РЕЗОЛЮЦІЯ

VI з’їзду профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України

 Про прискорення розвитку житлово-комунального господарства, посилення соціального захисту працівників та збереження кадрового потенціалу галузі

22 жовтня 2015 року                                                                                                                м. Київ

      VI з’їзд Профспілки констатує, що протягом усіх років  незалежності України житлово-комунальна галузь залишається на узбіччі ринкових перетворень. Її реальне реформування із року в рік відкладалося, а усі попередні загальнодержавні та цільові галузеві програми не виконувалися. Недосконалими були політика ціноутворення і система державних субвенцій

 В той час, коли в країнах Західної Європи активно проходила реприватизація підприємств сфери обслуговування, в Україні комунальні підприємства активно передавались приватним структурам.

  Успадкований від попередньої влади та обтяжений новими проблемами стан житлово-комунального господарства є загрозливим для національної безпеки в економічній та соціальних сферах, а подальша затримка з реформуванням цієї життєзабезпечуючої галузі неминуче призведе до виникнення надзвичайних ситуацій технологічного або екологічного характеру та посилення протестних настроїв у суспільстві.

 Цього року фінансове становище підприємств галузі погіршилося через значне підвищення ціни на газ, що потягло за собою збільшення тарифів на тепло та гарячу воду. Для більшості сімейних бюджетів вони стали непосильними. З цієї та інших причин споживачі комунальних послуг заборгували галузевим підприємствам понад 13 млрд. грн.

  Надзвичайно складна фінансова ситуація склалася в трудових колективах теплопостачальних організацій, що є результатом несвоєчасного відшкодування державою цим суб’єктам господарювання різниці в тарифах. Не розв’язано до цього часу багаторічну проблему щодо повного відшкодування державою втрат підприємств міського електротранспорту та житлово-комунального господарства, які вони несуть внаслідок надання неоплачуваних  або частково оплачуваних послуг пільговим категоріям населення.

   Наразі, навіть при загальному високому рівні безробіття в цілому по країні, через не престижність та низький рівень оплати праці в житлово-комунальній галузі спостерігається висока плинність та дефіцит кваліфікованих кадрів.

    Середня заробітна плата на галузевих підприємствах відстає від промислових на 20 – 30 відсотків, а в окремих регіонах сягає лише рівня мінімальної. Нестабільний фінансовий стан суб’єктів господарювання постійно породжує зарплатні борги та є основною причиною трудових конфліктів, кількість яких у галузі є найбільшою у порівнянні з іншими галузями економіки.

 Проведення нинішнім Урядом політики, в основу якої замість суспільно прийнятих стандартів гідного життя та гідної праці покладено ідею соціальних мінімумів виживання, ще більше посилило цю проблему. 

На даний час в Україні мінімальна заробітна в еквіваленті становить менше 50 доларів США, що в три рази нижче визначеного ООН рівня злиденності, який становить 5 доларів на день. При цьому постійно зростають витрати на енергоресурси, транспорт, оплату житла, на продукти харчування, ліки та предмети першої необхідності.

     Делегати з’їзду - представники більше 330 тисяч членів профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України вважають такий стан справнеприпустимим і закликають органи влади:

      - невідкладно розробити і затвердити Загальнодержавну стратегію реформування житлово-комунальної сфери, складовими елементами якої повинні бути цільові економічні програми розвитку усіх її підгалузей;

       - зосередити та спрямувати державні фінансові ресурси, інвестиції приватного та банківського сектору, зовнішні запозичення на модернізацію основних фондів житлово-комунальних підприємств, інженерних комунікацій та мереж, оновлення рухомого складу міського електротранспорту, прибиральної техніки, будівництво доріг, шляхопроводів, сміттєпереробних заводів та ремонт житлового фонду;

      - забезпечити до 1 грудня 2015 року повернення боргів із заробітної плати працівникам  галузевих підприємств та не допускати в подальшому утворення нових зарплатних боргів;

      - забезпечити належне фінансування, передбачене державними цільовими програмами, поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища.

    Делегати з’їзду заявляють, що Уряд та роботодавці повинні невідкладно розпочати реальну, а не декларативну боротьбу з бідністю, а також усунути значний розрив між національними та європейськими стандартами життя, і наполягають на:

      - встановленні прожиткового мінімуму, а відповідно й розміру мінімальної заробітної плати, згідно з чинним законодавством;

     - забезпеченні індексації мінімальної заробітної плати на індекс інфляції 2014 року та 1 півріччя 2015 року;

     - задоволенні грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця шляхом створення Гарантійної установи;

      - введенні ефективної й справедливої системи перерозподілу доходів між бізнесом та найманими працівниками

     - відновленні часткового фінансування за рахунок коштів соціального страхування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та оздоровлення дітей;

      - відновленні законодавчих норм щодо щорічного (з 1 березня) підвищення пенсій у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати та з урахуванням інфляції, відміні оподаткування пенсій та зняття обмежень на виплату повної пенсії працюючим пенсіонерам;

      - припиненні негативної практики прийняття законів, що скасовують та звужують зміст і обсяг існуючих соціальних гарантій громадян та прийнятті нових законів, які б відповідали нормам конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії та національного законодавства щодо забезпечення прав працівників і гарантій діяльності профспілок.