ПАМ‘ЯТКА

профспілковому активу з питань охорони праці (зі змінами станом на 01.10. 2019 року)

(методичні та довідкові матеріали)

        «Пам’ятку профспілковому активу з питань охорони праці з охорони праці» розроблено Головним технічним інспектором праці ЦК Профспілки України Пузиріним Миколою Олександровичем на допомогу профспілковому активу. Вона може стати їх зручним настільним довідником у швидкому пошуку офіційних документів з цього напрямку роботи.

 

І. ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  1. 1.Конвенція МОП N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (ратифіковано Законом України N 1985-IV від 08.09.2004 року).
  2. Конвенція МОП N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві (ратифіковано Законом України N 1986-IV від 08.09.2004 ).
  3. «Кодекс законів про працю України» (Постанова ВР УРСР № 322-VIII від 10 грудня 1971 року).
  4.   Закон України «Про охорону праці» (Постанова ВРУ N 2694-XII від 14.10.1992p.).
  5. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (Постанова ВРУ N 1045-XIV від 15 вересня 1999 року). 
  6. Закон України «Про колективні договори і угоди» (Постанова ВРУ N 3356-XII від 01 липня 1993 року.
  7. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 46-47, ст.403) Редакція від 11.10.2018, підстава - 2542-VIII
  8. «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (Постанова КМУ N 337 від 17 квітня 2019 року – далі, Порядок ...).
  9. «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» затверджений (Постанова КМУ N 270 від 22 березня 2001 року).
  10. «Положення про технічну інспекцію праці Профспілки , Положення про представників  Профспілки з питань  охорони праці ,  Положення про комісію з охорони праці виборного органу первинної  організації Профспілки, Положення про громадського інспектора з охорони праці - Постанова Президії ЦК Профспілки № П-15-6  від 21 червня 2019 року).
  11. «Порядок навчання представників профспілок з питань охорони праці», «Типова програма навчання представників профспілок з питань охорони праці» (Постанова Президії ФПУ № П-16-12 від 28 лютого 2013 року.

 

ІI. ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

  • Щомісячний випуск «Бібліотечка голови профспілкового комітету», Профінформ ФПУ.
  • Науково-виробничий журнал «Охорона праці» (індекс 74377),

 

ІII. КОРИСНІ САЙТИ:

Офіційний сайт Федерації профспілок України: http://fpsu.org.ua/

Офіційний сайт Державної інспекції з питань праці України http://dsp.gov.ua/  

Державна електронна бібліотека з питань безпеки виробництва, охорони та гігієни праці: http://www.oplib.org.ua/

ІV. КОНТАКТИ:

Сектор охорони праці ЦК Профспілки:

 м. Київ, 01001 Майдан Незалежності, 2, кімната 523:

 Пузирін Микола Олександрович - головний технічний інспектор праці виконавчого апарату ЦК Профспілки            

 тел. 044 205 74 33,   E.mail:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

V. ВИТЯГИ З ДЕЯКИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ:

      Охорона праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров‘я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

                         (Ст.1. Закону України «Про охорону праці»)

Громадський контроль

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об‘єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров‘ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров‘ю працівників.

Професійні спілки мають також право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об‘єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві, громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

                     (Ст.41. Закону України «Про охорону праці»)

 ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ПРОФСПІЛКИ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ

(постанова Президії ЦК Профспілки  від 21.06.2019р. № П-15-6 витяги):  

 

Комісія з питань охорони праці виборного органу
первинної профспілкової організації:

Комісія з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації (далі  Комісія)створюється цим органом на строк його повноважень на підприємстві в установі,організації (далі-субєкт господарювання) будь-якої форми власності та виду діяльності з кількістю працюючих, як правило, 50 і більше осіб. Залежно від конкретних обставин виборний профспілковий орган може створити комісію й за меншої кількості працівників.

У структурних підрозділах багато чисельних суб’єктів господарювання, де в установленому порядку обирається профспілковий орган, створюється Комісія з охорони праці цього органу.

Кількісний і персональний склад Комісії визначається і затверджується виборним профспілковим органом суб’єкта господарювання (структурного підрозділу) залежно від кількості працівників і специфіки виробництва.

(Ст.1.1 Типового положення про «Комісію з питань охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації»

 

Представник профспілки з питань охорони праці:

Представником профспілки  є:

а) на виробничому (локальному) рівні:

  • член профспілкового комітету підприємства, установи, організації (далі суб’єкт господарювання) чи його структурного підрозділу або профспілковий представник;
  • член комісії з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації, який діє згідно з Положенням про цю комісію;
  •  громадський (старший громадський) інспектор з охорони праці (який діє згідно з Типовим положенням про громадського інспектора з охорони праці);
  • інший член первинної профспілкової організації підприємства, обізнаний в питаннях охорони праці;

б) на рівні вищих профспілкових органів:

  • член президії (іншого виконавчого органу) центрального, обласного, міського, комітету (ради) Профспілки;
  • технічний (головний технічний) інспектор праці (який діє згідно з Положенням про технічну інспекцію праці Профспілки);
  • інший спеціаліст з питань охорони праці апарату відповідного виборного    органу Профспілки або інший фахівець, залучений відповідним профспілковим органом для проведення незалежної експертизи певного об'єкта чи здійснення експертної оцінки з окремих цільових питань охорони праці, виробничого та експлуатаційного середовища.

     (Ст.1.3 «Типового положення про представників  профспілок з питань охорони праці)

Громадський (старший громадський) інспектор з охорони праці:

1.2. Громадський інспектор обирається відкритим голосуванням на зборах профспілкової групи, цехового комітету  на строк повноважень їх виборних органі (профгрупорга, цехкому).

Із складу виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (далі - суб’єкта господарювання) або виборного профспілкового органу структурного підрозділу (суб’єкта господарювання) обирається старший громадський інспектор відповідного суб’єкта господарювання  або його структурного підрозділу.

Громадськими (старшими громадськими) інспекторами можуть бути досвідчені працівники і спеціалісти - члени Профспілки, на яких за посадовими обов’язками не покладено відповідальності за створення здорових і безпечних умов праці на виробничих дільницях, в цехах, службах інших підрозділах або в цілому у суб’єкта господарювання, а також які не належать до працівників служби охорони праці або інших служб, уповноважених роботодавцем на здійснення на цих об’єктах організаційно-розпорядчих, контрольних функцій у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

                  ( Ст.,ст.. 1.2 – 1.4 «Типового положення про громадського інспектора з охорони праці)

 

 VI. ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВАЖКИ ТА ШКІДЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ

Пільги та компенсації, які обов’язково підтверджуються атестацією робочих місць за умовами праці

(Постанова КМ України №442 від 01.08.1992р.{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  N 741 ( 741-2016-п ) від 05.10.2016 }).

  1. Пенсії на пільгових умовах що призначаються у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №1 та №2.
  2. Надбавки і доплати до посадового окладу що призначаються відповідно до нормативного акту (наводиться мовою оригіналу): «Постановление Госкомитета СССР по труду и социальным вопросам Секретариата ВЦСПС от 03 октября 1986 года №387/22-78» - пункти 1.3 та 1.6. Розмір надбавок від 4 до 24% залежить від результатів атестації робочого місця за умовами праці.
  3. Додаткова оплачувана відпустка що надається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1997 року №679. Максимальна тривалість може складати 35 календарних днів – в залежності від результатів атестації робочого місця за умовами праці.
  4. Скорочений робочий тиждень що надається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 162.
  5. Безоплатне забезпечення працівників лікувально- профілактичним харчуванням здійснюється відповідно до нормативного акту 

(наводиться мовою оригіналу): «Постановление Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам Секретариата ВЦСПС от 07.01.1977 года № 4/П-1).

Пільги, компенсації, профілактичні заходи, які не потребують проведення атестації робочих місць за умовами праці:

 1.Безоплатне забезпечення працівників молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами здійснюється відповідно до нормативного акту (наводиться мовою оригіналу): Постановление Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам Секритариата ВЦСПС от 16 декабря 1987 года   № 731/П-13».

   2.Безоплатне забезпечення працівників газованою підсоленою водою здійснюєтьсявідповідно до нормативного акту (наводиться мовою оригіналу): «Обязательное Постановление Секретариата ВЦСПС от 11 июня 1934 года».

        3.Безоплатне забезпечення працівників милом здійснюється відповідно до нормативного акту (наводиться мовою оригіналу): «Постановление Народного Комиссариата труда   РСФСР від 26 августа 1922 года № 383).

 

VII. ТРАВМАТИЗМ ТА СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

Нещасний випадок (далі НВ) на виробництві.

Нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо;

(п.3. Порядку проведення розслідування та ведення  обліку    нещасних  випадків, професійних захворювань і аварій на  виробництві,  затвердженого Постановою КМУ N 337 від 17 квітня 2019 року)

Порядок дій роботодавця у разі виникнення НВ викладений у розділі:

    Організація розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».  Підтвердженням факту нещасного випадку на виробництві є акт за формою Н-1.

  Нещасний випадок невиробничого характеру.

Це травми, не пов‘язані з виконанням потерпілим трудових обов‘язків (по дорозі на роботу чи з роботи, у відпустці, в побуті та ін.), які призвели до ушкодження здоров‘я потерпілих та втрати працездатності, про що необхідно повідомити роботодавця.

Роботодавець на підставі звернення потерпілого, довідки лікувально-профілактичного закладу або листка непрацездатності приймає рішення щодо створення комісії з розслідування НВ (п.11 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру»).

        За результатами розслідування складається акт за формою НТ, який надсилається потерпілому або особі, яка представляє його інтереси, та один екземпляр залишається на підприємстві.

Оплата листків непрацездатності за НВ.

Оплата здійснюється на підставі рішення комісії з тимчасової втрати працездатності при наявності відповідного акту про НВ. Перші п‘ять календарних днів лікарняних листків оплачуються за рахунок підприємства. При цьому по НВ, пов‘язаних з виробництвом - 100%, а невиробничого характеру - залежно від стажу роботи. Подальші робочі дні втрати працездатності оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування

Потерпілому від НВ на виробництві виплачується одноразова матеріальна допомога, передбачена колдоговором, а при сталій втраті працездатності - одноразова допомога і відшкодування шкоди потерпілому здійснюються за рахунок Фонду соціального страхування.

        Згідно з рішенням Конституційного суду України від 27.01.2004 року N 1-рп/2004 постраждалі від НВ на виробництві мають право на відшкодування також моральної шкоди.

Забезпечення зі страхування від НВ на виробництві.

Здійснюється на підставі засвідченого у встановленому порядку факту ушкодження здоров‘я застрахованої особи внаслідок НВ на виробництві або профзахворювання, який спричиняє виникнення обов‘язків страхувальника виконувати забезпечення зі страхування.

 Таке забезпечення здійснюється:

  • як виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
  • як страхова виплата в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім‘ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
  • як страхові виплати пенсій з інвалідності потерпілому;
  • як страхові виплати пенсій у зв‘язку з втратою годувальника;як страхові виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування, або професійного захворювання її матері під час вагітності;
  • як страхові виплати на медичну та соціальну допомогу тощо.

Страхові виплати у разі смерті застрахованого виплачуються:

  • його неповнолітнім дітям до досягнення ними 16-річного віку;
  • учням, студентам (курсантам, стажистам, слухачам) денної форми навчання до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення ними віку 23 років;
  • інвалідам – членам сім‘ї потерпілого на час інвалідності;
  • дітям з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку, не спроможні заробляти самостійно;
  • жінкам, які досягли 55 років і чоловікам, які досягли 60 років, якщо вони на день смерті годувальника не працювали;
  • неповнолітнім дітям, на утримання яких померлий сплачував або був зобов‘язаний сплачувати аліменти;
  • непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із діючим законодавством.

 VIII. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» У КОЛЕКТИВНОМУ ДОГОВОРІ (УГОДІ)

         Вимогами законів України “Про охорону праці” та “Про колективні договори і угоди”, які передбачають, що здійснення комплексних заходів щодо організації здорових і безпечних умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація працівниками своїх конституційних прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються насамперед через положення колективного договору (угоди).

         На першому етапі роботи - підготовчому періоді, дається об’єктивна оцінка виконанню попередніх зобов’язань з охорони праці, а також забезпечується збір і вивчення пропозицій працівників, спеціалістів і профспілкового активу на наступний період, здійснюється аналіз результатів атестації робочих місць, стану безпеки та умов праці і причин виробничого травматизму, професійні та виробничо обумовлені захворюваності, на основі яких розробляється проект найбільш ефективних профілактичних заходів з охорони праці з економічними розрахунками, виконавцями робіт, порядку фінансування та матеріально-технічного забезпечення, що є основою комплексних заходів з охорони праці. Визначити обсяг фінансування витрат на охорону праці у розмірі не нижче нормативів, що передбачаються ст.19 Закону України «Про охорону праці». При формуванні колективного договору слід враховувати зобов’язання визначені у Генеральній, Галузевій та Регіональній Угодах.

         У текстовій частині необхідно передбачити гарантії пільг та компенсацій, що передбачені для працівників чинним законодавством і повинні вважатися мінімальними, обов’язковими для надання при будь-яких умовах. Водночас, якщо підприємство має певні економічні можливості, ці нормативні пільги та компенсації можуть перевищуватися та надаватися працівникам у більш значних розмірах на підставі додаткових зобов’язань за колективним договором.

         Усі пільги і компенсації, що планується надавати працівникам понад вимог чинного законодавства, викладаються чітко, без подвійного тлумачення, з визначенням конкретних осіб або групи осіб (робочих місць, професій).

         Під час формування зобов’язань щодо забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту (далі ЗІЗ) особливу увагу слід звернути на вимоги чинного законодавства про необхідність видачі ЗІЗ додатково до існуючих норм у випадках, коли цього вимагають фактичні умови праці (норми видачі спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ додаються окремим додатком).

         Колективний договір обов’язково повинен містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також утриманців та членів сімей загиблих. При цьому, виконуючи вимоги частини другої ст. 9 Закону України “Про охорону праці”, передбачити, за можливості, додаткові виплати та пільги для потерпілих та членів сімей загиблих на виробництві працівників за рахунок власних коштів роботодавця, окрім обов’язкових, які здійснює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

         В якості захисту постраждалих при ДТП одним із пунктів колдоговору є необхідність укладення договору між роботодавцем та робітниками або розробленого порядку використання (найму) в інтересах підприємства особистого автотранспорту, що суттєво впливає на кваліфікацію нещасних випадків.

         Передбачити “Правилами внутрішнього трудового розпорядку” порядок відсторонення від роботи працівника, який знаходиться у стані алкогольного сп’яніння.

         Рекомендується також до обов'язків адміністрації включити пункт про забезпечення фінансування навчання представників профспілок з охорони праці згідно із ст.ст. 41, 42 Закону України „Про охорону праці” та п.п. 16, 17 „Порядку навчання представників профспілок з питань охорони праці”.

         Однією із найважливіших частин колективного договору повинні бути комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам (комплексні заходи). Вони формуються в основному згідно “Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат”, затвердженому постановою КМУ від 27.06.03 року № 994 (із змінами згідно Постанови КМУ від 30.03.2011р. №321).

         Комплексні заходи викладаються окремим додатком до колективного договору.

         Окрім комплексних заходів з питань охорони праці до колективного договору повинні бути додані такі основні додатки у вигляді Переліку професій і посад яким:

  • призначаються пенсії на пільгових умовах згідно Списків №1 та №2;
  • призначаються надбавки і доплати до посадового окладу;
  • надається право на додаткову оплачувану відпустку понад норм, визначених законодавством, у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці;
  • надається право на скорочену тривалість робочого тижня понад норм, визначених законодавством, у зв’язку із шкідливими і важкими умовами праці;
  • забезпечується безоплатне лікувально-профілактичне харчування;
  • зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право на одержання безоплатно молока або інших рівноцінних йому харчових продуктів;
  • безоплатно, у відповідності до норм видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту;
  • безоплатно понад установлені норми видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту;
  • у зв’язку із шкідливими умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
  • безоплатно видається мило у зв’язку з виконанням робіт, пов’язаних із забрудненням;
  • безоплатно видаються знешкоджуючі засоби, захисні креми тощо у зв’язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин;
  • забезпечується безоплатна газована підсолена вода;

Примітка:         

Кількість додатків може бути зменшена, або збільшена в залежності від виробничої діяльності підприємства, установи, організації та на необхідності їх наявності.