Як застосовується ст. 45 КЗПП України до керівника підприємства, якщо він не виконує зобов‘язання за колективним договором, умови Галузевої угоди і вимоги Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Основні покрокові дії.
Стаття 45 КЗпП України передбачає, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та інші законодавчі акти, а не один тільки Закон України «Про охорону праці».
Це означає, що таку вимогу тепер може пред’являти тільки виборний орган первинної профорганізації або профспілковий представник. Раніше цю норму закону мав право застосовувати ще і вищестоящий профспілковий орган.
При наявності профкому на підприємстві, його голова одноособово не має права висувати зазначену вимогу. Таки правом також не наділений трудовий колектив підприємства. Вищестоящий профспілковий орган тепер може тільки надавати методичну допомогу виборному органу первинної профспілкової організації підприємства стосовно звільнення його керівника.
Для правильного застосування ст. 45 КЗпП профорган виконати наступні основні дії:
- Трудовий колектив обговорює результати виконання зобов’язань сторін за колдоговором на своїх зборах (конференції).
- На цих зборах сторони доповідають про результати своїх дій щодо виконання колдоговору.
- Спільна комісія з питань підготовки та контролю виконання колдоговору доповідає колективу які пункти колдоговору виконані, а які ні. Якщо не виконані, то з яких причин і хто винен у невиконанні, з’ясовується чи є поважні причини невиконання. Збори з’ясовують чи робив раніше подання профком роботодавцю у разі виявлення будь-яких порушень, якщо ні, то чому.
- Після цього колектив дає оцінку роботі сторін (“задовільно” чи “незадовільно”).
- Для ст. 45 КЗПП визнання роботи роботодавця по виконанню зобов’язань за колдоговором незадовільною ще замало. Виборний орган первинної профорганізації повинен проаналізувати які є конкретні факти порушення трудового законодавства та які є факти порушення певних статей Законів України “Про колективні договори і угоди”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” «Про оплату праці», «Про охорону праці». Тільки пакет зазначених порушень дає право профоргану пред’являти вимогу розірвання контракту з роботодавцем. Тобто, робиться висновок яку саме норму (статтю) із зазначених законів порушив роботодавець при невиконанні зобов’язань за колективним договором.
- Виборний орган первинної профспілкової організації повинен запросити роботодавця на своє засідання і зажадати від нього пояснень за всіма фактами виявлених порушень. Якщо роботодавець без поважних причин не з’явився на засідання профоргану, останній робить висновок чи достатньо у нього матеріалів для розгляду питання без керівника підприємства та винесення об’єктивного рішення.
- Профорган на цьому засіданні приймає аргументоване рішення про пред’явлення вимоги до органу, який уклав контракт з винним роботодавцем стосовно розірвання цього контракту (трудового договору). Копії цього рішення профорган вручає роботодавцю і органу, який уклав з ним трудовий договір.
- За ст. 45 КЗППУ якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред’явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації не виконано і не оскаржено у зазначений строк, профорган у цей же строк (2 тижні) може оскаржити до суду бездіяльність посадових осіб чи органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.
Невиконання або неналежне виконання всіх без винятку зазначених вище умов тягне за собою визнання вимоги незаконною. Суд може винести рішення про те, що профспілкова сторона не вжила всіх передбачених законодавством заходів, перш ніж вимагати звільнення роботодавця за ст. 45 КЗпП України.
Крім цього, відповідно до Закону України «Про порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)» існує окрема процедура колективного трудового спору, яка може бути розпочати окремо від процедури застосування ст. 45 КЗпП України. Вона може проводитися паралельно вирішення питань розірвання трудового контракту з роботодавцем на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства.
Зважаючи на вищевикладене, рекомендуємо вжити всіх передбачених законом заходів, а потім вимагати звільнення роботодавця за ст.45 КЗПП.