. Коли люди бачать, що є співпраця,  що є діалог, що обговорюється Генеральна угода з Кабінетом Міністрів України, то вони по іншому реагують на місцях… Зараз реагують хто як  хоче. До речі, я сьогодні чудово розумію тих молодих людей директорів, які приходять і починають керувати: вони бачать, що там зверху все тихо, нема ніякої діяльності то чому б і нам так не робити? І їх можна зрозуміти, правильно?

Тому я вважаю, що в цьому плані потрібно наводити порядок.
І не тільки у згаданому  питанні,  в нас теж є багато проблем, які потребують уваги і вирішення».

Також виступаючий  наголосив на питанні щодо необхідності допомоги ЗСУ та постраждалим вій війни та розповів про роботу очолюваної ним організації у цьому напрямку.

Та навів приклад, як  керівники підприємств навчилися рахувати профспілкові гроші та намагаються  замінити  дієвих і ефективних голів профкомів, яких підтримують колективи  на зручних для себе кандидатур. І це знов  підкреслює необхідність найскорішого поновлення ефективного  соціального діалогу на державному рівні.  І ще раз наголосив, що вважає це питання надважливим на сьогодні і самим головним для нас, оскільки позитивний приклад  соціального діалогу повинен розповсюджуватись із самого високого рівня держави. Наразі тільки негатив…

«І давайте правду говорити, якщо ситуація не зміниться, то скоро нас взагалі не будуть поважати», - сказав виступаючий.

Віктор Сурмак  зауважив, що і в системі профспілковій є багато проблем. Це стосується і фінансових питань, питань відрахувань до вищих органів – кожен намагається відстоювати виключно власні інтереси і це не сприяє посиленню профспілки.

Виступаючий  звернув увагу присутніх і на проблему із санаторно-курортним відпочинком та оздоровленням спілчан  на базі закладів ФПУ, на несправедливому підході щодо оплати путівок, що можливо необхідно було б запровадити суттєві знижки для нас   і т.ін.

Завершуючи виступ, він сказав: «Шановні колеги! Переконаний, що основна проблема із соціальним діалогом у нас на найвищому рівні - на рівні ФПУ. Проте і на нижчих рівнях є багато питань, які повинні  ми з вами вирішувати і наводити порядок. Слава Україні! Спасибі за увагу.»

На цьому обговорення Доповіді завершилось і Олексій РОМАНЮК звернувся із заключним словом до учасників Пленуму та подякував всім за  активну участь і конструктивні пропозиції.

 Після розгляду процедурних питань, відповідно до регламенту, Пленум розглянув наступні питання порядку денного:

 

• Звіт про роботу Президії ЦК Профспілки за період після VІІ-го  пленуму, доповідач - Кулеша А.А., заст. Голови ЦК Профспілки.

 

• «Про виконання бюджету ЦК Профспілки за 2024 рік та затвердження бюджету на 2025 рік», доповідач Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки.

 

• «Про зміни у складі постійної комісії ЦК Профспілки з питань  фінансової роботи, майнових питань та бюджету», доповідач Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки.

 

• «Про внесення змін і доповнень до Статуту Профспілки», доповідач Іван Анашкевич, голова Черкаської обласної організації Профспілки.

 Усі питання порядку денного  VІІІ-го пленуму ЦК Профспілки  розглянуті і  були прийняті відповідні рішення.

Завершуючи засідання Пленуму, Голова ЦК Профспілки подякував всім учасникам Пленуму за конструктивну активну роботу, подякував всім спілчанам за їхню працю та ЗСУ, завдяки яким це зібрання стало можливим.