27 квітня 2023 року в м. Києві  відбулося засідання Пленуму ЦК Профспілки, яке пройшло у змішаному режимі.

Під час реєстрації всі учасники Пленуму могли подивитись  презентацію на тему «Робота профспілкових органів під час воєнного стану».

На початку засідання Олексій Романюк привітав всіх учасників Пленуму, подякував тим, хто зміг особисто приїхати на засідання та тим, хто приєднався до роботи в режимі онлайн. 

Враховуючи наявність кворуму, Голова ЦК Профспілки запропонував розпочати Пленум.

Роботу розпочали з прослуховування Гімну України та вшанування всіх загиблих і потерпілих від рашистської навали, зокрема і членів Профспілки, які віддали  своє  життя  за  незалежність  України, збереження її суверенітету, демократії та свободи усіх країн Європи.

Олексій Романюк продовжив засідання виконанням приємної місії та вручив нагороди у зв’язку з ювілеями:

Голові Харківської обласної організації Профспілки  Ларисі Успенській -  Почесний Знак ФПУ «За розвиток соціального партнерства». 

Голові Черкаської обласної організації Профспілки Івану Анашкевичу - Нагрудний знак ФПУ «Заслужений працівник профспілок України».

Пленум продовжив роботу і обрав робочі органи та визначився з питаннями щодо порядку денного і регламенту роботи Пленуму, відповідно до якого до слова було запрошено Миколу Шафінського - голову Мандатної комісії, який доповів «Про зміни в складі ЦК Профспілки».

Наступне питання порядку денного «Про зміцнення потенціалу і посилення  Профспілки та її організацій в умовах воєнного стану» доповідав Голова ЦК Профспілки Олексій Романюк.

Звертаючись до присутніх він сказав: «Шановні учасники пленуму! Вже понад рік йде повномасштабна жорстока війна розпочата рф 24 лютого 2022 року проти нашої  незалежної України. Вона  докорінно змінила плани і задуми усіх без винятку громадян, державних інституцій,  суб’єктів господарювання, а також профспілок.

Усі українці, від малого то старого  стали на захист суверенітету, демократії та свободи не тільки нашої держави, а й усієї Європи та світу.

З перших днів рашистського вторгнення і дотепер значний і важливий обсяг  оборонної, економічної та консолідуючої все суспільство  роботи здійснено Президентом України Володимиром Зеленським та  Парламентом України.

Найбільше навантаження увесь цей час  несуть на собі  Збройні Сили України та інші військові формування, які за період війни докорінно змінили уявлення  про одну із розрекламованих  росією самих сильних армій світу і успішно б’ють рашистів на усіх фронтах, на суші, на морі та   в повітряному просторі. Фронту  активно допомагають – волонтери та громадські організації.  А результати цього єднання армії і народу звільнено сотні українських міст і сіл.

Варто зазначити, також, що Уряд, наше профільне міністерство, місцеві органи влади, керівники і працівники галузевих підприємств, робили все можливе і неможливе   для безперебійного функціонування житлово-комунальної сфери  та надання у цей важкий час  життєво необхідних послуг для населення, зокрема й у звільнених від окупантів містах і селищах.  Адже за дні війни пошкоджено, зруйновано або захоплено понад 700 об’єктів критичної інфраструктури.

Серйозних пошкоджень і руйнувань зазнали наші підприємства теплового, водопровідно-каналізаційного господарства, благоустрою та міського електротранспорту в регіонах активних бойових дій, насамперед в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській,  Київській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Миколаївській областях. Рашистські обстріли заподіяли значних  збитків комунальній інфраструктурі  і в інших регіонах України.»

Доповідач наголосив, що комунальники попри все  героїчно виконували свої обов’язки, що  неодноразово підкреслювали у своїх виступах Президент,  Прем’єр-міністр України, голови обласних військових адміністрацій та ЗМІ. Фактично наші працівники у дні війни   стали справжніми   героями трудового фронту і  найбільш активні та сумлінні з них були відзначені високими державними та профспілковими нагородами. Також Олексій Романюк зауважив, що при виконанні службових обов’язків загинуло понад 20 наших побратимів, чимало спілчан зазнали поранень при виконанні ремонтних робіт.

«І наш головний обов’язок, шановні колеги,  допомогти їм. Взяти кожну родину під опіку профспілкового комітету чи обкому профспілки»,  - зазначив промовець.

Далі у своєму виступі Олексій Романюк розповів про потребу в коштах на відновлення пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури та міжнародну підтримку і допомогу, яка на сьогодні вже отримана Україно, а також ту, яка буде надходити найближчим часом, відповідно до укладених  меморандумів та договорів про співробітництво з різноманітними світовими та європейськими інституціями, фондами та фінансовими структурами. Також Україна покладає велику надію на допомогу міст-побратимів, які вже сьогодні сприяють відбудові  нашої комунальної інфраструктури. Виступаючий зауважив, що значну роботу щодо підтримки галузевих підприємств проводять з перших днів війни і наші соціальні партнери, зокрема  галузеві асоціації, насамперед «Укртеплокомунененрго» та «Укрводоканалекологія», які беруть активну участь у розробці законопроєктів галузевого спрямування та докладають  чимало зусиль щодо списання боргів перед енергопостачальними організаціями, спрямування цільової субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на підтримку сфери комунального господарства, встановлення податкових  преференцій тощо.

  «Особливих слів подяки заслуговує і Асоціація міст України, з якою ми на передодні війни уклали договір про співпрацю.   керівництво цієї Асоціації постійно тримає на контролі усі нагальні питання сфери житлово-комунального господарства і активно впливає на прийняття рішень органів влади щодо забезпечення її нормального функціонування в містах і селищах. Нас об’єднує  те, що Асоціація як і ЦК Профспілки виступає проти приватизації підприємств комунальної сфери та  послідовно відстоює принципи муніципального управління, яке гарантує стабільність і доступність житлово-комунальних послуг для усіх верств населення, оскільки для нашої профспілки це – втрата первинних організацій і шлях до безправ’я працівників у трудових відносинах з роботодавцями», -    підкреслив доповідач і запевнив, що ми і надалі продовжимо активну співпрацю та послідовно відстоювати нашу спільну позицію.

Далі Олексій Романюк, говорячи про втрати, з великим занепокоєнням  зазначив, що на жаль, ця руйнівна війна завдала значної шкоди і національному профспілковому руху, зокрема за роки війни наша організація скоротилася на 170 тисяч спілчан, що становить 46 відсотків.  Попри  все нашій профспілці вдалося зберегти свою організаційну структуру і залишитися однією з найбільших галузевих репрезентативних профспілок в Україні. Разом з тим, доповідач висловив впевненість, що після перемоги, ми повернемо багато втрачених первинних профспілкових організацій.

«Ми не повинні здавати свої позиції. Маємо лише зміцнюватись та підсилюватись. І усі підстави для цього у нас є !», - наголосив Олексій Романюк.

Олексій Іванович, у своїй доповіді зауважив, що попри усі проблеми, які виникли в умовах і воєнного стану, більшість наших виборних органів не тільки продовжували виконувати статутні завдання, а й розширили спектр своїх обов’язків та напрямків. Обласні комітети Профспілки  з перших днів війни і до тепер взяли на себе організаційну і координуючу роль щодо надання допомоги ЗСУ; попри  дефіцит   коштів практично усі обкоми вишукали можливості та перерахували на допомогу нашим доблесним захисникам понад 20 млн. грн.; профспілкові лідери очолили волонтерський рух і залучили спілчан до плетення для ЗСУ маскувальних сіток та виготовлення халатів типу «кікімора», амуніції та бронежилетів для військових, пошиття білизни, в’язання шкарпеток, виробництво протитанкових їжаків, запальної суміші «бандерівський коктейль» тощо. Також галузеві підприємства Дніпропетровської,  Хмельницької, Волинської, Івано-Франківської, Полтавської, Тернопільської, Чернівецької областей передали ЗСУ – всюдиходи, вантажівки, крани, екскаватори, генератори та іншу необхідну для фронту техніку  і обладнання. Колеги Вінниччини, Дніпра, Хмельниччини, Буковини надали допомогу коштами, насосами та технічними засобами суб’єктам господарювання, які були сильно пошкоджені рашистами   Харківської, Сумської, Чернігівської, Київської та Миколаївської областей. Одеські комунальники організували фасування та доставку питної води в Миколаїв.             Житомиряни допомогли у відновлені водопостачання місту-герою Ірпеню. Хмельницький водоканал допомагав колегам відновлювати водопостачання та привозив в Ірпінь, Бучу, Гостомель млинці, вареники, овочі, консерви. Комунальні підприємства Житомира, Тернополя, Чернівців  організували в своїх їдальнях безкоштовне харчування бійців територіальної оборони. Профком КП «Львівтеплокомуненерго» долучився до приготування для ЗСУ ексклюзивних сухих овочів та борщу. Окремим напрямом роботи профспілок стало надання гуманітарної допомоги постраждалим через війну, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Були зібрані кошти на придбання дронів для ЗСУ, і на сьогодні три бойові профспілкові «пташки» допомагають ЗСУ нищити ворога. 
«І цей перелік добрих справ профкомів немає кінця, - сказав Голова ЦК Профспілки.   Також ми пишаємося тим, що сотні наших спілчан, в тому числі і працівники виборних органів наразі захищають нашу країну у складі ЗСУ або ТО». Також він подякував всім профспілковим активістам, які попри всі труднощі працювали і продовжують працювати в містах де велися/ведуться активні бойові дії.

У своїй доповіді Олексій  Романюк окремо подякував міжнародним профспілковим організаціям за допомогу і солідарну підтримку, та зауважив, що попри воєнний стан в Україні Профспілці вдалося налагодити активну співпрацю з Об’єднаною федерацією робітників Данії 3Ф та реалізувати два важливих і актуальних проєкти. Наразі  робота щодо подальшої співпраці триває.

Також Голова ЦК Профспілки розповів про деякі законодавчі новації, зокрема і  про прийнятий 20 березня 2023 року Закон України № 7353, який  встановив одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в залежності від групи отриманої інвалідності; Закон № 2937-IX «Про колективні угоди та договори» та інші. ЦК Профспілки проводить постійну роботу щодо моніторингу змін у законодавству. Завдяки спільним зусиллям членських організацій ФПУ вдалося мінімізувати скорочення трудових прав та гарантій працівників через запровадження низки обмежень воєнного часу, не допустити ухвалення законів, результатом яких могло стати зниження захисту прав працівників після завершення війни. Триває робота над  низкою важливих документів з регулювання трудових відносин, імплементації в українське законодавство норм Європейського Союзу.

ЦК Профспілки спільно з соціальними партнерами внесли ряд важливих змін щодо оплати праці в галузеві угоди; проводиться також системна і конструктивна робота на територіальному та локальному рівнях. Виборні профоргани не допускають внесення роботодавцями змін до колективних договорів в односторонньому порядку та послідовно відстоюють досягнуті у довоєнний період  соціальні гарантії працівників.

Окремо доповідач зупинився на питаннях охорони праці, правозахисної, інформаційної роботи та фінансової дисципліни у Профспілці; необхідності посилення роботи з молоддю. Також надважливим є питання налагодження належного соціального діалогу на загальнонаціональному рівні і поновлення роботи Національної тристоронньої соціально-економічної Ради.

Закінчуючи доповідь, Голова ЦК Профспілки підкреслив, що розв’язана росією війна завдала Україні мільярдних збитків, людям – нелюдських страждань, вона зруйнувала  та змінила плани, але не змінила українців, а лише згуртувала нас, зміцнила наш дух, нашу жагу до свободи, демократії, добра і справедливості. «Ми не знаємо коли закінчиться ця війна, але віримо в нашу Перемогу, бо за нами увесь цивілізований світ і за нами правда, яка обов’язково переможе зло.    Звісно, ми б хотіли зробити більше для спілчан і повинні кожен день, кожен час – аналізувати ситуацію та знаходити шляхи та ресурси для вирішення нагальних гострих питань працівників. Стукати в усі двері про допомогу тим, хто її конче потребує сьогодні. Відстоювати принципово і наполегливо все, що записано в галузевих, територіальних угодах, колективних договорах. Наполягати на внесенні до цих договорів нових положень щодо підтримки спілчан і членів їх сімей. Боротися за права кожного  працівника, добиватися повної і своєчасної виплати заробітної плати, дотримання вимог охорони праці, особливо в регіонах де йдуть інтенсивні бої, тривають обстріли.    Нам необхідно і далі всіляко підтримувати наші героїчні ЗСУ і ТО, допомагати внутрішньо переміщеним особам, дітям та усім нужденним.

Ми сподіваємось, що кінець цієї війни близько! І свято віримо в нашу Перемогу, бо за нами стоїть весь цивілізований світ. За нами правда і добро, які обов’язково переможуть зло! І тому нам треба вже сьогодні консолідувати зусилля для активної участі в соціально-економічних та суспільно-політичних процесах нашої країни по відбудові галузевих підприємств, міст, селищ  та України в цілому.  Дякую усім вам за сумлінну працю, за усі добрі справи!   Слава Україні! Слава Героям та незламному, стійкому, працелюбному  і відважному українському народу!» - завершив свій виступ Олексій Романюк, Голова ЦК Профспілки.

Далі учасники Пленуму перейшли до обговорення доповіді.

Слово для виступу отримав Юрій Петренко, член Дніпропетровського обласного комітету профспілки, голова первинної профспілкової організації КП «Криворіжтепломережа», Дніпропетровської області.

«Шановні колеги, 2022 рік став для нас, як і для всієї держави, суворим випробуванням. Московський агресор, намагаючись поставити Україну на коліна, або, навіть, взагалі знищити, віроломно вдерся на нашу землю, руйнуючи міста, села, катуючи й вбиваючи наших громадян. Держава почала жити в умовах воєнного стану, з усіма наслідками, які з цього витікають. Мирні плани, які ми вибудовували на початку 2022 року, були порушені. Наше підприємство в ці дні готувалось святкувати 50-річний ювілей. Підготовча робота, в основному, була на мені. Все прийшлось зупинити та займатись зовсім іншими справами.

Наш уряд і верховна рада вимушено прийняли цілу низку постанов і законів, з урахуванням військової агресії. На превеликий жаль, ці рішення боляче вдарили по профспілковому руху, призупинивши, на час воєнного стану, деякі чинні закони, які захищали членів профспілок і давали нам фінансову можливість виконувати статутні зобов’язання.

Економіка держави, яка і так була не в кращому стані, зазнала суттєвих руйнувань. Великі фінансові ресурси були спрямовані на підтримку нашої армії, яка мужньо дала і дає по цей день гідну відсіч підступному ворогу.

У зв’язку з об’явленою мобілізацією, багато наших спілчан, зі зброєю в руках, стали на захист Батьківщини. Так сталось, що я теж з перших днів війни став до лав ЗСУ, поставивши на паузу свою діяльність на посаді голови нашої первинної профспілкової організації. Та, попри це, я зберігав тісний зв'язок з керівництвом підприємства, з профспілковим комітетом, і з рядовими членами нашої профспілки. Намагався, на скільки дозволяли обставини, не відриватись від поточного життя нашого колективу, а інколи брав участь у вирішенні різного виду нагальних питань.         Після перемовин профкому з роботодавцем, було прийнято рішення не призупиняти нарахування і перерахування коштів на культмасову та оздоровчу діяльність нашої профспілки, що дало можливість в повному обсязі продовжувати виконувати колдоговірні зобов’язання.

Більш того… Як я вже казав, багато наших спілчан стали до лав ЗСУ та тероборони, і особливо, в перші тижні повномасштабної війни, потребували різного виду допомоги.

Ми знаємо, в якому стані були наші збройні сили на початку московської агресії. Велика подяка волонтерам і всім небайдужим громадянам, профспілкам всіх рівнів, які з перших днів війни підтримують наших воїнів, забезпечуючи всім необхідним.

Наше підприємство також активно приєдналося до цієї діяльності. На спільному засіданні профкому і адміністрації, було прийнято рішення надавати посильну, адресну допомогу нашим мобілізованим членам профспілки, і тим частинам, в складі яких вони воюють. На придбання військової амуніції, обладунків, різних інструментів, генераторів і побутових речей, вкрай необхідних на передовій, з бюджету профспілки у 2022 році було витрачено майже півмільйона гривень.

Взагалі, нашими обласними первинними організаціями у 2022 році, на допомогу ЗСУ перераховано понад три мільйони гривень. На обласному пленумі і на президії, що відбулися в березні та у квітні поточного року, було прийнято рішення продовжувати надавати посильну фінансову і гуманітарну підтримку нашим захисникам.

 На засіданні профкому нашої первинної організації затвердили скорегований кошторис профбюджету на 2022 рік, в якому передбачили виплати членам профспілки, у зв’язку з пошкодженням житла і особистого майна в наслідок ворожих обстрілів, а також, на поховання членів профспілки і їх близьких родичів, що загинули захищаючи Батьківщину в лавах ЗСУ та тероборони.  Наразі, ця робота продовжується, і я підтримую пропозиції, що вона повинна бути аж до нашої перемоги.

Завдяки конструктивному соціальному діалогу, і повному порозумінню між роботодавцем і профспілковим комітетом, нам вдалось гідно прожити цей важкий, буреломний 2022 рік, і попри всі виклики сьогодення, продовжити стояти на захисті інтересів трудового колективу, наших членів профспілки.

 Звичайно, сподіваємось на допомогу і підтримку з цих питань ЦК і обласного комітету. Потрібні конкретні заходи, спрямовані на підвищення ролі і авторитету профспілкового руху в житті кожного члена організації.

З нетерпінням чекаємо, що 2023 рік стане переможним. Ми виженемо ворога з нашої землі, повернемось до мирного життя, відбудуємо країну і разом з профспілковим рухом станемо щасливою заможною Європейською Державою.

Слава Україні! Слава профспілкам!», - завершив свій виступ доповідач.

Наступним з виступом до учасників Пленуму звернувся Іван Анашкевич, голова Черкаської обласної організації Профспілки, який розповів про роботу обласної організації на початку війни та актуальні питання профспілкової роботи сьогодення.

«24 лютого, 6-та година ранку… за 16 кілометрів від мого будинку внаслідок ракетного влучання почалися  вибухати військові склади. Почалось відселення населення, оскільки при  певних обставинах ракети, які там зберігалися могли запросто  обстріляти місто Черкаси. У 8 годин був повторний обстріл. Я не буду розповідати, що робили наші обкоми, але ви всі розуміємо, що наші підприємства – це критично важлива інфраструктура, і вони були взяті під особливий контроль і охорону.

25 лютого – я зібрав Президію обкому, оскільки потрібно було починати діяти. Було ухвалено два рішення: по перше, я запропонував всіх головам профкомів всю свою діяльність, виключно всю, відмінусувавши навіть особисте життя, направити на забезпечення роботи галузевих підприємств і забезпечення територіальної оборони, яка на той час  потребувала дуже великої допомоги. І друге, я попросив президію надати дозвіл на використання коштів бюджету, без будь-якого звернення, зо моїм розпорядженням, в межах 20 відсотків бюджету. 26 лютого о 10-ій годині ранку я прийшов до голови Черкаського обласного об’єднання профспілок і сказав «Петро Васильович! Ми щось робити будемо? У нас же галузеві профспілки апарат, керівники, члени профспілки…»  Я побачив розгубленість. І ми поїхали до губернатора, але на жаль, нас не прийняли, тоді ми сіли в машину і поїхали до  Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб запропонувати свою допомогу нашому черкаському солдату (бо навіть там стояла черга чоловік 400, готових захищати Україну), щоб він був одягнутий, тепла білизна, бронежилет, шолом… автомат держава дасть. Нас попросили допомогти відремонтувати оперативну машину і дали список найнеобхіднішого. 28 лютого ми вже завезли туди продукти харчування та перерахували 62 тис. грн. на амуніцію.» - почав свій виступ Іван Анашкевич.

Так починалася наша спільно робота задля перемоги. Згуртувалися майже  всі галузеві профспілки області (держустанови, енергетики, машинобудування, текстильники, агропром, хіміки), які виявили бажання перераховувати кошти на наш рахунок, і ми надавали допомогу.

Також після звернення голови Полтавської обласної організації Профспілки, 19 квітня 2022 року була надана фінансова та гуманітарна допомога для біженців з Донбасу у профілакторій Нові Санжари Полтавська області (були перераховані кошти та привезли 2 тони продуктів харчування), а також надавали допомогу Харківській, Луганській, Полтавській та іншим областям. Обком  у минулому році витратив на допомогу 202 тис. грн., і вже понад 70 тисяч цього року.

Виступаючий зазначив, що на сьогодні вже працює цех з виготовлення «кікімор» та каверів для ЗСУ: люди з дому принесли швейні машинки, закупили електричні ножиці,  в Туреччині закупили сітку тощо. І сьогодні рівень цих виробів може конкурувати з натовськими стандартами.

Наші організації копали траншеї, натягували дріт, тролейбусники варили пічки, заготовлювали дрова та багато іншого.

«І ми вижили. І я думаю ми виживемо і далі. Я хочу подякувати всім членам Профспілки,  всій Україні за те що ми витримали зиму. Я хочу сказати, що ми пишаємося комунальниками Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини, Херсонщини, Запоріжжя… Нам легше у Черкасах, Рівному або у Львові, але так само в Черкаській області знищено міст через Дніпро, є руйнування, над нами літають ракети. Це все так, але дещо таки нам вдалося. Зокрема, вдалося продовжити галузеву угоду міста Черкаси до 2026 року. І керівники підприємств мене підтримали, бо в нас є чесний контакт з цього питання».

Також виступаючий зупинився на питанні, що на сьогодні стало дуже важко отримувати інформацію від підприємств. Та зауважив, що звіт з охорони праці потребує змін, він має стати більш реальним і наближеним до життя, оскільки його досить складно заповнить навіть людині з вищою освітою, не говорячи вже про деяких голів профкомів.

На завершення свого виступу Іван Анашкевич подякував усім виборним органам Профспілки, і наголосив,  що ви повинні бути лідерами, у нас повинен бути спокій, розум, освіченість та досвід, - «Слава Україні!».

Далі до присутніх з виступом звернувся Вячеслав Сальніков, голова Чернігівської обласної організації Профспілки.

«Працівникам  житлово-комунальних  підприємств  доводиться  працювати  в  надскладних  умовах  весь  період  воєнного  стану. Особливо важкі  часи для  нашого  регіону  були  під  час  облоги    м. Чернігова.  Доводилось  сумлінно  виконувати  свої  обов’язки   під  артилерійськими  обстрілами  та  авіанальотами  -  обслуговувати  житлові  будинки, вивозити  сміття  на  звалищний  полігон, розвозити  питну  воду  по  дворах, адже централізоване  водопостачання  було  пошкоджено.                   З  метою  своєчасного  надання  послуг  частина  працівників  жили  в  сховищах  на  територіях  підприємств  спільно  зі  своїми  членами  родини.                  Активну  участь  в  роботі  по  забезпеченню  необхідних  умов  проживання  в  них  приймали  профспілкові  комітети. Готували  спальні  місця, привозили  продукти  харчування. Після  того  як  ЗСУ  звільнили  територію  області  від  загарбників, першочерговими  завданнями  виборних  органів  первинок  стало  забезпечення  можливості  нормальної  життєдіяльності  членів  профспілки   через  фінансову  підтримку  та  практичну  допомогу  в  вирішенні   нагальних  проблемних  питань», сказав виступаючий.

Вячеслав Сальніков розповів  про процес відновлення галузевих підприємств після  значних  руйнувань  в  березні  2022 року.  Повідомив, що через  знищення   житлових  будинків    39 спілчан  залишилось  без  житла. А  14 березня  2022 року  під  час  авіанальоту  загинув  на  робочому  місці  працівник КП «Чернігівводоканал» Руденок  Анатолій  Миколайович,  1968 року  народження.   Тому   первинними  профспілковими  організаціями  зі  свого  бюджету  за  минулий  рік  було  надано  допомоги  на  суму   1038 тис. гривень, що  складає  30 відсотків  від  загальної  суми  отриманих  внесків.              

На  підприємстві  АТ «Облтеплокомуненерго» працівникам, які  залишились  без  житла  сплачують  орендну  плату  за  наймані  квартиру  чи  будинок.  

Голови  первинних  профспілкових організацій    організовували  через  волонтерів  та  релігійні  концесії   забезпечення   працівників  підприємств  продуктовими  наборами  та  засобами  гігієни. Обласною  організацією  за  допомогою  Червоного  хреста, волонтерів  було  отримано  595  харчових  наборів; також з  бюджету  обласної  організації   надавалась  допомога  спілчанам, які  втратили  житло  і  тим, хто  потребував  дороговартісного  лікування,  на  загальну  суму  178,0 тис. гривень.

   «Було  приємно  отримати  фінансову  допомогу  від  Центрального  комітету, наших  колег – Львівської, Одеської, Черкаської  обласних  організацій  профспілки  та   Федерації  професійних  спілок  України. Загальна  сума  отриманих  коштів  склала  55, 5 тис. гривень.  ЦК  профспілки  забезпечило  допомогою  від  міжнародних  організацій   в   розмірі  по  4  тисячі  гривень  сімох  внутрішньо  переміщених  осіб. Особлива  подяка  Олексію  Івановичу  Романюку  за  сприяння   в  залученні  коштів  мецената  Данії  в  розмірі  4, 0 тис. євро  для  відновлення  вікон  в  швейному  цеху  учбово-виробничого  підприємства  УТОГ, пошкоджених  від  вибухової  хвилі  при  авіанальотах  на  місто», зазначив виступаючий.

Системна  та  послідовна  робота  виборних  профспілкових  органів забезпечує  охоплення  колективними  договорами  100 відсотків  підприємств  житлово-комунального  господарства  області. Всі  укладені  договори  мають  конкретні  зобов’язання  з  питань  захисту  трудових  та  соціально – економічних прав  працюючих, охорони  праці  та  техніки  безпеки, пільг  та  гарантій. Профспілковий  актив  здійснює  соціальний  діалог, особливо  на  локальному  рівні, з  метою  утримання  керівників  підприємств  від  односторонніх  дій  у  відносинах  з  працівниками  та   профкомами.  Президія  обласної організації Профспілки та     профспілкові  комітети  приділяють  значну  увагу  контролю  за  застосуванням  та  виконанням  положень  Галузевої  угоди  на  підприємствах  і  в  організаціях  галузі, забезпеченню  сталої  роботи  підприємств  під  час  повномасштабної  війни.                       На  підприємствах, де  є  профспілкові  організації,  своєчасно  сплачується  заробітна  плата, витримуються  умови  соціального  пакету.

Голова Чернігівської обласної організації профспілки підкреслив, що «Економічні  гарантії, що  закладені  в  Галузевій  угоді, вже  не  відповідають  сьогоденню. Державна  статистика  надає  показники  інфляції  економіки  України  за  2022 рік  в  розмірі  26,6%, фактичний  ріст  цін  сягає  50  і 100  відсотків. Низька  купівельна  спроможність  заробітної  плати  у  спілчан  викликає  незадоволення. Хоча  аналіз  рівня  середньої   заробітної  плати  по  підприємствах  регіону  станом  на  01  грудня 2022 року  та      01 квітня  2023 року показує  зростання  на  13,1%  і  дорівнює  13089,2 грн. Розрахунки  економічних  служб  підприємств  надають  дані, що  станом  на  01.01.2023 року  співвідношення   мінімального  посадового  окладу   1  розряду  до  мінімальної  зарплати  становить  0,721, або  72,1%,  при  тому, що  на  момент  набрання  чинності  коефіцієнта  180, це  співвідношення  складало  0,705  або  70,5%. Таким  чином, немає  підстав  для  збільшення  коефіцієнта. І  це  не  дивно, з  однієї  сторони, законодавство  воєнного  стану  забороняє  підвищувати  тарифи  на  послуги, з  іншої  сторони, Державним  бюджетом  на  2023 рік соціальні   стандарти, зокрема, розмір  мінімальної  зарплати, прожитковий  мінімум  для  працездатних  осіб, у  2023 році  «заморожені»  на  рівні  грудня  2022 року.  З  метою  покращення  матеріального  забезпечення  членів  профспілки та збереження  чисельності  профспілкових  організацій  дорожньою  картою  в  цій  роботі, на  думку  членів  пленуму  Чернігівської  обласної  профспілки, який    пройшов  19.04.2023 року, повинні  стати  різні  види  допомоги,  про  що  я  казав  вище, а  також  заохочення  кожного  члена  профспілкової  організації  за  активну  позицію  на  благо  колективу. І  основне – для забезпечення  достойного  рівня  заробітної  плати  працівників  на  підприємстві  повинні  використовуватися  різні  механізми  заохочення, так, наприклад, преміювання  за  дотримання  фінансово – економічних показників, якісне  виконання  основних  і  додаткових  робіт, можливо, на  замовлення  населення,  або  брати  участь  в  конкурсах  місцевих  органів  самоврядування  на  обрання  підрядних  організацій,  для  ремонту  з  відновлення  об’єктів  інфраструктури  населених  пунктів, щоб  мати  прибуток  та  обігові  кошти. Зазначені  питання  повинні  розглядатися  на  засіданнях  профспілкових  комітетів  та  пропозиції  надаватись  керівництву  для  спільного  впливу  на  покращення  фінансового  стану  підприємства. Надалі, після  Перемоги  України  над  російським  агресором, аналізуючи  зміни  соціальних стандартів,  питання  збільшення  коефіцієнта, з  180 на  більший, знову  набуде  актуальності  та  буде  розглянуто  для  визначення  його  розміру  в  майбутньому.  Крокуємо  спільно  до  Перемоги!»

     Також  перед учасниками Пленуму виступила Тетяна Величко, голова первинної організації Профспілки Львівського МКП «Львівтеплоенерго».

«Шановні спілчани! Шановні колеги! Я довго думала як побудувати свою промову, щоб можна було все встигнути сказати, відобразити той стан, ті відчуття під час війни, які ми всі переживаємо. Почну з того, що війна застала всіх нас зненацька, хоча потрібно було навчено розуміти, що маємо ворога страшного сусіда, а з другого боку це був шок. Я хочу розповісти трохи про роботу профспілок в умовах законодавства, яке наразі діє. Звичайно, що першим законом, який спричинив шок для самих профспілок це Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів». Але ж ми всі розуміємо, що профспілки тримаються на коштах: кошти – це конкретна підтримка для наших спілчан, а з другого боку – це я наша основа, оскільки ми можемо розгорнути таку діяльність, яка дасть змогу покращити умови життя наших спілчан і зокрема під час воєнного стану та активізувати діяльність профспілкових органів.

 І такі зміни під час воєнного стану стали для нас проблемою, але попри те як почалася війна люди зорганізувалися, люди почали робити все можливе. Завдяки тому, що є територіальні та галузеві угоди, була можливість виплачувати заробітну плату в тому обсязі, який передбачений зазначеними документами. І це дуже добре. Співпраця з нашим керівником, бо власне я ж представляю колектив, на моєму підприємстві дуже тісна і конструктивна. Наш керівник – патріот, він нас підтримував, настільки, наскільки  він міг на той момент в тій ситуації. Звичайно, що ми тепер переходимо на 4-денку і це є проблема, бо люди хочуть працювати, хочуть заробляти, достойно готуватися до опалювального сезону. То теж є проблема, але ми не здаємося, намагаємося розрулювати такі ситуації, оскільки ми  розумуємо, що в країні йде війна… Ми розуміємо, що в порівнянні з нашими проблемами, те що переживають прикордонні області, регіони де ведуться активні бойові дії – це не порівнювані речі. Я навіть сьогодні кажу, що Львів – то є рай в порівнянні з тими містами, які кожного дня обстрілюються, кожного дня переживають страшну біду і смерть. І тому, ми розуміємо, що ми маємо бути опорою, захід має бути опорою для цілої країни.    Особливо для тих областей, які найбільше страждають від війни. Їм найтяжче, критична інфраструктура руйнується, гинуть люди…

Так на початку ми мали шок і стрес. Здавалося куди бігти і що робити? Як вижити?

З одного боку це катастрофа, а з іншого то є можливість зорганізуватись, взяти  себе в руки і йти далі. Наші люди дуже сильні, наші люди мудрі і наші люди добрі. Вони хочуть щось робити. Для них важливо щоб їх організували, важливо знайти напрямок,  - і вони будуть гори звертати.

Так сталося і в нас. Я пишаюся своїм колективом. Працівниці «Львівтеплоенерго» дбають про гарячі страви для військових – готують сухі борщі швидкого приготування. Співпрацюємо із «Львівською волонтерською кухнею» – всі заготовлені продукти привозимо до них. Велика подяка нашим хлопцям, які змайстрували чудові сушарки для овочів. Ми щоденно сушимо овочі, переробляємо їх тоннами.

Ми не втомлюємося, ми тішимося, бо праця це задоволення. Ми робимо те, що вміємо і любимо. Ми не можемо стріляти, але ми кожен на своєму місці повинен допомагати нашій армії.

Ми понад як на 650 тис. грн. закупили амуніції, бронежилетів, шоломів, взуття, одягу тощо; 4 тепловізори; виготовляли буржуйки та їжаки; купили і укомплектували два автомобілі. І це тільки наше одне підприємство.  Ми цим пишаємось!»

Завершуючи виступ, доповідачка подякувала всім за єдність, за підтримку  своєї організації, за підтримку колег з галузевих підприємств і висловила впевненість, що Львів завжди готовий допомагати. Висловила впевненість в нашій перемозі та віру в ЗСУ, наголошуючи на тому, що на сьогодні «наші хлопчики з ЗСУ» – це головні люди в нашому житті, і ми всі повинні віддавати весь свій час, всі свої ресурси для них.

«Слава ЗСУ! Смерть москалям! Слава Україні», - завершила свій виступ Тетяна Величко.

Головуючий запросив до слова Аллу Малигіну, голову Запорізької обласної організації Профспілки, яка приєдналася до засідання онлайн  із Запоріжжя. 

  «Я вас всіх вітаю і дуже вдячна за нашу сьогоднішню солідарність. Це головне. Хочу сказати, що Запорізька обласна організація працює, ми збираємо свій актив, ми єдині. Понад 80 відсотків голів профкомів залишились на місцях, виконують сумлінно свої обов’язки. На першому плані у нас статутна робота в воєнних умовах, тим більше що ми прикордонна область і багато нашого майбутнього залежить від подій на фронтах. 

Ми очікуємо найскорішої перемоги, звільнення наших територій.

Зважаючи, що в нашому регіоні ведуться активні бойові дії, то сьогодні в нас на перший план виходить охорона праці наших працівників.

Хочу зазначити, що я вже не веду статистику, але це сотні людей – членів наших колективів, які добровольцями пішли чи були мобілізовані в армію. На жаль, маємо сумну статистику, на полі бою в нас загинуло 5 членів профспілки, 20 поранено і 11 осіб постраждали на робочих місцях при виконанні посадових обов’язків ( в тому числі 2 особи загинуло в Гуляйполі на робочому місці, 2 поранених в Оріхові (КП «Оріхівський водоканал»). До речі, ми в обкомі профспілки прихистили бухгалтерію  КП «Оріхівського водоканалу», допомагаємо їм вижити і працювати, щоб вони мали змогу вчасно нараховувати заробітну плату працівникам. Кожен день технічний персонал виїжджає в Оріхів, привозить їжу, воду, ремонтує дахи, загалом  ліквідує наслідки ворожих обстрілів.

На жаль, дістається від ворога і Запоріжжю. Останнім   часом загинуло 8 осіб, багато постраждалих від ракет, які практично кожну ніч рашисти скидають на Запоріжжя. Зокрема, у КП «Водоканал» 3 особи за одне влучання  постраждали. 5 осіб загинуло у Вільнянську, серед них теж наш працівник і вся його родина. Це страшно і тяжко для всіх нас …

Разом з тим, ми постійно аналізуємо наш бюджет і намагаємось вишукувати кожну можливість допомогти тим, хто потребує допомоги. 12 млн. грн. профкоми і обком профспілки витратили на допомогу членам нашим профспілки. 2 млн. грн. ми направили на ЗСУ. І це я кажу виключно про профспілкові кошти.

1,3 млн. грн. концерн «Теплові мережі»  витратив на закупівлю воєнної техніки, одягу нашим мобілізованим працівникам; КП «Водоканал» перерахував 600 тис. грн. у фонд «Наша паляниця» (наш Запорізький фонд самооборони), фонди «Повернись живим» та «Сергія Притули».

Як я вже наголошувала для нас пріоритет – збереження життя та здоров’я і охорона праці. Тому на всіх підприємствах Запоріжжя адміністрацією за ініціативою та фінансовою підтримкою профспілкових комітетів спорудженні укриття цивільного захисту населення, щоб люди мали можливість в робочу зміну там перебувати під час повітряних тривог. І тому мені здається, що в нашій спільній роботі потрібно зосередитись на охороні праці. Оскільки наразі реформувалась Держпраці, то нам потрібно налагодити співпрацю, і ми активно працюємо в цьому напрямку, зокрема вчора зустрічалися з керівництвом, і в травні плануємо навчання 50-ти уповноважених нашої галузі. Також будуть спільні виїзди на підприємства з метою проведення тренінгів по окремим професіям, які потребують певних навичок щодо безпеки праці.

У нас із Запорізьким міськвиконкомом в лютому минулого року була підписана угода, що дало можливість переглянути усім колективні договори, і сама економічна служба міськвиконкому контролює перегляд колективних договорів.

У нас за цей рік війни створилось об’єднання роботодавців при  обласному об’єднанні роботодавців, сформувалась рада керівників комунальних підприємств. Отже, ми працюємо і в цьому напрямку.

Що стосується сьогоднішньої структури нашої організації, то 47 підприємств (це близько чверті членів профспілки – 3000 осіб) знаходяться на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій.   Десь 9400 працівників членів профспілки сплачують внески. Ми провели аналіз у нас сьогодні внески утримуються із середньої заробітної плати 10 тис. грн. Тобто, звичайно, ми контролюємо процес надходження коштів, хоча зрозуміло, що надходження скоротилися.

Але попри всі проблеми, ми працюємо. Зберігаємо і відновлюємо первинні профспілкові організації. Ми єдині. Чекаємо перемоги і повернення наших організацій.

Я хочу наголосити, що жоден з  голів профкомів, які попали під окупацію не пішов на співпрацю з ворогом, не вступив до російських профспілок. Вони призупинили свою діяльність, а залишки коштів перерахували на наш рахунок. Ми ведемо облік і сподіваємось що після звільнення окупованих територій Запорізької області відновимо роботу.

Всім дякую, що ви у нас є всі разом до перемоги!», - завершила свій виступ Алла Малигіна.

На цьому обговорення доповіді було вирішено припинити, і відповідно до регламенту слово  надали доповідачу, Олексію Романюку, який подякував усім доповідачам, профспілковим органам усіх рівнів за роботу та наголосив, що для нас пріоритетом повинна бути робота по збереженню життя і здоров’я працівників, а також відновлення соціального діалогу на загальнонаціональному рівні.

Після розгляду процедурних питань, відповідно до регламенту, Пленум розглянув наступні питання порядку денного:

 

• «Про затвердження Положення про Всеукраїнський галузевий конкурс на кращий колективний договір». Доповідач – Анатолій, Кулеша заст. Голови ЦК Профспілки .
• «Звіт про роботу Президії ЦК Профспілки за період після ІV-го пленуму». Доповідач - Кулеша А.А., заст. Голови ЦК Профспілки.
• «Про виконання бюджету ЦК Профспілки за 2022 рік та затвердження бюджету на 2023 рік». Доповідач - Романюк О.І., Голова ЦК Профспілки.

 

Усі питання порядку денного  V-го пленуму ЦК Профспілки  розглянуті і  по ним були прийняті рішення.

Завершуючи засідання Пленуму, Голова ЦК Профспілки подякував всім за конструктивну активну роботу, подякував всім спілчанам за їхню працю та ЗСУ, завдяки яким це зібрання стало можливим.