Стратегія Розвитку сфери життєзабезпечення - саме так можна ще назвати Стратегію розвитку житлово-комунального господарства на 2022-2027 роки, проєкт якої розроблено Мінрегіоном за ініціативи Президента та Прем’єр-міністра України.
Варто зазначити, що протягом усіх років незалежності України Центральний комітет Профспілки постійно домагався державницького підходу щодо забезпечення сталої роботи та розвитку житлово-комунального господарства, неодноразово пропонував органам влади повернутися до перспективного науково обґрунтованого планування та визначення основних напрямів і джерел фінансування галузі.
Довготривале невирішення галузевих проблем призвело, зокрема, до щорічного погіршення технічного стану житлового фонду. Проживання в старих будинках, побудованих в 70-80 роках минулого сторіччя, іноді небезпечно для життя людини. Понад 60% ветхого житлового фонду потребує модернізації та реконструкції або заміни. Однак, комплексна реконструкція житлових кварталів не реалізується через складну процедуру відселення мешканців такого житла та відсутність джерел фінансування цих програм з державного та місцевого бюджетів.
Серйозну загрозу енергетичній та екологічній безпеці країни наразі становить зношеність основних засобів комунальної інфраструктури. В аварійному та ветхому стані перебуває понад 40% теплових мереж. Водночас щорічна модернізація та заміна теплових мереж складає лише 1,3% від потреби, через це втрати теплової енергії сягають 20,42%. Необхідний обсяг фінансування модернізації або заміни теплових мереж складає 63,7 млрд грн.
В аварійному стані знаходиться також 38,3% водопровідних мереж, потребує заміни 25,6% насосного обладнання. Втрати води в системах централізованого водопостачання складають – 908,41 млн м3 або 37,6%. Поряд з цим, 21,5% забруднених та недостатньо очищених стоків скидаються у водні об’єкти. В результаті – якість питної води у багатьох населених пунктах не відповідає державним санітарним нормам і правилам, а подекуди взагалі відсутнє централізоване водопостачання. Привізною питною водою забезпечуються 730 населених пунктів. Ринки теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення характеризується значними обсягами заборгованості як споживачів перед виконавцями таких послуг, так і самих підприємств, насамперед перед постачальниками енергоносіїв, що додатково обтяжується штрафними санкціями. Щороку криза боргів посилюється.
Станом на 1 січня 2021 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги становила 73,6 млрд грн. У підприємств, що здійснюють свою господарську діяльність у цих сферах, з вини держави,непогашеною залишається заборгованість з різниці в тарифах, що утворена до 1 січня 2016 року. Недоотримані доходи не дозволяють підприємствам ЖКГ виконувати власні зобов’язання перед енергопостачальними кампаніями, здійснити заходи з модернізації та енергозбереження, покращити якість послуг, забезпечити гідну зарплату працівникам.
Попри законодавчу заборону на встановлення економічно необґрунтованих тарифів, станом на 1 січня 2021 року підприємства ЖКГ зафіксували збитки в обсязі 7,9 млрд грн. Це є наслідком продовження недосконалої державної системи тарифоутворення.
В умовах функціонування ринків природного газу і електричної енергії потребують обов’язкового вирішення на законодавчому рівні питання щодо:
- врегулювання заборгованості підприємств ЖКГ перед діючими постачальниками, що дасть можливість бути суб’єктом ринкових відносин;
- коригування заборгованості населення перед підприємствами ЖКГ, що дозволить сформувати адекватну фінансову стратегію на ринках енергоресурсів;
- створення умов для своєчасного відображення зміни вартості енергоресурсів в тарифах підприємств ЖКГ.
Невирішені проблеми й нереалізовані законодавчі ініціативи щодо вдосконалення системи управління побутовими відходами, запобігання їх утворенню та впровадження роздільного збирання. Наразі понад 20% діючих полігонів та сміттєзвалищ не відповідають нормам екологічної безпеки та забруднюють навколишнє середовище, ґрунтові та підземні води. Низька вартість захоронення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах не стимулює суб’єкти господарювання та органи місцевого самоврядування до розвитку їх перероблення та відновлення.
Вищезазначені та інші проблеми зробили сферу житлово-комунальних послуг інвестиційно непривабливою. Низький рівень інвестицій та незацікавленість інвесторів лише посилюють проблеми як модернізації інфраструктури, так і фінансового стану комунальних підприємств.
Проте висока соціальна значущість і великий об'єм ринку послуг потенційно можуть перетворити галузь ЖКГ у привабливу сферу для інвестицій і суттєво покращити побут населення. Для досягнення цієї мети важливо мати спільне бачення усіх гілок влади та місцевого самоврядування щодо стратегічного курсу політики у сфері житлово-комунальних послуг України.
Запропонована Мінрегіоном Стратегія - це довгоочікуваний документ для керівників підприємств ЖКГ та профспілкових організацій усіх рівнів. Звісно, що її реалізація потребує зміни та розроблення багатьох законодавчих та нормативних актів як на національному, так й на територіальному рівнях. Обласним державним адміністраціям необхідно буде привести свої регіональні стратегії розвитку житлово-комунального господарства у відповідність зі Стратегією.
Галузева Профспілка підтримує основні напрями Стратегії розвитку житлово-комунального господарства на 2022-2027 роки та готова до конструктивного діалогу та співпраці з її реалізації за участю усіх сторін соціального діалогу.
Голова ЦК Профспілки, Олексій Романюк