Державна служба України з питань праці роз'яснила, чи вправі роботодавець вимагати, щоб під час простою працівники виконували свою роботу дистанційно.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
При цьому час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Під час простою працівник не виконує трудові обов'язки, визначені трудовим договором. При цьому місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).
Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці, то працівники знаходяться на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов'язки.
А от якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов'язки, в тому числі і за межами адміністративної будівлі роботодавця, - це є роботою (дистанційною або надомною) і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці. Отже, в такому випадку не йдеться про простій.