Відбулась прес-конференція «Критичний стан підприємств водопостачання та водовідведення України в умовах невизначеності джерел фінансування підприємств»
3 квітня в ІА «Укрінформ» відбулась прес-конференція «Критичний стан підприємств водопостачання та водовідведення України в умовах невизначеності джерел фінансування підприємств».
«За два роки повномасштабного вторгнення галузь водопостачання та водовідведення понесла збитків на 11 млрд доларів по оцінкам Світового банку. Пошкоджено 583 об’єкта, з яких відновлено лише 223, 1108,5 км водопровідно каналізаційних мереж, відновлено 277,9 км. Тільки 64,5 % споживачів мають доступ до систем централізованого водопостачання. І 48.65 – до систем централізованого водовідведення. Зношеність основних фондів 33-45%. За оцінками світових експертів у 2024 році біля 8 млн людей не будуть мати доступу до централізованого питного водопостачання. Наразі у всіх українських водоканалів є одна спільна проблема – це критичний стан підприємств і невизначеність з джерелами фінансування та підтримки галузі», – зазначив президент Асоціації Дмитро Новицький.
Ще до початку повномасштабного вторгнення біля 40% водопровідних та майже 35% очисних споруд перебували в критичному стані. Зараз ця ситуація погіршилася в рази. Сьогодні водоканали отримують лише 40-50% коштів, необхідних для їх сталого функціонування. Обсяги виробництва в середньому по галузі зменшились на 30% в 2022 році і на 15% в 2023 році. Це призвело до збитків у розмірі близько 12 млрд грн протягом 2023 року.
Якість води поверхневих джерел, зокрема основних джерел води в Україні, річки Дніпро і Сіверського Донця, які знаходяться в зоні бойових дій, по різним показникам погіршилася більше ніж в 5 разів. При цьому реагенти необхідні для очистки та знезараження води подорожчали від двох до шести разів (хлор), а електрика, яка необхідна для водозабезпечення майже в два рази.
Заборгованість за електроенергію на даний момент сягає 7,9 млрд грн і може призвести до відключення водоканалів від електропостачання, що матиме катастрофічні наслідки для життєдіяльності населених пунктів.
Через руйнування критичної інфраструктури, гідравлічні удари, спричинені відключенням електроенергії, аварійність мереж в деяких містах зросла на 80%, при цьому паливно-мастильні матеріали, які необхідні для виїзду аварійних бригад, здорожчали вдвічі.
Значно зросли податки, зокрема екологічний податок починаючи з 2021 року щорічно зростає на 20%
Середня заробітна плата для робітників, які працюють в небезпечних умовах, інколи під обстрілами усувають аварійні ситуації – 13 тисяч грн. в середньому по галузі.
Борг по кредитам перед Cвітовим банком підприємств, які були отриманні ще до повномасштабного вторгнення по проектам розвитку складає біля 300 млн грн.
Про роботу водоканалів під час війни під щоденними та тяжкий фінансово-економічний стан підприємств в умовах відсутності економічно обгрунтованого тарифу розповіли керівники Сумського, Миколаївського, Херсонського, Житомирського, Білоцерківського водоканалів тощо. Своїм поглядом на проблему поділилися експерт Аналітичного центру ВАОМС «Асоціація міст України» Олег Гарник та перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
«Ми мусимо зараз разом з Урядом і місцевою владою зробити все можливе, щоб залучити додаткові джерела фінансування. Але ці джерела не системні, тому, звісно, життєдіяльність водопостачальних підприємств залежить від наявності економічно обгрунтованого тарифу. В першу чергу необхідно робити рішучі кроки на рівні системи управління», – зазначив Олексій Кучеренко.
Є водоканали, де обладнання повністю знищено або вкрадено окупантами. Однак, підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на даний час не мають права на гуманітарну допомогу від гуманітарних організацій та донорів через Зміни до Закону «Про гуманітарну допомогу», які фактично блокують можливість отримання життєво необхідної гуманітарної допомоги підприємствами водопостачання та теплопостачання. Водоканали просто не включили в перелік підприємств, які мають на це право.
«За відсутності економічно обґрунтованих тарифів та в умовах війни гуманітарна допомога є надзвичайно важливою для підприємств водопостачання для отримання необхідних матеріалів та обладнання для підтримки критично важливих послуг. Асоціація наголошує, що підприємства водопостачання повинні мати право на отримання цієї допомоги», – зазначив директор Асоціації Олександр Шкінь.
Проблемою є також недостатня увага в програмі ЄС «Ukraine Facility». В рамках платформи Ukraine Facility не передбачено дієвих заходів для реформування та розвитку галузі водопостачання та водовідведення. Ця програма дає унікальну можливість для системних змін, але запропоновані дії не відповідають цій меті. Відсутні чіткі плани та напрямки інвестицій для розвитку галузі, немає конкретних кроків для створення ринкових відносин у водному секторі, а досвід реформ в енергетичному секторі не враховується.
Асоціація «Укрводоканалекологія» закликає Офіс президента та Уряд України визнати критичний стан водного сектору України та оперативно вжити заходів для проведення реформ та інвестицій, щоб запобігти катастрофічним збоям у послугах водопостачання та водовідведення, які зачіпають мільйони українців. Необхідно терміново визначити джерело фінансування водоканалів – встановити економічно обгрунтований тариф або налагодити механізми фінансування з державного або місцевих бюджетів.
Також закликаємо Уряд України доопрацювати заходи «Ukraine Facility» з урахуванням реальних потреб водної галузі. Народних депутатів закликаємо внести поправки до Закону «Про гуманітарну допомогу» та включити водоканали в перелік підприємств, які мають на право на таку допомогу.
Асоціацією підготовлені листи, які будуть направлені до органів влади та відповідних установ та організацій.
Запис трансляції за посиланням: https://youtu.be/JPU8gvihPdU