У соціальних мережах часто почали з'являтися запитання щодо ламінованих документів. Громадяни ламінують свідоцтва по народження, шлюб, ідентифікаційні коди та інші важливі папери, виготовлені з тонкого паперу. Але потім не всі організації та державні структури приймають заламінований документ. Тож хто має рацію: обачливі громадяни, які хочуть зберегти свої документи у цілісності, чи державні структури, які наполягають на оригінальному вигляді документу? Координаційний центр з надання правової допомог з цього приводу повідомляє наступне.

Справа в тім, що в законодавстві немає прямої заборони на ламінування документів. Проте з іншого боку законодавство зобов'язує державні структури й організації працювати виключно з оригіналами документів. І, на жаль, коли документ заламінований, неможливо встановити його справжність. Адже під твердою плівкою може виявитися, до прикладу, два документи різних осіб, складені докупи і запаяні у ламінаторі.

До того ж, на ламінованих документах неможливо поставити штампи чи відмітки, такі як апостиль. А іноді це потрібно. Апостиль ставиться на свідоцтвах про народження та шлюб, щоб вони мали юридичну силу за кордоном. І на ламінованому документі працівники системи ДРАЦС не зможуть поставити цей штамп чи інші важливі відмітки.

При перетині кордону міграційна служба також може перевірити відповідні документи і якщо вони ламіновані, у мандрівників точно попросять пред'явити інший, оригінальний документ.

Звичайно, хочеться зберегти важливі документи в ідеальному стані і не перейматися через те, що вони можуть намокнути, вигоріти чи випадково порватися, але для цього, як радять в Центрі, замість ламінації можна використати простіший, хоч, може, й не такий надійний спосіб: покласти документ у файл, обрізати файл до потрібного розміру і пройтися по контуру файлу гарячим ножем. Зате на відміну від ламінованого такий документ дуже легко можна буде звільнити від плівки без пошкоджень і пред'явити там, де це буде необхідно.

ДЖЕРЕЛО