Здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства про працю передбачено главою XVIII Кодексу законів про працю України. Відповідно до статті 259 Кодексу профспілки наділені правом громадського контролю за додержанням законодавства про працю, а органам Державної служби України з питань праці (надалі – Держпраці) доручено здійснювати державний нагляд та контроль, і порядок такого контролю (нагляду) повинен визначатися Кабінетом Міністрів України. Саме щодо цього порядку і піде мова у даній статті.
До травня 2019 року при проведенні перевірок органи Держпраці керувалися порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі – Постанова № 295). Цей порядок надавав органам Держпраці більш розширені права та можливості для здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням законодавства про працю у порівнянні із Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким керуються інші контролюючі органи при здійсненні перевірок. Зокрема, порядок дозволяв інспекторам Держпраці здійснювати інспекційні відвідування роботодавців, фактично – перевірки без попереднього попередження. В той час, коли згаданий Закон передбачає інспектування лише у вигляді планових та позапланових заходів, і для останніх у ньому передбачений вичерпний перелік підстав, визначених ч.1. ст.6 Закону. Обов’язковою умовою здійснення цих заходів, відповідно до Закону, є розробка та подання на затвердження КМУ у встановленому законодавством порядку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю); розробка та погодження з Державною регуляторною службою, затвердження та оприлюднення на офіційному сайті Держпраці уніфікованої форми акта, що складатиметься за результатами проведення планового чи позапланового заходу. Позаплановий захід за зверненням громадянина здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері дотримання законодавства про працю, тобто - Мінсоцполітики. Фактично, цей Закон значно обмежує засоби захисту трудових прав працівників.
14 травня 2019 року за позовом підприємців, зокрема Сергія Доротича, який є Головою Громадської ради при Державній регуляторній службі України та Головою ВГО «Союз захисту підприємництва», Шостим апеляційним адміністративним судом було прийнято рішення, яким визнано нечинною постанову КМУ № 295. Наслідком даного рішення стало те, що від 14 травня 2019 року затверджені даною постановою порядки здійснення державного контролю і нагляду за додержанням законодавства про працю втратили чинність та більше не могли застосовуватися. Також втратили право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у будь-яких формах виконавчі органи міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. В результаті, при здійсненні контролю (нагляду) органи Держпраці повинні були керуватися виключно вимогами Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що значно звужує можливості та права Держпраці при виконання своїх функцій.
21 серпня 2019 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823), якою затвердив новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Він набрав чинності 30 серпня 2019 р.
По суті, Постанова № 823 практично дублює Постанову № 295, яка була визнана нечинною, за виключенням деяких незначних змін. Який порядок здійснення перевірок передбачено Постановою № 823?
Розширено перелік підстав для здійснення перевірки інспектором Держпраці безпосередньо на місці роботи. Такими є:
- звернення працівника про порушення законодавства про працю;
- звернення фізичної особи про порушення правил оформлення трудових відносин;
- рішення керівника органу контролю щодо виявлення неоформлених трудових відносин, прийняте в результаті аналізу інформації, отриманої із відкритих джерел;
- рішення суду, повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
- повідомлення посадових осіб органів державного нагляду/контролю про ознаки порушення законодавства про працю;
- інформація від уповноважених органів про заборгованість з виплати заробітної плати; невідповідність кількості працівників обсягам виробництва до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю; провадження господарської діяльності без державної реєстрації; збільшення кількості працівників на неповному робочому дні понад 20%; працівників, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; відсутність нарахування заробітної плати працівникам у звітному місяці; непроведення індексації заробітної плати; якщо понад 30% працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; про роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення понад 10% працівників;
- інформація, отримана від профспілок, про порушення прав працівників;
- дорученням Прем’єр-міністра України;
- звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- депутатський запит народного депутата;
- невиконання вимог припису.
Відповідно до Постанови № 823 інспектори Держпраці мають право без попереднього повідомлення:
- в будь-який час, з урахуванням законодавства про охорону праці, проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень;
- ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами;
- залучати працівників правоохоронних органів;
- фіксувати проведення інспекційного відвідування;
- виносити постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника (125 тис. грн. за 1 випадок).
Окремі норми нового Порядку надають можливість захисту прав роботодавця у випадку проведення виїзної інспекції, як то:
- залучення інших осіб до перевірки дозволяється лише за згоди об’єкта відвідування;
- повідомлення про інспекційну виїзну перевірку (окрім питань виявлення неоформлених трудових відносин);
- тривалість інспектування не більше 10 днів;
- припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний та одноденний строк відповідно з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
Під час проведення інспекційного відвідування роботодавець має право:
- не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності службового посвідчення, відсутності форми акта інспекційного відвідування (затвердженої та оприлюдненої на веб-сайті Держпраці), перевищення строків інспектування;
- вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації;
- оскаржувати неправомірні дії інспектора.
З’явилася інформація, що до суду вже подано позов про скасування і Постанови № 823. Однак, наразі вона є чинною, а тому передбачені нею можливості повинні застосуватися при здійсненні громадського контролю за додержанням законодавства про працю та посиленні співпраці у цьому напрямку із органами Держпраці.
Юрисконсульт виконавчого апарату ЦК Профспілки, Лариса ГАВРИЛЕНКО