Статтею 83 КЗпП визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі дні не використаної ним щорічної відпустки.При цьому до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігається місце роботи (посада), заробітна плата повністю або частково.
Щодо розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних, тоді слід вважати, що згідно абз. 6 п. 2 Порядку 100 визначено, що при обчисленні середньої зарплати з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівники, згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин, не працював, і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
До цього періоду відноситься час простою не з вини працівника, який оплачувався в розмірі не нижче 2/3 встановленої працівникові тарифної ставки (окладу).
Отже, якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані дні відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, він виключається з розрахункового періоду.