Уряд дав «відмашку» на знищення системи соцзахисту. 11 грудня 2019 року   Уряд на своєму засіданні проголосував за два законопроекти, які у разі їх ухвалення Парламентом, кардинально змінюють підходи до встановлення державних соціальних стандартів.

 Йдеться, насамперед, про мінімальний розмір посадового окладу для бюджетників, а також - прожитковий мінімум та мінімальну зарплату.

Одним із законопроектів, розглянутих та проголосованих урядовцями, вносяться зміни до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, згідно з чим - мінімальний розмір посадового окладу для працівників галузей бюджетної сфери, державних органів та військовослужбовців буде затверджуватись за поданням КМУ у законі про Держбюджет з урахуванням наявних фінансових ресурсів Державного та місцевого бюджетів.

Іншим законопроектом – планується «відірвати» прожитковий мінімум від мінімальної зарплати, пенсії та інших гарантованих державою соціальних виплат, що фактично означає повний демонтаж напрацьованої в Україні за роки незалежності системи соціальних стандартів і гарантій.

Це ставить гарантовані державою виплати у повну залежність від наявних на даний час фінансових ресурсів. Що є абсурдним! Адже, розмір оплати праці має гарантуватись працівникові законодавчо. На сьогодні це питання регулюється Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю, але аж ніяк не Бюджетним Кодексом!

На засіданні Уряду профспілковою стороною було висловлено конкретні зауваження та заперечення: за висновками профспілок, внесення питань оплати праці до Бюджетного Кодексу протирічить конституційним повноваженням органів виконавчої влади, оскільки питання оплати праці має регулюватись спеціальними законами, - це стосується процесуальних зауважень.

Щодо змісту запропонованих законодавчих новацій, - представник профспілок наголосив на тому, що поставити усі виплати виключно в залежність від наявності грошей у казні, - означає індульгенцію для Уряду від його результативної роботи.

- Тоді можна собі уявити, що за таких умов, будь-який Уряд, який працює неефективно, і не зумів організувати належним чином економічні відносини, залучити інвестиції для розвитку економіки, налагодити податкову та фіскальну політику, та каже – ну, що ж, ми не зібрали грошей, тому будемо виплачувати лише те, на що маємо змогу. - Таким чином можна пояснити будь що, - наголосив профспілковий лідер. - Визначені законом хоча б мінімальні гарантії для працюючих, зобов’язують Уряд досягати певного, законодавчо встановленого нормативу, мотивує його працювати більш ефективно, щоб забезпечити громадянам гарантований мінімум – це є обов’язоком будь якого Уряду. Якщо ти досягаєш більшого – ось тоді можуть в силу вступати такі критерії, які, наявність додаткових фінансові можливостей. У такому випадку можна і подумати, - а чи спрямувати ці додаткові ресурси на підвищення мінімальних стандартів, або на якість інші цілі. Але спочатку потрібно виконати закон!

Зазначений законопроект по демонтажу системи соціального захисту приблизно з жовтня поточного року в різних редакціях опрацьовувався Мінсоцполітики, і до нього СПО профспілок було висловлено категоричне неприйняття.

Уряд не дослухався, тепер – що скажуть парламентарі?