На підставі ст.105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств щодо цього питання.
Нормативні акти колишнього Союзу РСР, що обмежували права підприємств із цих питань, втратили чинність.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» (далі – постанова №1545) до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
На цій підставі постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (зі змінами) та Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР, ВЦРПС від 14.05.82р. №53-ВЛ щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81р. №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення понять суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Також згідно ст.14 Закону України «Про оплату праці»(далі - Закон) договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева, міжгалузева угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Статтею 15 Закону встановлено,що форми і системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій передбачених законодавством, генеральною, галузевими, міжгалузевими і територіальними угодами.
Враховуючи вищевикладене, підприємства не бюджетної сфери самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт та визначення розміру доплат за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника, а також самостійно в колективному договорі визначаються форми оплати праці ( в тому числі умови запровадження доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та виконання додаткової роботи за іншою професією (посадою) з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
Слід зазначити: якщо на працівника покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, то порядок оформлення та оплати тимчасового замісництва регулюється роз’ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. №30/39 «Про порядок оплати праці тимчасового замісництва», затвердженим постановою Держпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65р. № 820/39 (зі змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. №521/30-18) , які діють згідно з постановою №1545.
Тимчасове виконання обов’язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству за погодженням із працівником. Працівнику, що заміщує, виплачується різниця між фактичним окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.
Штатним заступникам, помічникам відсутнього працівника (у разі відсутності посади заступника) різниця в окладах не виплачується.
Зазначене пов’язане з тим, що посадовою інструкцією заступника (помічника) керівника, як правило, передбачається виконання обов’язків керівника у разі його відсутності(відпустка, хвороба, відрядження тощо), за виконання цих обов’язків заступник керівника отримує основну заробітну плату, тобто оклад.