18 квітня 2024 року в м. Києві  відбулося засідання VII-го Пленуму ЦК Профспілки, яке пройшло у змішаному режимі.

Під час реєстрації всі учасники Пленуму мали змогу ознайомитись з  презентацією на тему «РОБОТА ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ  та ГАЛУЗЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ  ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ».

На початку засідання Олексій Романюк привітав всіх учасників Пленуму, подякував тим, хто зміг особисто приїхати на засідання і тим, хто приєднався до роботи в режимі онлайн, та оголосив, що на запрошення ЦК Профспілки у роботі Пленуму візьме участь Орест Лотоцький – Голова  об'єднаної  організації роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України». 

Враховуючи наявність кворуму, Голова ЦК Профспілки запропонував розпочати Пленум.

Роботу розпочали з прослуховування Гімну України та вшанування всіх загиблих і потерпілих від рашистської навали, зокрема і членів Профспілки, які віддали  своє  життя  за  незалежність  України, збереження її суверенітету, демократії та свободи усіх країн Європи.

Пленум продовжив роботу і обрав робочі органи та визначився з питаннями щодо порядку денного і регламенту роботи Пленуму, відповідно до якого до слова було запрошено Миколу Шафінського - голову Мандатної комісії, який доповів «Про зміни в складі ЦК Профспілки».

Наступне питання порядку денного «Про підвищення ролі угод і колективних договорів у вирішенні проблемних питань соціальної захищеності  спілчан в умовах воєнного стану» доповідав Голова ЦК Профспілки Олексій Романюк.

Звертаючись до присутніх він сказав: «Шановні учасники пленуму!  Військова агресія росії проти України, яка триває вже більше двох років, завдала неймовірно великих втрат економіці України та забрала сотні тисяч життів наших земляків, що є найціннішим для країни і найболючішим для усіх українців.

Внаслідок щоденних бомбардувань та бойових дій, зруйновано тисячі промислових підприємств, установ, об’єктів критичної інфраструктури.

Суттєвих втрат зазнала і наша Профспілка в порівнянні з 2021 роком кількість первинок зменшилась  на 200 організацій  і втрачено зв'язок майже зі 100 профкомами, які наразі знаходяться на окупованих територіях. Чисельність Профспілки знизилась майже на 30 тис. спілчан. Найбільше падіння членства відбулося на прифронтових територіях (Херсонській, Донецькій, Харківській, Запорізькій обласних організаціях Профспілки).

В умовах воєнного стану виборні профспілкові органи змушені були суттєво скоригувати свої плани і взяли на себе координаційну роль щодо допомоги ЗСУ, які несуть на собі основний тягар цієї війни. Попри дефіцит коштів, який виник у багатьох організаціях через зниження надходжень профнесків, більшість територіальних, міських та первинних організацій Профспілки продовжують  вишукувати  додаткові фінансові можливості та перераховують на потреби українському війську десятки мільйонів грн. І я б хотів всім вам подякувати за цю допомогу!

З ініціативи членів ЦК Профспілки було зібрано майже 1 млн.  грн на придбання 7  дронів, які потім передані військовим частинам ЗСУ. Наші спілчани виготовили понад 2 тисячі кв. метрів маскувальної сітки, понад 300 маскхалатів (кікімор), 350 пічок для обігріву та зібрали для наших захисників тони продуктів харчування.

Гадаю, що цю добру справу ми з вами обов’язково продовжимо. На президії ЦК Профспілки вчора ця ідея була підтримана, і ми сьогодні ухвалимо рішення про збір коштів на черговий пакет допомоги нашим славним воїнам.

 З бюджету ЦК Профспілки та коштів отриманих від міжнародних об’єднань профспілок  з початку війни надана допомога більш як  4 тисяч  працівникам галузі, на суму понад 26 млн. грн. Найбільшу допомогу надали нам колеги з Данії, за що ми їм щиро вдячні. Окрім тог, нам вдалося залучити з різних джерел кошти для ремонту підприємств і соціальних об’єктів  ЦП УТОС в Чернігівській та Харківській областях, які були серйозно пошкоджені внаслідок  російського бомбування.

Водночас виборні профоргани в період воєнного стану не припиняли сумлінно виконувати свої статутні завдання та у співдружності зі сторонами соціального діалогу роблять все можливе для забезпечення безперебійного функціонування об’єктів критичної інфраструктури  та надання життєво необхідних послуг споживачам.

Разом з тим, всі ми бачимо, що з кожним днем стає все важче працювати  нашим галузевим підприємствам. Особливо критична ситуація спостерігається на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства. Насамперед через невизначеність джерел фінансування і економічно необґрунтовані тарифи. За період війни пошкоджено 583 об’єкти  цієї підгалузі і понад 1000 кілометрів інженерних мереж. Кошти, які отримують підприємства від своєї діяльності покриваються лише 40-50 відсотків від необхідного для сталої роботи підприємств. Збитки за минулий рік перевищили 12 мільярдів гривень, підприємства вимушені витрачати більше коштів на ремонти після обстрілів; у цій підгалузі не погашено 300 млн. грн кредиту від Світового банку, а середня заробітна плата наразі складає лише 13 тис грн. До усіх цих негараздів нещодавно було змінено Закон України «Про гуманітарну допомогу» і наші підприємства чомусь випали зі списку тих, хто має право на цю допомогу і донорство. Усі ці питання були нещодавно обговорені на засідання Галузевої Асоціації і пропозиції щодо їх вирішення передані Уряду.

Важко нині доводиться і теплопостачальним підприємствам. Одним із важливих питань, яке за цих умов вдалося вирішити нам  разом з соціальними партнерами при активній підтримці Асоціації міст України є рішення Уряду щодо  постачання газу для підприємств тепло комуненерно за незмінною ціною. Проте  10 мільярдів гривень, на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам теплопостачання, які передбачені в Держбюджеті на поточний рік аж ніяк  не погасять реальний борг. Він наразі перевищує 30 млрд. грн.

З кожним днем галузеві підприємства все більше відчувають кадровий голод, особливо у кваліфікованих робітниках, адже тисячі комунальників ще з початку війни вступили до лав ЗСУ та ТО. Особливо дефіцит кадрів відчувається на підприємствах тепло-, водопостачання та водовідведення.  Катастрофічно не вистачає наразі водіїв транспортних засобів.

ЦК Профспілки звертався до Уряду  з питань бронювання для підприємств критичної інфраструктури і наразі частково дана проблема вирішена. Але лише частково. І тому прем’єр-міністр України дав доручення уряду доопрацювати механізм організації і порядку бронювання для критичної інфраструктури. І ми сподіваємося, що ситуація з кадрами у нашій галузі покращиться.

Варто зазначити, що працівники житлово-комунального господарства оперативно, інколи й з ризиком для життя, усувають руйнування інженерних мереж та відновлюють роботу обладнання та механізмів.  І попри  усі труднощі та проблеми,  викликані воєнними діями, трудівники нашої галузі забезпечили нормальне функціонування житлово-комунального господарства  та успішно завершили попередній опалювальний сезон.

І цілком заслужено найбільш сумлінні працівники нашої галузі були удостоєні високих державних нагород. Понад 300 спілчан у 2023 році було нагороджено профспілковими відзнаками.

На превеликий жаль на фронті і при виконанні службових завдань у воєнний час загинуло понад 50 працівників - комунальників,  понад 60  спілчан (за не уточненими даними)  зазнали поранень.

 Серед загиблих є профспілкові активісти з Дніпропетровщини, Запоріжжя, Слобожанщини, Волині, Полісся, Житомирщини та інших регіонів України. Профспілкові органи намагаються максимально допомогти цим людям та сім’ям, які залишились без годувальника. І ця допомога має бути довгострокова. Ми зобов’язані взяти цю категорію осіб під постійну свою опіку!»- наголосив доповідач.

 Далі Олексій Романюк окремо зупинився на питаннях трудових відносин під час воєнного стану, він наголосив: «Усі ми знаємо, що на період воєнного стану національне законодавство передбачило певні обмеження конституційних прав і свободи людини,  встановлені низкою статей  Конституцією України, а  в межах та обсягах, що необхідно для забезпечення правового режиму воєнного стану.    Більшість змін чинного трудового законодавства діють лише в період воєнного стану. Проте нові точкові законопроєкти, які наразі знаходяться на розгляді у ВРУ викликають серйозне занепокоєння у профспілковому середовищі. Зокрема проєкти законів про працю, безпеку та здоров’я  працівників на роботі, удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів, про страйки та локаути, загальнодержавного соціального страхування та інші.  Особливий резонанс у профспілок викликала стаття 20 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якою надано право органам пенсійного страхування збирати відомості про перебування працівників у профспілках. Ми вважаємо неприйнятним це, оскільки такі новації суперечать Конституції України, конвенціям МОП та потребують відповідного узгодження зі сторонами соціального діалогу. І про це членські організації ФПУ заявили у своєму зверненні до Уряду, до Уповноваженого ВРУ  з прав людини та висунули ряд вимог щодо правового врегулювання даного питання.

 Варто зазначити, що в цей важкий період, практично усі проблемні питання трудових прав і соціальних гарантій профспілкові органи вирішують  шляхом  переговорів з роботодавцями з  послідуючим закріпленням досягнутих домовленостей в угодах та  колективних договорах, як це і повинно бути.

 За період воєнного стану з ініціативи ЦК Профспілки  укладені галузеві угоди  з ЦП УТОС та УТОГ, і зовсім недавно – з  Міністерством інфраструктури України та галузевим всеукраїнським об’єднанням роботодавців ЖКГ, в якій передбачено встановлення на підприємствах ЖКГ мінімальної тарифної ставки (окладу) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, а мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду з 1 квітня поточного року – у розмірі не менше 200 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; на заміну 180 відсотків встановлених нами раніше. Арифметика дуже проста – завдяки нашим Угодам працівники отримують заробітну плату удвічі більшу, ніж гарантує їм держава.

За умов подальшої зміни розміру прожиткового мінімуму в країні, підприємства будуть зобов’язані переглядати ці показники з часу їх законодавчого запровадження з дотриманням встановлених нашою Угодою співвідношень розмірів тарифних ставок і посадових окладів.

Для активізації роботи з колективно-договірного регулювання нами було започатковано галузевий огляд на кращий колективний договір та затверджено новий Знак «За ефективне соціальне партнерство», яким уже здійснюється нагородження профспілкових активісті та представників іншої  сторони соціального діалогу за особливі заслуги у цій сфері, а дехто отримає цю нагороду наприкінці нашого зібрання.

Під особливим нашим контролем знаходяться наразі й питання щодо безпеки працівників галузевих підприємств, в зоні активних бойових дій. Нам разом з іншими профспілками вдалося добитися певної  підтримки постраждалих під час виконання своїх функціональних обов’язків.  Прийнятий у 2023 році ЗУ №7353 встановив одноразову грошову допомогу  за шкоду заподіяну їх життю і здоров’ю внаслідок військової агресії рф проти України  - в залежності від групи отриманої інвалідності, а також родинам загиблих. Вона обчислюється у сотні тисяч гривень.

 Звісно це добре, проте - не достатньо. І тому профспілки наразі добиваються більшого. Для цього у ФПУ створено робочу групу, яка напрацювала пропозиції до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ми наполягаємо на віднесенні працівників, постраждалих від бойових дій під час виконання трудових обов’язків та сімей загиблих до ветеранів, сімей ветеранів  війни, створення умов для відновлення працездатності, законодавчого гарантування нашим працівникам відповідного статусу і справедливих соціальних гарантій.

Шановні колеги, відзначаючи позитив у нашому соціальному діалозі, не можу не висловити тривогу щодо  відсутності  належного соціального діалогу на загально національному рівні та бездіяльності  Національної тристоронньої соціально-економічної ради, оскільки це не сприяє вирішенню багатьох проблемних питань в надзвичайно складних умовах війни. Більш конструктивно та результативно мала б  бути робота соціальних партнерів загальнонаціонального рівня щодо підтримки ЗСУ, надання допомоги постраждалим від воєнних дій, відбудови економіки України. І ми від нашого Пленуму звертаємося до керівництва Федерації профспілок України з вимогою активніше працювати в цьому напрямку, знаходити шляхи   порозуміння з урядом і роботодавцями».

Також у своєму виступі доповідач приділив увагу одному з надважливих аспектів колдоговірної роботи, а саме питанню щодо контролю за своєчасною виплатою заробітної плати найманим працівникам та робота щодо погашення зарплатного  боргу, який виникає через безвідповідальність окремих роботодавців. Він зазначив, що в Україні це ганебне явище не вдається перебороти, викоренити вже десятки років, як наслідок сумі заборгованості  в житлово-комунальному господарстві перевищує 25 млн. грн (левова частка цього боргу припадає на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства), а в цілому  сума заборгованості із заробітної плати  в країні склала майже 3 млрд. грн і це без урахування частини тимчасово окупованих територій та територій на яких ведуться бойові дії. Голова ЦК Профспілки наголосив, що однім профспілковим органам подолати це ганебне явище неможливо і тому в січні поточного року  СПО профспілок України звернувся до уряду з наполегливим проханням забезпечити регулярне проведення засідань  Міжвідомчої групи з питань погашення зарплатних боргів, яка минулого року не збиралася жодного разу; і щонайменше один раз на пів року виносити це питання на засідання Кабінету Міністрів України та закласти у законодавство норму, яка б передбачала створення гарантійної установи з погашення зарплатних боргів.

«Шановні учасники пленуму! Левова частка роботи з колективного регулювання здійснюється профорганами на локальному та територіальному рівнях.     Саме обкоми та профкоми забезпечують реалізацію галузевих, територіальних угод на підприємствах житлово-комунальної сфери, здійснюють громадський контроль за безпечним веденням робіт на виробництві та експлуатаційних підрозділах. Не допускають внесення роботодавцями в односторонньому порядку  змін до колективних договорів, які погіршують умови оплати та охорони праці, припинення    відрахувань коштів Профспілці на культурно-масову та оздоровчу роботу, позбавлення соціальних гарантій окремих категорій працівників тощо. Завдяки наполегливості профактиву роботодавцями було усунуто 200 порушень, до відповідальності притягнуто 15 посадових осіб. Окрім того, спілчанам та профорганізація було надано більш як 7000 консультацій з правових питань та складено 30 позовних заяв до суду від членів Профспілки. На користь працівників судами винесено 10 рішень.  

Згідно з оновленою звітністю наразі колективні договори укладені на 82,7 відсотка підприємств де функціонують наші первинні профорганізації. Охоплено колдоговорами понад 155 тисяч працівників галузі, що складає 80,3 відсотка  від загальної кількості працюючих.

На кожному третьому  підприємстві профкоми у цей складний час домоглися перерахування коштів на культмасову та оздоровчу роботу у розмірах не менших передбачених чинним законодавством, тобто – 0.3 фонду оплати праці.

Вагомим додатковим засобом підвищення соціальних гарантій працівників є територіальні угоди, які укладаються між обласними об’єднаннями профспілок, роботодавців та облдержадміністраціями. А також територіальні галузеві угоди між обкомами профспілки та департаментами житлово-комунального господарства ОДА.

Позитивно зарекомендували себе такі Угоди в Дніпропетровській, Запорізькій, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській  та інших областях.   При підписанні таких угод обов’язково враховуються норми наших галузевих угод та приймаються як правило підвищенні коефіцієнти в оплаті праці.

За правовим супроводом обкомів відбувається реорганізація комунальних підприємств, не допускається масове скорочення працівників. Проводиться претензійна робота щодо погашення заборгованості із профнесків.

 У Харківській, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Рівненській   обласних організаціях Профспілки добре налагоджено співпрацю з територіальними відділеннями Національно служби посередництва та примирення щодо підтримки соціальної стабільності на галузевих підприємствах, усунення розбіжностей між найманими працівниками і роботодавцями.  Ряд наших працівників обкомів одночасно являються трудовими арбітрами цієї Служби і це суттєво допомагає у розв’язані багатьох проблем у сфері трудових відносин.

В більшості обласних організацій добре налагоджено і навчання профактиву щодо переговорного процесу та укладення колдоговорів. В тих обкомах де є фахівці з економічних та правових питань розробляються для профактиву і  методичні матеріали, брошури з колдоговірної тематики. Це Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Харківська, Вінницька, Миколаївська, Одеська та інші обласні організації Профспілки.

Завдяки економічному та правовому обґрунтуванню фахівців обласних організацій та кропіткій роботі з місцевими органами влади упереджуються випадки ліквідації підприємств, не доцільна реорганізація, об’єднання з іншими суб’єктами господарювання. Як приклад тут варто навести роботу Львівського обкому Профспілки який не допустив ліквідації МКП «Залізничнетеплоенерго» та приєднання його до ЛМКП «Львівенерго».

З метою уникнення внесення в колективні договори положень, які не відповідають вимогам чинного законодавства фахівцями обкомів проводиться експертиза проєктів колдоговорів і додатків до них. Здійснюються превентивна робота щодо недопущення змін положень колдоговорів, які б погіршували становище працівників. І це наразі є пріоритетним напрямом діяльності профорганізацій»,- сказав доповідач.

У своєму виступі Голова ЦК Профспілки наголосив на важливості інформаційного  напрямку роботи профспілкових органів із застосуванням сучасних засобів і методів комунікації, пристосування цієї діяльності до умов та потреб воєнного стану й наголосив на необхідності  його всебічного посилення, особливо на територіальному та локальному рівнях. 

Також доповідач зазначив, що третім питанням пленуму буде розглянуто бюджет ЦК профспілки на поточний рік і тому більш детально питання фінансів буде обговорено  під час розгляду  цього документа, однак він акцентував увагу присутніх на тому, що в умовах війни багатьом профорганізація стало надзвичайно сутужно з коштами і тому  вимоги щодо  дотримання фінансової дисципліни мають бути посилені як того вимагає час.

Завершуючи доповідь, Олексій Романюк сказав: «…попри проблеми, викликані війною розв’язаною росією проти України нашій галузевій профспілці вдається зберігати свою організаційну структуру, ідентичність, єдність, згуртованість  та залишатися однією з найбільших національних репрезентативних профспілок.

Ми не знаємо коли закінчиться ця клята війна, але будемо й надалі всіляко допомагати ЗСУ! Ми віримо в нашу Перемогу, бо за нами увесь цивілізований світ, за нами правда, яка обов’язково переможе зло. І якщо на початок війни деякі країни ще не розуміли її наслідків, то за ці два роки вся Європа усвідомила, що путінський кремлівський режим з його імперськими амбіціями не зупиниться у разі знищення України, а піде далі, як свого часу Гітлер.

Звісно, що у цей важкий час ми б хотіли зробити більше корисного для своїх спілчан, і тому повинні кожен день, повсякчасно  - аналізувати ситуацію та знаходити шляхи і ресурси для розв’язання гострих проблем працівників, стукати в усі двері про допомогу тим, хто її конче потребує!

Нам необхідно й надалі всіляко підтримувати та допомагати внутрішньо переміщеним особам, дітям та усім нужденним.  Дякую за увагу і запрошую до обговорення даного питання порядку денного нашого пленуму. Слава Україні! Героям слава!»

Далі учасники Пленуму перейшли до обговорення доповіді.

Слово для виступу отримав Богдан Козло, Голова Львівської обласної організації Профспілки. Свій виступ він доповнив підготовленим фото звітом про роботу Львівської обласної організації Профспілки, який демонструвався  для учасників Пленуму.

Звертаючись до учасників Пленуму він наголосив, що сьогодні ми обговорюємо важливе питання, питання нашого життя і роботи, оскільки ми всі наразі працюємо в умовах воєнного стану.

«Перш за все ми ставимо перед собою дві великі задачі, основні задачі. Перша – ефективна праця, оплата праці; і друга – це допомога Збройним силам України. Я хочу почати з гарного прикладу. Десь в жовтні-листопаді минулого року  приходить до мене молодий чоловік і каже, що він директор підприємства, називає якого… я йому відповідаю, що ви не наша організація, а він відповідає – я знаю, я тому і прийшов. Сказав, що він нова людина, його нещодавно призначили, прийшов і попросив на підприємстві ознайомитись із   колективним договором. Надали досить дивний документ, підписаний однією особою начебто від трудового колективу…  Почав з’ясовувати цю ситуацію і виявив бажання зробити все відповідно до чинного законодавства: за сприяння обласної організації створити профспілкову організацію, підписати нормальний колективний договір, вирішити питання оплати праці тощо. І дійсно, ми допомоги, а керівник все організував, знайшов ініціативну групу, протягом місця зареєструвалися. І вже для отримання  нашої допомоги і консультацій прийшло 6 осіб, серед яких  директор, спеціаліст, який займається заробітною платою, два представники міської ради їхнього міста. Пів дня ми спільно працювали. Вони дійсно із зацікавленістю включилися в роботу щодо колективного договору і були задоволені нашою співпрацею і отриманим результатом. І вже сьогодні все працює відповідно до чинного законодавства», - сказав промовець.

Богдан Козло наголосив, що наразі  після підписання Галузевої угоди, майже завершили  роботу з  підготовки до підписання нової Територіальної угоди, тим більше що він очолює групу від об’єднання профспілок Львівщини по веденню переговорів, підготовці трьохсторонніх засідань рад. Тобто йде конструктивна та результативна робота в цьому напрямку, хоче є проблема з тим, що нема представника в об’єднанні роботодавців. Але попри все, вони беруть на себе ініціативу і  знаходять шляхи вирішення актуальних питань, налагоджують зв’язки  і домовляються.

«Хочу звернути вашу увагу на такий добрий момент, як планування роботи цього колективного органу. От, наприклад всі мають дати пропозиції щодо плану роботи, представник влади, профспілки і роботодавці. Ми даємо: важливе питання це охорона праці, травматизм і медичне обслуговування і друге – про підготовку кадрів. Роботодавці дають три якісь загальні питання, а облдержадміністрація не дала нічого в план роботи. І от коли ми зараз плануємо через пару тижнів засідання цієї тристоронньої ради, то обрали нашу пропозицію. Ми наразі готуємо інформацію до цього засідання» - підкреслив доповідач.

Також виступаючий наголосив, що попри певні негативні моменти і проблеми, останнім часом на облік до обласної організації Профспілки стало п’ять комунальних підприємств. Є велика зацікавленість в тому, що ми робимо експертизи нових колективних договорів і даємо експертну оцінку, офіційну довідку. Навіть даємо довідки підприємствам, що на них розповсюджуються норми Галузевої та Територіальної угоди.

«Хочу ще зупинитися на одному питанні. До нас звернулися освітянські заклади, щодо проблем формування їхньої заробітної плати, тарифної сітки тощо. Ми звичайно їх підтримаємо, оскільки люди повинні мати гідну та справедливу оплату праці Впевнений, що разом ми отримаємо позитивний результат» - сказав  Богдан Козло.

На завершення свого виступу Голова Львівської обласної організації Профспілки повідомив присутніх, що вони організували і провели велику професійну прощу, де працівники житлово-комунального господарства  (295 членів Профспілки) просили священників щоб постійно молилися  за перемогу, за нас, нашу галузь, за людей у прифронтових областях.

«Ми завжди тримаємося разом. Ми завжди допоможемо. Головне бути солідарними, іти вперед та не втрачати надію на нашу перемогу. Слава нашим воїнам! Слава Україні» - завершив доповідач.

 

Далі головуючий запросив до мікрофона Олега Підскоцького - члена Хмельницького обласного комітету Профспілки, начальника служби охорони праці КП «Міськтепловоденергія» м. Кам'янець-Подільський.

«Доброго дня, шановні присутні. Хочу передати, перш за все, привітання від Хмельниччини нашим колегам-спілчанам, які працюють сьогодні в регіонах, які віднесені до зони бойових дій, а також суміжним регіонам. Ви справжні Герої, я можу з упевненістю сказати, що ваша робота це подвиг не менший, ніж наших воїнів, бо ви знаходяться без зброї, виконуючи важливу роботу. Тому вітання і велика від нас повага!

З приводу виступу Олексія Івановича, хочу сказати наступне. Перш за все, дійсно колективний договір – це важливий механізм і важливий юридичний документ, і я скажу так, що в період дії воєнного стану попри прийняті нормативні акти нашою державою, це перш за все Закон «Про правовий режим воєнного стану»  і відповідно як похідний Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який дає можливість роботодавцям  фактично нівелювати деякі конституційні права наших працівників, колективні договори працюють. До прикладу у нас на Хмельниччині за період прийняття цих нормативних актів хочу сказати, що ні на одному фактично підприємстві не застосовано ці норми. Звичайно, що були намагання на певних підприємствах застосувати, але завдяки позиції первинної профспілкової організації, завдяки юридичній підтримці Хмельницької обласної організації Профспілки не застосували. На сьогодні там вже змінили керівника і всі норми, які були до війни, вони фактично діють на цих підприємствах. Також хочу сказати, що після прийняття Галузевої угоди, Хмельницька обласна організація Профспілки підписала вже дві Територіальних угоди   (Старокостянтинівська і Волочиська територіальні громади). І можу сказати, що деякі норми, які стосуються оплати праці навіть кращі ніж в Галузевій угоді. Я вважаю, що це досить вагомий внесок. Також заплановані підписання таких угод і в інших регіонах, зокрема в Кам’янець-Подільській  міській територіальній громаді.

Що стосується укладання колективних договорів, то, на нашу думку, сьогодні не просто укласти колективний договір і імплементувати до нього  норми, які встановлені Законом, а спробувати прописувати та виконувати норми, кращі які є в нормативно-правових актах. Скажу для прикладу на нашому підприємстві попри важку економічну ситуацію, оскільки ми так само взяли кредит Світового банку, і на жаль (до речі в цьому напрямку теж треба працювати, оскільки ці кредити бралися коли ще не було форс-мажорів, вони укладалися в доларовому еквіваленті)  сьогодні Міністерство фінансів вимагає сплату і виконання всіх зобов’язань  у повному обсязі. Але, ви самі розумієте, тариф не підіймається, відшкодування є не кожному підприємству, оскільки не кожна територіальна громада може компенсувати ці витрати. Як наслідок – з роботодавцем важко говорити, бо навіть норми Галузевої угоди вони виходять від економічного стану підприємства. Тож якщо буде можливість, я б попросив у цьому напрямку попрацювати. Я не кажу, що ми не будемо їх платити, але в загальній практиці війна – це форс-мажор, а в нашій державі для Міністерства фінансів, на жаль,  це не форс-мажор.

Ми на своєму підприємстві, ви знаєте, що раніше до 2023 року військовослужбовцям мобілізованим здійснювали виплати, потім це стало необов’язковим, то ми у 23 році це зберегли. У нас понад 50 спілчан на той момент мобілізовано, ми їм платили щомісячно усім їхню середню заробітну плату. Це в місяць складало 600 тис. грн. У 24 році це ми прописали як зміни до колективного договору з погодженням з міським Головою і ці виплати здійснюємо. У 24 році ми трошки переглянули і зберегли виплати тільки тим, хто знаходиться в зоні бойових дій. І я вважаю це справедливим. Будемо продовжувати це робити. 150 тис. грн в місяць – зрозуміло, що навантаження є, але радує те, що керівник підприємства (новий в нас) попри важкий фінансовий стан, він розуміє, що основне надбання комунального підприємства – це є працівники. Не буде робочої сили, не буде кому реалізовувати його завдання.

Також є проблема в нас нова, Ви про неї поверхнево проговорили у своїй доповіді. Хочу сказати, що я, як юрист, вже проаналізував новий Закон від 11 квітня № 3633-IX  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», і хочу сказати, що у нас, на превеликий жаль, дійсно не врегульовано питання щодо бронювання. І поки будуть давати доручення, то з 15 травня, вибачте, вже почне діяти Закон. А поки розроблять механізм, а поки подать на бронювання… в нас і так працівники за 60 років, а хто  до 60 років  з групами та хронічними захворюваннями. Якщо ми по деяких питаннях мали опцію «родичі» (ну, ви знаєте можливості бронювання, то в новому Законі її нема.

Крім того, є підприємства, які важливі нашої галузі, але вони не підпадають під дію цього Закону. Для прикладу, в нас у м. Кам'янець-Подільському ДП «Тепло вода», воно обслуговує внутрішньо будинкові мережі. Це важливо, але під опцію цього Закону вони не попадають. Тому, якщо є можливість просимо прискорити цю процедуру для наших підприємств. Я не кажу, що не потрібно йти захищати Україну, але  навіть воїни, які нас захищають кажуть, що вони воюють, щоб тут можливо було жити.

На завершення, шановні колеги, я хотів би сказати, що  є цікава пропозиції щодо підтримки ЗСУ. Вона і в нас була, і наша організація її повністю підтримує.  З приводу саме що купити, то я хотів, щоб ви звернули увагу, оскільки ми постійно допомагаємо нашим військовим,  то знаємо з перших вуст що сьогодні стоять запити на так звані «Окопні РЕБ» (станції радіоелектронної боротьби, в ціновому діапазоні від 80 до 300 тис. грн; поглинають сигнали в радіусі 300 метрів, вони портативні з акумуляторами). І хлопці кажуть, що коли здійснюється евакуація поранених, росія запускає свої дрони й здійснює обстріли. І сааме такі станції дуже потрібні. Тому що сьогодні засоби ураження важливі, але основна наша задача – це збереження життя військовим. Я думаю, що це важливо! Слава Україні! Героям слава!»

 

Далі до слова запросили Аллу РАФАЛ, Голову Вінницькою обласної організації Профспілки. Звертаючись до присутній вона сказала:

«Шановні колеги, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, президія обласної організації профспілки, первинні профспілкові організації  сконцентрували свою роботу на захисті прав працюючих членів профспілки.

 З цією метою на засіданні президії розглянуто  чисельні пропозиції щодо укладення  Галузевої регіональної  угоди між управлінням  розвитку територій та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації та Вінницькою обласною організацією профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2024-2027 роки.

  Звісно, основою Регіональної угоди є Галузева угода між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, об’єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування України  на 2024-2027 р.

  Регіональна угода нами укладається понад 30 років, в ній визначаються основні напрямки взаємодії соціальних партнерів у діяльності, спрямованій на підвищення ефективності роботи підприємств галузі, удосконалення соціально-трудових відносин. Також визначаються основні напрямки взаємодії соціальних партнерів у діяльності, направленій на підвищення ефективності роботи підприємств галузі, удосконалення соціально-трудових відносин, зроблено  акценти на питаннях оплати праці, передбачена тарифна ставка робітника  першого розряду у розмірі 200 відсотків мінімальної заробітної плати. Встановлені коефіцієнти для розрахунку розмірів оплати праці за підгалузями та посадами, для чого розроблено цілий ряд додатків.

В Угоді враховані пропозиції від підприємств, які не суперечать чинному законодавству.

Не зважаючи на складність ситуації в Україні, воєнний стан, коли змістились пріоритети, докладається багато зусиль для забезпечення виконання положень Угоди. Підприємствам окрім виконання звичних  завдань доводиться виконувати завдання, які направлені на створення можливостей безперебійної роботи  в умовах  воєнного стану. Велика робота в цьому напрямку проводиться на підприємствах теплоенергетики, водоканалах. Наприклад, на одному з підприємств теплоенергетики в цей час будується когенераційна установка, що виробляє теплову енергію та електроенергію. Після завершення проєкту та введення в експлуатацію когенераційних установок підприємство зможе повністю забезпечити себе електроенергією та навіть у блекаути подавати тепло та гарячу воду.

Велика робота проводиться і на інших підприємствах теплопостачання, наприклад, на КП «Вінницяоблтеплоенерго» повним ходом ведеться оснащення котелень генераторами, заготівля палива для котелень (дров, щепи та ін.)

Не припиняється також випуск тролейбусів «Він Лайн» на КП «Вінницька транспортна компанія», які мають можливість працювати на акумуляторах, уже в цьому році на маршрути вийшли 7 тролейбусів.

 Первинними організаціями профспілки, підприємствами продовжується надаватись допомога Збройним силам України. Уже в цьому році працівники КП «Вінницяоблтеплоенерго» долучились фінансово і суттєво підсилили захисників додатковим оснащенням. Передали Вінницькому підрозділу Сил спецоперацій ЗСУ три «міні-гради» - це пікапи, які переобладнані на реактивну систему залпового вогню. Він мобільний, малопомітний, швидкий та дуже точний у стрільбі. Також  2 дрони, вартістю близько 400 тис. грн поїхали на передову. Безпілотники оснащені тепловізорами та камерою із зумом. КП «Вінницька транспортна компанія» для ЗСУ обладнана лазня на колесах, матеріали для обладнання лазні (на суму понад 200 тис.грн) закуплено на кошти первинної організації профспілки.  

Слід зазначити що виконанню всіх умов Галузевої регіональної угоди заважають обставини, незалежні від підприємств. Мова іде  про тарифи, зокрема,  на водопостачання та водовідведення,  питання вже з «бородою», але поки що  достеменно не відомо коли воно  буде вирішено. Тарифи треба не переглядати чи підвищувати, а привести  до економічно обґрунтованого рівня, бо на КП «Вінницяоблводоканал», приміром, станом на сьогодні він покриває лише 55 відсотків потреб підприємства. На день підприємству  потрібно тільки на електроенергію 750 тис. грн та 500 тис. грн на реагенти.  Якщо ситуація по  тарифах не зміниться, то  складно навіть уявити, що звичні послуги перестануть бути «звичними». Думаю, що схожа  ситуація не тільки у нас в області.

Укладена Угода дає можливість та умови для збереження соціальних гарантій  та надію на збереження більшості положень колективних договорів (які укладені на всіх підприємствах, де діють первинні профспілкові організації) на достатньо високому рівні.

Але, на жаль, слід визнати,  що ситуація, яка склалась на більшості підприємств під час воєнного стану характеризується зниженням соціальних стандартів та невиконання частини  положень колективних договорів, в тому числі в оплаті праці працюючих, що є наслідком  погіршення фінансового стану більшості підприємств. Великих зусиль вартує не допускати заборгованості із заробітної плати, яка станом на сьогодні відсутня.

Неодноразово питання, пов’язані  з організацією колективно-договірної роботи на підприємствах були предметом розгляду президії обласної організації профспілки.

ОК профспілки  співпрацює з керівництвом територіальних громад (Вінницькою, Хмільникською, Могилів-Подільською та ін..) щодо застосування положень Галузевої регіональної угоди на підприємствах галузі, які знаходяться на території громади, особливо по оплаті праці працівникам підприємств.

Поступове зростання заробітної плати вочевидь не встигає за ціновими показниками, однак, реальні фінансові можливості підприємств не встигають за цим процесом  та не можуть забезпечити відповідне відшкодування. Більше того, фінансові проблеми підприємств мимоволі роблять заручниками  і профспілкові організації. Звичним явищем стали затримки розрахунків по профспілковим внескам. Що заважає повною мірою виконувати статутні завдання. А потреба в допомозі членам профспілки та членам їх сімей, в силу відомих причин, збільшилась.

Вже сьогодні ми повинні думати про перспективу, про завтрашній день, адже за час карантину та воєнного стану, проблеми профспілкових організацій тільки загострились. Нам треба, знову нагадати, що за сьогоднішніми проблемами елементарного виживання дещо забулись питання мотивації профспілкового членства, без якого ми не маємо майбутнього. Нам більш принципово слід вибудовувати стосунки з владою, старатись можливо більше брати на себе, адже ми, на жаль, бачимо неспроможність вибудовувати ці стосунки Федерацією профспілок України. Нам треба жорсткіше і принциповіше  відстоювати  позицію поширення Галузевої угоди лише на підприємства та організації, що входять до складу сторін підписантів угоди, також активніше працювати з нашими партнерами роботодавцями,  поширювати свій вплив на територіальні громади, які все впевненіше стають  «на ноги» і від кого залежить доля більшості наших підприємств. Дякую за увагу. Бажаю всім Перемоги та Миру!  Слава Україні.»

 

Наступним до учасників Пленуму звернувся Юрій Петренко, член Дніпропетровського обласного комітету профспілки, голова первинної профспілкової організації КП «Криворіжтепломережа», Дніпропетровської області.

«Шановні учасники Пленуму! Комунальна галузь завжди мала безліч проблем. Деякі з них ми вирішуємо на регіональному рівні завдяки соціальному діалогу з департаментом житлово-комунального господарства обласної держадміністрації, деякі за допомогою ЦК профспілки та фахівців апарату обкому.

 Війна принесла в наше життя багато нових загроз і викликів.  З її початком  ми активно долучилися до протидії ворогу. На жаль, вона триває по цей день.

Наша галузь, всі  підприємства вже понад 2 років живуть й працюють в умовах воєнного стану. Що це та як це – ви добре знаєте, тому зупинятись на цьому не буду. Хочу тільки підкреслити, що до проблем, які були в галузі, а також  на нашому підприємстві в мирний час, додалися нові. Зокрема, в опалювальному сезоні 2022 -2023 років внаслідок ворожих обстрілів були пошкоджені електромережі та підстанції, що спричинило перебої в постачанні електроенергії на наші котельні. Завдяки допомозі місцевої влади, а також наполегливій праці наших робітників,  той опалювальний сезон ми вистояли.

6 червня 2023 року ворог здійснив черговий злочин – була підірвана Каховська гребля на Херсонщині. В наслідок цього терористичного акту наша та ще п'ять обласних громад - залишилися без дніпровської води. Це було справжнє випробування і для підприємств і для мешканців громад. Воду привозили звідусіль, за що ми вдячні колегам і всім хто допомагав в той час. В тому числі водоканалу м. Львів, який надав дружню  матеріальну та технічну допомогу Марганецькому водоканалу.

 Стан води, що ми були вимушені подавати в наші мережі, спричинив безліч проблем, які наші працівники, працівники водоканалів мужньо долали протягом всієї  минулої зими.

 В таких важких умовах працювало кожне підприємство,  кожна профспілкова організація.   Визначивши чіткий  алгоритм  дій, напрямків в роботі, здійснювали  відповідні заходи, щоб вистояти в цих жахливих умовах та знайти свою роль в захисті нашої країни, захисті членів профспілки.

 Необхідно зазначити, що майже 90% підприємств галузі зберегли в колдоговорах довоєнні норми та гарантії,  не скасувавши їх попри всі труднощі сьогодення.101 колдоговір зі 140 додержує норми щодо відрахувань роботодавців  виборним профспілковим органам коштів на культмасову, спортивну та оздоровчу роботу,  в нашій профорганізації ,наприклад, він складає 4% від ФОП.

 Одним із важливих елементів захисту була і є оплата праці. Наша галузь,  а саме Профспілка є , на мій погляд,  флагманом в цьому питанні. Завдяки угоді ЦК Профспілки, Територіальній угоді обкому профспілки, що укладаються із соціальними партнерами тариф робітника 1-го розряду в галузі складає 200%. З квітня основна зарплата збільшиться на 20%, а з доплатами та надбавками цей відсоток значно вищий.

На жаль складний фінансово  - економічний стан підприємств не всім дозволив провести це підвищення саме з квітня, особливо на тих, які фінансуються з бюджету, тому  наразі триває боротьба виборних профспілкових органів  з органами місцевого самоврядування, які, вишукують різні причини, щоб затримати цей процес. Та вже з жовтня всі підприємства перейдуть на цю галузеву норму.

 Поряд з іншими наша обласна профорганізація, практично всі виборні профспілкові органи роблять внесок  в підвищення обороноздатності нашої країни, через волонтерську діяльність, технічну, матеріальну, майнову та іншу допомогу.
       Багато членів профспілки сьогодні  на фронті,  ми їх підтримуємо і будемо підтримувати. Наприклад, наша первинна профспілкова організація надала такої допомоги на 750 тисяч гривень. Надання допомоги членам профспілки, які знаходяться в лавах Збройних сил, в їх  реабілітації після поранень, травм, контузій повинно бути покликом кожної людини,  яка знаходиться поза фронтом.   Загалом наша обласна профспілкова організація  надала такої допомоги  на загальну суму 7200,0 тис.  грн. в тому числі 1,5 млн грн безпосередньо з бюджету обкому профспілки, з яких 460, 0 тис. грн направлено обласному шпиталю на придбання та ремонт  медичного обладнання. 

 І ця робота щоденно продовжується. Наразі Президією обкому профспілки  об’явлений  збір на  закупівлю дронів.

Одним з пріоритетів в роботі обласної організації є  оздоровлення членів профспілки та їх сімей.  Зважаючи на воєнний час працівники підприємств працюють 24/7 і потребують перезавантаження. Бо емоційний стан також відображається на здоров’ї людини. Кількість природних смертей на підприємствах за Час війни збільшилась втричі.

У 2023 році в галузі було оздоровлено  880 працівників та 653 дитини на суму 10523 тис. грн. В цьому році, також, планується оздоровлення спілчан та їх сімей, зокрема дітей в м. Трускавець і в санаторії Новомосковський, а також позаміських базах відпочинку. Ми вдячні ЦК Профспілки за допомогу в отриманні коштів  на збереження та відновлення соціальних об’єктів галузі.

 Крім оздоровлення, навіть в ці воєнні часи, намагаємось зберегти спортивні традиції щодо проведення спартакіад. Члени нашої профспілки беруть участь в спортивних змаганнях міського та обласного рівня. Все це є зобов’язаннями угод і колективних договорів, роль яких в захисті прав та інтересів членів профспілки досить високий.

Центральним комітетом Профспілки разом із соціальними партнерами проводиться значна робота щодо забезпечення функціонування підприємств галузі, але, на мій погляд, вона повинна бути більш активною, більш наполегливою задля збереження підприємств критичної інфраструктури.  Але головне сьогодні здолати ворога.

 Віримо в ЗСУ та в нашу перемогу. Будемо й далі надавати фінансову та іншу різноманітну допомогу нашим воїнам. Будемо продовжувати підтримку  та захист  членів профспілки, виконуючи всі колдоговірні зобов’язання та зобов'язання галузевих угод, адекватно реагуючи на всі виклики сьогодення й в межах своїх можливостей, максимально допомагати нашим спілчанам пережити ці важкі часи.

 Відновлення України ми розглядаємо як великий шанс впровадження всіх аспектів гідної праці на кожному робочому місці, посилення мотивації праці і зростання добробуту працівників, що своєю чергою спонукатиме до повернення  та збереження кадрового потенціалу. Саме на це повинні бути спрямовані колдоговори підприємств і галузеві угоди та наша робота щодо їх виконання. Дякую за увагу! СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!», - завершив він свій виступ.

 

Далі головуючий  для обговорення Доповіді надав слово Поліні НАКУЛ, Голові Одеською обласної організації Профспілки.

Звертаючись до присутніх, вона сказала: «Шановні колеги! Тема нашого обговорення це підвищення ролі угод і колективних договорів  у вирішенні питань соціального захисту працівників в умовах воєнного стану. Тому про ту роботу, яка ведеться нашим обкомом і нашими організаціями щодо допомоги Збройним силам України я висвітлювати у сьогоднішньому виступі не буду. Я хочу зупинитися тільки на тих питаннях, які стосуються доповіді, які я вважаю надважливими для нашої роботи. Самим важливим документом на підприємстві є колективний договір до якого ми вже звикли. Обкомом нашої Профспілки щорічно розробляється макет колдоговору, який ми розповсюджуємо на наших підприємствах для того, щоб вони мали приклад на підставі якого вони розробляють проєкти своїх колективних договорів. І чому це важливо? Тому що, попри те що на підприємствах є профспілкові організації, деякі підприємства при розробці проєктів колективних договорів пишуть що сторонами колективного договору є роботодавець і представник трудового колективу. І скільки ми б’ємося над тим, що ми даємо макет колективного трудового договору для визначення сторін, оскільки якщо є проблеми, і  у судовому  процесі потрібно вирішувати якісь питання,  і береться колективний договір то представники суддівської колегії дивляться і не розуміють, що вони повинні розглядати. Тому, я вважаю важливим для кожного підприємства і для кожного обкому щорічна  розробка подібного макету колективного договору, в зміст якого були б включені всі основні вимоги чинного законодавства, як по соціальному партнерстві, так і по оплаті, трудовому законодавству; щоб були всі включені норми закону про профспілки. 

Це по перше. Далі, я хочу зауважити, що оскільки в нас така галузь, комунальні підприємства, які наприкінці кожного року дають бюджетні запити у міські, селищні  ради та в інші відповідні структури, для визначення витрат на наступний рік, тому я вважаю, що ми повинні контролювати строки укладання колективних договорів, які не повинні перевищувати листопад місяць. Для того, щоб у грудні було включено те, про що ми домовляємося у ті бюджетні призначення, які планує міська, селищна рада і т.д. на наступний рік. Оскільки, наприклад ми були дуже раді, коли була підписана наша Галузева угода на 24-27 роки, але оскільки  вона була підписана в грудні, тому ті, скажемо так, запити щодо   формування тарифної ставки працівника першого розряду у розмірі 200%  вони, на жаль, не були враховані при встановленні згаданих бюджетних призначеннях. І тому введення в дію з 1 квітня поточного року цієї норми, незважаючи на те, що це було прописано у доповненні до колективних договорів не є можливим. Вона запрацює тільки через пів року після того, коли будуть прийняті зміни  до цих додаткових бюджетних призначень.

Також хочу сказати, що наші первинні профспілкові організації в умовах воєнного стану сприяли тому, що майже на кожному підприємству були прийняті зміни до колективних договорів, де визначалася захищеність сімей і мобілізованих, які пішли захищати нашу країну. В колективні договори були внесені доповнення щодо зберігання посадових окладів мобілізованих працівників,  збільшення розміру допомоги сім’ям працівників, які були мобілізовані, отримали поранення або загинули. Профспілкові організації узяли на себе 100% витрати, щоб кожному мобілізованому працівнику була достойна амуніція. Також вносилися зміни і доповнення до колективних договорів щодо визначення розміру витрат роботодавців і профспілкових організацій для тих мобілізованих працівників, які отримали травми  для того, щоб взяти часткову участь у протезуванні. Мої колеги вже багато сказати про нашу роботу, багато чого робиться і т.д. Але я хочу ще наголосити, що ми мало уваги до війни приділяли розділу колективного договору «охорона праці». Зазвичай у комплексних заходах всі підходили до цього питання  в невизначених розмірах і термінах з виконання тих завдань, які передбачалося виконати роботодавцю. Попри те, що Законом України «Про охорону праці» визначено витрати на охорону праці у розмірі 0,5%  від фонду оплати праці за минулий рік, в колективних договорах пропонувалося збільшити цей відсоток оскільки наші працівники беруть участь у ліквідації наслідків ракетних обстрілів, їм необхідні додаткові засоби індивідуального захисту. Тому зараз, коли ми вносимо зміни у колективні договори, робимо експертизу договорів у обкомі Профспілки  (кожен догорів має отримати експертну оцінку фахівців обкому) ми звертаємо увагу на ці важливі питання.

Але є певні проблеми, і я б хотіла звернути увагу на це присутніх. Зокрема, шкода, що Орест Лотоцький, вже покинув наше зібрання, оскільки в мене до нього було дуже багато питань.  Коли наші підприємства роблять розрахунки і узгоджують їх по тарифах у міських, селищних радах, внаслідок того що Орест Лотоцький (Голова  об'єднаної  організації роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України») при підписанні галузевої угоди не хоче створювати спільний орган з Олегом Адамовим (Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців  «Федерація роботодавців комунальної інфраструктури, енергетики та житлово-комунального господарства України») для того, щоб представляти інтереси роботодавця, в нас по Одеській області дуже великі проблеми, тому що у нас створена понад  7 років тому Одеська обласна організація роботодавців житлово-комунального господарства, яка де-юре є, а де-факто – вона не працює. Жодного підприємства вони не прийняли до себе на облік і з ним не працюють.

Тому хотілося  б, щоб надалі, коли ми будемо робити нову Галузеву угоду на новий термін, можливо завдяки вашим зусиллям, а може нашими спільними зусиллями, щоб все ж таки для того, щоб не створювати проблем нашим підприємствам, щоб при розробці проєкту нової Галузевої угоди все ж таки було створено спільний представницький орган   роботодавців для того, щоб ми не мали проблем надалі. Дякую за увагу!» - завершила свій виступ Голова Одеської обласної організації Профспілки.

Наступною до учасників Пленуму звернулася Уляна Стрілець, Голова Рівненської  обласної організації Профспілки.

«Шановні учасники Пленуму, беручи до уваги доповідь Голови ЦК Профспілки Олексія Івановича та порядок денний з даного питання «Про підвищення ролі угод і колективних договорів у вирішенні проблемних питань соціальної захищеності  спілчан в умовах воєнного стану», то хочу сказати, що інформація Рівненської обласної організації Профспілки знайшла своє відображення у доповіді, в якій відмічається що в період воєнного стану на всіх підприємствах галузі, які об’єднує наша профспілка дотримані норми Галузевої угоди та чинного законодавства в частині забезпечення мінімальної заробітної плати та соціальних гарантій працівників.

Згідно зі статистичними даними охопленість працюючих колективними договорами на підприємствах, які об’єднує у собі профспілка складає 97%. Звичайно радує той факт, що обласній організації вдалося внести в регіональну територіальну угоду всі додатки нашої Галузевої угоди. Така Угода підписана у нас в області 4-ма сторонами – це облдержадміністрація, обласна рада, роботодавці і федерація профспілок області, і працює  вже приблизно протягом 10-ти років.

Шановні учасники пленуму! Беручи до уваги інформацію виступивших учасників пленуму, то хочу сказати, що проблеми у нас є однаковими, тому повторюватись про них я не буду, а також по наданні допомоги ЗСУ, однак наша обласна організація профспілки спільно з підприємствами робить великий вклад в цю справу для досягнення нашої спільної перемоги, про що ми двічі на місяць інформує обласну Раду Федерації профспілок області.

Тому Я коротенько зосереджусь на питаннях, які зустрічаються у нашій роботі і потребують уваги.

Після реалізації положень концепції так званої децентралізації, ми все частіше зустрічаємося з випадками негативного впливу голів ОТГ, а тепер уже (їх ставлеників) тобто наших керівників підприємств, щодо впливу профспілок на діяльність в трудових колективах.

Наведу конкретний приклад: ОТГ (об'єднана територіальна громада.) Рівненського району, в.о міського Голови м. Костопіль, так званий Дідух О.О. видав розпорядження про скорочення 30% працівників наших комунальних підприємств і в тому числі в списках на скорочення з’явилася і наша голова профспілкового комітету, яка очолювала профспілковий комітет протягом 30 років. Після спілкування з Керівником КП КМР «Костопільводоканалу» виявилося, що він формує думку колективу про вихід з профспілки.

Керівник почав вимагати у голови профспілкового комітету заяви працівників у письмовій формі про вступ у профспілку, протоколи, (а через те, що вона посилаючись на чинне законодавство не надавала йому інформацію), то керівник почав писати до нас звернення зі скаргами на голову профспілкового комітету, звичайно ми реагували автоматично, але всі наші конкретні відповіді на нього не впливали. Тому довелося нам  підключати вище обласне керівництво. Для зустрічі з в.о міського голови й при спілкуванні виявилося що ця тенденція іде по всіх галузях, освіти, культури...  До прикладу  в медицині в санепідемстанції -500 осіб, протягом тижня була ліквідована профспілкова організація (була проведена відповідна робота, всі працівники написали заяви про вихід і обрали уповноваж від колективу, який підписав колдоговір), хоча ми всі з вами знаємо, що це все перечить чинному законодавству, а головне не приносить користі трудовим колективам, але у практиці на жаль це є (ми, колеги вчора з вами перед початком президії про це говорили).

Хочу сказати, що на сьогодні спільними зусиллями даний процес (ліквідації профспілки і скорочення 30% працюючих по Костопіль водоканалу) вдалося стримати. Цікавий факт, коли я вела діалог з керівником (який за спеціальністю юрист) мотивуючи що на підприємстві мають дотримуватися чинного законодавства, на що він відповів, що Закон України №2937 від 23.02.23р "Про колективні угоди та договори", який набере чинність через 6 місяців після скасування воєнного стану.... змінює підхід та встановлює новий механізм поширення колективних договорів на працівників що не є членами профспілки та передбачає укладання угод і колективних договорів в тих галузях в яких відсутні репрезентативні суб’єкти обох, або ж однієї зі сторін галузевого рівня, тобто може підписати уповноважений представник трудового колективу).

На превеликий жаль, ми Профспілки втратили надію, яку плекали роками (щоб колдоговір поширювався лише на члена профспілки), а навпаки — з прийняттям нового Закону появився механізм поширення колективних договорів на працівників, що не є членами профспілки.

До чого я це все веду? Я хочу сказати, що чудово розумію, що час зараз непростий. Іде війна, і всі нормальні люди націлені на допомогу армії. І в першу чергу влада. Але, на жаль, є таке коріння влади в образі Галини Третьякової і подібних їй, які протягуються в законодавчі акти такі наративи, які негативно позначаються на профспілковому русі. Керівництво Профспілок не повинно бути осторонь, а потрібно активно втручатися і брати участь у напрацюванні тих питань, які слугують підняттю ролі профспілкового руху.

Тому звертаюся до Вас, Олексію Івановичу, як до Голови ЦК Профспілки, члена Президії Федерації Профспілок України. Ви звичайно у своїй доповіді порушили питання про те, що відсутній діалог федерації профспілок України з владою, і ми з вами бачимо результат відношення влади до профспілок. Про це свідчить і наш статистичний звіт, з якого видно якими темпами скорочується членство у профспілках.

На жаль на сьогоднішньому нашому заході відсутній представник ФПУ, тому, Олексію Івановичу, прошу підіймайте, будь ласка, реальні питання на засіданнях ФПУ щодо посилення соціального діалогу з владою. Це важливо, оскільки на сьогодні не працює тристороння економічна рада, про що говорили. Тристороння Генеральна угода, яка була укладена в мирний час потребує пере опрацювання під виклики і загрози, які принесла збройна агресія росії. І це має стати актом єднання, консолідації зусиль уряду, роботодавців і профспілок у проведенні реформ на узгодження позицій в інтересах суспільства.

Я переконана, якщо профспілки не знайдуть шляхи діалогу з владою з питань, які я перелічила раніше і взагалі не налагодять соціальний діалог, то роль профспілок в суспільстві надалі буде падати. Я Вам навела реальні приклади відношення представників влади до профспілок.

Всім бажаю здоров’я і миру. Дякую за увагу! – завершила свій виступ Уляна Стрілець.

 

На цьому обговорення Доповіді завершилось.

 Після розгляду процедурних питань, відповідно до регламенту, Пленум розглянув наступні питання порядку денного:

• Звіт про роботу Президії ЦК Профспілки за період після V-го  пленуму, доповідач - Кулеша А.А., заст. Голови ЦК Профспілки.

 

• Про звітно-вибору кампанію у Профспілці, доповідач Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки.

З цього питання слово взяв Микола Шафінський і запропонував  доповнити постанову пунктом щодо надання  повноважень Президії для вирішення питання щодо старту звітно-виборчої кампанії, а не скликати Пленум, як це передбачено Статутом.  Ця пропозиції та інші, які надійшли  щодо  цього питання були підтримані  учасниками  Пленуму.

 

• Про виконання бюджету ЦК Профспілки за 2023 рік та затвердження бюджету на 2024 рік, доповідач Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки .

 Усі питання порядку денного  VІІ-го пленуму ЦК Профспілки  розглянуті і  по ним були прийняті рішення.

Також Голови обласних організацій Профспілки, які отримали допомогу на придбання технічних засобів в рамках Грантової угоди  з Європейською федерацією профспілок громадського обслуговування подякували ЦК Профспілки та нашим європейським партнерам за підтримку організаційної структури Профспілки від час війни.

Наприкінці засідання Голова ЦК Профспілки Олексій Романюк урочисто вручив заслужені нагороди колегам, зокрема:

 

Також нагороди отримали:

Також , відповідно до постанови Президії   Почесним Знаком ЦК Профспілки «За ефективне соціальне партнерство» було нагороджено учасників Пленуму, які брали участь он лайн і отримають нагороди поштою.

Аллу МАЛИГІНУ  - голову Запорізької обласної організації Профспілки;

Світлану НАЧИНОВУ  - голову Миколаївської обласної організації Профспілки;

Миколу ПОПАДЮКА - голову Чернівецької обласної організації Профспілки;

Аллу РАФАЛ - голову Вінницької обласної організації Профспілки;

Ларису  УСПЕНСЬКУ- голову Харківської обласної організації Профспілки.

 

Нагрудним знаком «Лауреат Премії галузевої Профспілки» НАГОРОДЖЕНО:

Олену КОВАЛЬЧУК - голову Волинської обласної організації Профспілки;    

Тетяну МАСЕНКО- голову Сумської обласної організації Профспілки;

Вячеслава САЛЬНІКОВА - голову Чернігівської обласної організації Профспілки;

Зенона ПАВЛИШИНА  - голову Івано-Франківської обласної організації Профспілки.

 

Почесною Грамотою ЦК Профспілки НАГОРОДЖЕНО:

Валерія КОССА           - голову Тернопільської обласної організації Профспілки;

Ольгу ГЛУЩЕНКО   - голову Кіровоградської обласної організації Профспілки;

Ніну ПЛЄВАКІНУ       - голову Херсонської обласної організації   Профспілки.

         

Завершуючи засідання Пленуму, Голова ЦК Профспілки подякував всім учасникам Пленуму за конструктивну активну роботу, подякував всім спілчанам за їхню працю та ЗСУ, завдяки яким це зібрання стало можливим.