Які зміни до КЗпП внесено Законом № 2352
19.07.2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин” від 01.07.2022 р. № 2352 (законопроект № 7251).
Цей Закон вніс зміни до:
- Кодексу законів про працю;
- Закону України № 2136-IX від 15.03.2022 р.;
- Закону України № 108 від 24.03.1995 р.;
- Закону України № 504 від 15.11.1996 р.
Яких саме змін зазнав КЗпП?
- Роботодавців зобов’язали інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації для можливість укладення безстрокового трудового договору (ст. 23 КЗпП).
- До початку роботи роботодавець зобов’язаний проінформувати працівника про (ст. 29 КЗпП):
- місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язується виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
- визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
- права та обов’язки, умови праці;
- наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих - факторів, які ще не усунуто – під підпис;
- правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
- проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
- організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
- тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
процедуру та строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
- Визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а саме: у разі неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (ст. 41 КЗпП).
- Змінено термін вивільнення працівників (ст. 49-2 КЗпП). Так передбачено, що роботодавець попереджає працівника не пізніше ніж за 10 календарних днів. А також за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
- Виключено норми ст. 81 КЗпП, які передбачали права працівників на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи.
- Скасовується обов'язок роботодавця виплачувати середньоденну ЗП мобілізованим працівникам, за такими працівниками залишається робоче місце і посада.
- У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності – входить до складу спадщини.
Детальніше тут M.E.Doc.Informer surl.li/clyyy