Крізь терни до депо: житомирський трамвай.
На годиннику п’ята ранку. Місто Житомир прокидається. Сонце повільно виринає з-за горизонту і починає освітлювати своїми промінцями будівлі міста. В темних вікнах багатоповерхівок вимикається ранкове світло, адже, ранкове сонце вже заглядає в кожну домівку. Після ночівлі на дорогах міста автівок стає більше. Всі квапляться хто куди. Дехто дістається пункту призначення на своєму авто. Хтось втискується у забиті автобуси й тролейбуси. Комусь до снаги подихати свіжим ранковим повітрям і пройтися пішки до роботи. Ну а хтось сьогодні зранку стоїть на зупинці та чекає коли почує на рейках знайомий дзенькіт металевих коліс трамвая.
Ще з самого дитинства нас захоплював цей вид транспорту, і те, що в ньому є щось захопливе і романтичне, навряд чи хтось піддасть сумніву. Скільки дітлахів обертається і з посмішкою на обличчі проводжають поглядом трамвай, який зникає за поворотом. Ну на який ще вид транспорту так звертають увагу наші діти? А коли вперше сідаєш до салону, дух перехоплює не лише від оригінальності того, що тебе оточує, так ще й під час руху неможливо не насолоджуватися коливаннями трамвая з боку на бік. А дзвін металевих коліс, певне, запам’ятався всім, хто хоч раз їздив в ньому. Проте, коли ми стаємо дорослими, на це ми вже не звертаємо ніякої уваги. За довгі роки існування на вулицях Житомира, цей вид транспорту пережив багато змін, історія вносила свої корективи в розвиток трамвайного транспорту в нашому місті.
Ну що ж, вмикаємо уяву і гайда в минуле старого Житомира.
Історія народження та розвитку.
1895 рік. Ні, не в цьому році з’явився перший трамвай у Житомирі. Щоправда, тоді народилась ідея подарувати місту цей транспорт.
Підприємець Лихачов разом з міською владою укладає договір про заснування кінного вантажного трамвая для транспортування деревини на богунську лісопильню.
Лютий 1896 року. Договір переходить до іншого підприємця Полякова, який не вважав ідею з кіньми перспективною. Все ж у 1897 році, після багатьох сперечань і доводів, втілює в життя свою ідею, та робить трамвай на електричній тязі. Констатуємо, що вперше трамвай помчав вулицями міста в 1897 році. Натомість не всі мешканці були раді такій перспективі і робили все для блокування поїздок трамвая, підкладаючи каміння на колії. Зафіксовані були бунти населення з випадками перевертання транспорту. Проте, наперекір усьому з часом з’явилися ідеї про пасажирські перевезення, хоча доля була іншої думки.
1899 рік. На той час в Україні, в чотирьох містах вже існували пасажирські трамвайні перевезення. Житомир став п’ятим містом України, яке могло собі дозволити таку розкіш. На відміну від сучасного Житомира з одним маршрутом, тогочасне місто мало аж 4 лінії. До 1935 року деякі гілки були дещо видозмінені, доповнені, перероблені або подовжені. Більше того, в 1909 році була додана п’ята лінія, яка називалася Московською. Були плани відкрити ще п’ять ліній трамвайного сполучення, щоправда, завадила цьому перша світова війна.
Велика Вітчизняна Війна також залишила свій відбиток в історії трамвайного транспорту. Цікавий факт, що силами окупантів перестали функціонувати Московська і Вільська лінії, які пізніше використовувалися для транспортування вугілля. Окупанти це вміють, десь ми це чули. А використовували вони переобладнані пасажирські вагони.
Рік 1955. У світлі голови керівництва нашого краю закралась думка про організацію в місті тролейбусного транспорту. Не дивно, що після втілення планів слуг народу, трансформації з трамвайним транспортом були лише питанням часу. І, після довгих дискусій, деякі маршрути було демонтовано, з метою не дублювання тролейбусних і трамвайних ліній. Деякі маршрути трамвая вважалися не рентабельними і не прибутковими. Натомість до 1974 року наше місто з п’яти ліній зберегло лише одну, яка діє і до нині. Варто відзначити, що до 1961 року, що б не відбувалося з трамвайним транспортом, він був одноколійним. Та з того часу ми маємо дві колії залізного транспорту.
Сучасний трамвай у Житомирі
У 2021 році відбуваються поки останні зміни у русі по коліях міста. Демонтується поворот до Льонокомбінату. Березень 2022, трамвай рухався по скороченому маршруту з площі Перемоги до трамвайно-тролейбусного депо №2. На відміну від довоєнних часів, коли маршрути мали свої номери, сучасна влада не скреативила і ось вже багато років наш трамвай курсує без номера.
Прогрес не стоїть на місці і от уже в трамваях немає кондукторів, їх замінили на сучасні валідатори і запровадили електронну оплату вартості проїзду. На початку повномасштабного вторгнення трамвай не курсував вулицями Житомира і його дзвінких трелей не вистачало містянам. Але трошки оговтавшись від шоку, влада все-таки запустила його. І навіть протягом двох місяців проїзд у ньому був безкоштовний.
На щастя, в сучасному світі ще збереглися романтики і просто люди, які хочуть відчути і побачити щось нове і водночас древнє. Житомирське трамвайно-тролейбусне управління у своєму розпорядженні має унікальний екземпляр, який не лише розбавляє своїм виглядом ТТД №2, а й дає можливість всім охочим за окрему символічну оплату найняти його і проїхатися вулицями міста, занурившись в історію з головою. Для особливо прискіпливих скажемо, що сам трамвай не зроблений з нуля, а реконструйований за кресленнями в перші роки його існування в нашому місті.
Зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що цей маршрут відкладеться не лише в пам’яті дорослих, а й змусить шаленіти від радості найменших українців та українок. Однозначно діти будуть у захваті від такої мандрівки з присмаком минулого. Тому беріть дітлахів і гайда в Житомир за неймовірними емоціями.
Так було завжди, що скільки людей, стільки і думок. Хтозна, чи було б краще від того, якби всі думали однаково. Але більшість людей погоджується, що трамвай – це більше, ніж просто транспортний засіб. Щодня у нашому місті цим видом транспорту тисячі житомирян їдуть кожен по своїх справах. Хтось на роботу, а в когось дорога лежить до рідних. Як і тоді, в давнину, коли дороги нашого міста були встелені бруківкою, завдання трамваю було незмінним – довезти туди, де на тебе чекають. За свою більш 125-річну історію цей вид транспорту заслужив місце під житомирським сонцем.
Та скоріше за все, коли їдемо в салоні трамвая, ми всі заглиблюємося в свої проблеми, поринаючи в них з головою, і не замислюємось, що ж пережив цей транспорт, в якому ми зараз їдемо. Так, він не ідеальний, місцями поіржавів, десь щось скрипить, зрідка обшарпаний, там розбито, а тут відклеїлося. Але попри все це, він їде і є уособленням кожного українця. Як би не було важко, ми рухаємося і будемо це робити ще довго.
І хоча житомирські трамваї функціонують вже 125 років, (а саме 22 серпня 2024 року колектив управління відзначатиме цю дату) і від розвиненої системи залишився один маршрут. Це вузьколінійна система електричного трамвая, котра працює досі. І хоча їй не порівнятися, наприклад, з перевезеннями міськими трамваями Львова, проте житомиряни полюбляють цей вид місцевого транспорту. Є в ньому якась романтика та особлива атмосфера, історія міста.
В нашій країні іде війна і гинуть люди, а тому не час влаштовувати пишні урочистості, але подякувати працівникам за їхню працю і привітати колектив з днем народження потрібно обов’язково.
І будуть лунати гарні слова та привітання, і будуть нагороди та квіти, і найкраще побажання для працівників Житомирського трамвайно-тролейбусного управління — це, щоб, ще багато років вулицями нашого древнього міста під мирним небом курсував трамвай, сповіщаючи своїм металевим дзвоном коліс, що наступив новий день і життя триває!
Інформацію надала Тетяна КОРЕЦЬ, голова Житомирської обласної організації Профспілки з нагоди святкування 22 серпня Житомирським трамвайно-тролейбусним управлінням 125-ої річниці від запуску пасажирського трамвая.