Згідно з пунктом 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам із ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списком посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретно тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Частиною 2 ст.9 Закону встановлено, що до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст.7,8 Закону, зараховуються:
- час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
- час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Отже час відсутності працівника на роботі з інших поважних причин, крім вищезазначених, не зараховується до стажу роботи, що дає право на додаткову відпустку за ненормований робочий день.
Також наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97р. №7 (зі змінами) затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі - Рекомендації).
Пунктом 1 Рекомендацій визначено, що ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Додаткова відпустка працівникам із ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт,ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.
Згідно з п.3 Рекомендацій конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.
Відповідно до п.8 Рекомендацій додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.