ІА «Україна комунальна»

17 Червня 2014 p.

Володимир Гройсман: 100 днів дій або заяв

Отже, вже минуло більш ніж 3 місяці з дня призначення Володимира Гройсмана на посаду Віце-прем’єра та очільника Мінрегіона. Що вдалося зробити, що залишилось нездійсненим, - з’ясувала «У.К.»

(ВИТЯГ)

Найголовніший аспект діяльності Мінрегіону за 100 днів – це в тому числі відсутність чіткого плану дій, або стратегії виведення галузі ЖКГ з кризового стану. Про те, що не існує нової концепції або програми реформування, навіть не варто згадувати – стан галузі говорить сам за себе: збитки комунальників наразі складають близько 20 млрд грн, приблизно цієї ж відмітки поступово досягають показники кредиторської заборгованості, зокрема, за енергоносії. Щоб змінити ситуацію на краще, та зменшити навантаження на державний бюджет – з ініціативи уряду національні регулятори підвищили тарифи для побутових споживачів на теплову та електричну енергію.

Сплачувати за новими тарифами, які наближають галузь до економічного обґрунтування послуг ЖКГ, громадяни розпочнуть вже з 1 липня. З цього ж дня вони зможуть звертатися і за субсидіями та компенсаціями, порядок надання, яких передбачений постановою уряду №83. Але механізм, закріплений цим документом все ж не достатньо чіткий: люди не розуміють, куди звертатись, чи підпадають вони під пільги та ін. Уряд вже неодноразово заявляв про те, що цей документ буде дороблятись, але поки що про результати такої роботи невідомо. Також невідомо чи є взагалі, а якщо є, то скільки коштів буде витрачено на надання субсидій та компенсації за послуги ЖКГ споживачам, які мають право на її отримання.

Якесь задзеркалля викодить. З одного боку дзеркала - Віце-прем’єр- міністр Володимир Гройсман, який на всіх телеканалах та у всіх ЗМІ розповідає про те, що влада готова змінюватися, що ми и повинні створити таку систему управління державою, яка була б ефективною. З іншого боку – ці всі наміри так і залишаються вже 100 днів гарними гаслами і не більше. Жодного реального наповнення вони не отримали, законопроекти не приймаються, комунікації між Мінрегіоном та більшістю в парламенті не має. Не існує також комунікацій між Мінрегіоном та національним галузевим регулятором. Про це свідчать хід та результати багатьох робочих груп, на яких присутні чиновники Мінрегіону та Нацкомпослуг. Це, мабуть, і є одним з головних недоглядів Мінрегіону.

Тому що реальне робоче місце Міністра – це не телевізійні студії, не шпальти газет, і навіть, не робочий кабінет в Мінрегіоні. Справжнім робочим місцем профільного Міністра в цій галузі має бути комітет парламенту, де є робочий діалог між Міністерством та нардепами, діалога бракує пану Гройсману і з регуляторами, і з облдержадміністраціями. Робочі групи – це експертне середовище, але, якщо це середовище не приносить користі – його створення марне. Втім, все ж таки, зробимо знижку на ситуацію у країні та дуже незначний термін – за сто днів не можна змінити застарілу систему. Реальних дій ми почекаємо ще 100 днів, але чи почекає Україна?

Гліб Лозовський