ІІІ Пленум ЦК Профспілки (2017)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. МІСЦЕВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ,      ПОБУТОВОГО  ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ  УКРАЇНИ

 III   П Л Е Н У М

  П О С Т А Н О В А

 

30.03.2017                                          м. Київ                            № Пл - 3 

              Про посилення ролі  профспілкових органів щодо забезпечення     

        належного соціального захисту членів Профспілки в сучасних умовах

              

         Нинішній критичний стан житлово-комунального господарства є відображенням стану усієї економіки країни, яка потерпає від псевдо реформ, корупції та відсутності стратегічного бачення її подальшого розвитку.

         Найбільш гострими галузевими  проблемами наразі є: недофінансування з державного бюджету підприємств  за житлові субсидії і пільги, які законодавчо встановлені населенню; не повернення різниці у комунальних тарифах.

         Члени Профспілки, як і більшість людей найманої праці,  потерпають від політики органів влади, в основі якої замість суспільно прийнятих стандартів гідного життя і гідної праці покладено ідею соціальних мінімумів.

         Наочним прикладом антисоціальної політики  є підвищення ціни на природний газ та електроенергію без належного її економічного обґрунтування, що потягло за собою подорожчання  тепла, води та інших комунальних послуг, товарів першої необхідності та продуктів харчування.

          Минулого року Кабінет Міністрів України без погодження з профспілковою стороною затвердив нову редакцію Списків №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В новій редакції Списків безпідставно виключено понад 1300 професій і посад, в тому числі і житлово-комунальної сфери.

         При цьому Уряд не здійснив ефективних  заходів для подолання корупції в органах влади та окремих галузях, легалізації тіньового бізнесу, збільшення оподаткування доходів олігархів, що спрямувало б до казни держави значно більше коштів, ніж вищезазначені   новації в соціальній сфері.

         Невиважена політика влади викликала у людей праці та профспілкового активу справедливе обурення, яке стало приводом для колективного трудового спору Федерації профспілок України та Уряду і вилилося в масові акції протесту, в яких активну участь  брала і галузева Профспілка.

         Окрім зниження ціни на енергоносії  профспілки вимагали від державних органів влади: підняти мінімальну заробітну плату до рівня оновленого  споживчого кошика; запровадити галузеві стандарти оплати праці, згідно з конвенцією МОП та Європейською соціальною хартією; відродити вітчизняну промисловість; заснувати спеціальну гарантійну установу для виплати боргів із заробітної плати; підвищити пенсії; поновити систему санаторно-курортного обслуговування.

         Під тиском профспілок почав відновлюватися соціальний діалог на національному рівні. У 2016 році укладено нову Генеральну угоду між

 

 

об’єднаннями профспілок, роботодавців та Кабінетом Міністрів України,  створено Національний комітет з розвитку промисловості.

         Проте, основна вимога учасників акцій протесту про зниження ціни на енергоносії органами державної влади не виконана. Дане питання переведено урядовою стороною в площину вивчення робочою групою на невизначений термін.

         Пленум ЦК Профспілки висловлює своє  занепокоєння тим, що внаслідок  підвищення ціни на природний  газ та електроенергію найбільше постраждав житлово-комунальний сектор, оскільки практично всі кошти, які заробляли та збирали галузеві підприємства, йшли транзитом газовикам та енергетикам.

         Суттєво зросли борги населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що негативно впливає на фінансово-економічний стан галузевих підприємств; на початок 2017 року вони складали 13,7 млрд. грн., а на 1 лютого перевищили 15,5 млрд. грн.

         На тлі  негативних економічних та політичних факторів погіршилася ситуація з виплатою заробітною платою працівникам.  Так, минулого року заборгованість із заробітної плати на підприємствах галузі коливалася у межах 20 – 40 млн.грн. А підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 грн. не знівелювало зниження рівня доходів спілчан, яке відбулося внаслідок знецінення національної валюти  та підвищення цін на послуги та товари. Їх реальні зарплати втратили за рік більше половини своєї вартості.

          В цих  умовах виборні профоргани усіх рівнів докладали максимум зусиль для пом’якшення негативних наслідків державного управління.

         Президія ЦК Профспілки разом з Асоціацією «Укртеплокомуненерго» та профільного комітету Верховної Ради України  добилися прийняття Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення стійкого функціонування суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», що дозволило хоча б частково розв’язати проблеми  підприємств та поліпшити соціальний стан працівників цієї підгалузі.  

         Профспілковою стороною  протягом 2016 року було ініційовано та  переукладено галузеві угоди з Центральними правліннями товариств, які об’єднують працівників з вадами зору та слуху; з Міністерством інфраструктури для підприємств  міського електротранспорту; у 2017 році підписано угоду з Мінрегіоном та Всеукраїнською конфедерацією роботодавців житлово-комунальної галузі України. Норми цих угод спрямовані на соціально-економічний захист працівників галузі.       

          Вдосконалюється і стає ефективнішим соціальний діалог на територіальному, міському та локальному рівнях.

         Через систему територіальних угод та договорів з органами господарського управління обласні комітети Профспілки добиваються своєчасних розрахунків замовників за виконані роботи та послуги галузевими підприємствами, компенсації від держави за обслуговування пільговиків, покриття різниці в тарифах, перерахування субсидій, виділення коштів на

 

 

 

модернізацію основних фондів, підготовку до опалювального сезону, підтримки відомчих оздоровчих та інших соціальних об’єктів.

         В якості практичної допомоги з укладення колективних договорів на підприємствах, обкоми проводять семінари-практикуми, навчання профактиву, розробляють методичні матеріали щодо ведення переговорів та макети колдоговорів; разом з профкомами добиваються включення до колдоговорів окрім соціальних гарантій, визначених угодами вищого рівня, додаткових зобов’язань роботодавців щодо оплати праці, стимулюючих надбавок та соціальних пільг для ветеранів праці, працюючих жінок та молоді.

            Завдяки системній та послідовній роботі виборних профспілкових органів наразі колективними договорами охоплено понад 90 відсотків підприємств житлово-комунального господарства та усі суб’єкти господарювання міського електротранспорту та системи УТОС та УТОГ.

         Водночас, існуюча система соціального діалогу та регулювання трудових відносин на національному, галузевому, територіальному та локальному рівнях має серйозні недоліки. Багато питань, які були предметом соціального діалогу, нинішня влада в односторонньому порядку перевела  в площину переговорів та угод  з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема  з цінової та тарифної політики, вибіркового надання преференцій окремим галузям, реформування пенсійної системи  і соціального страхування  тощо.

         Чинним законодавством чітко не визначено  сферу розповсюдження та дії галузевих угод, взаємовідносини та право використання положень колективних договорів, які напрацьовані та відстояні профспілковими органами, не членами Профспілки. Не вирішені також питання щодо спрощення процедури вирішення трудових спорів та організації страйків на  житлово-комунальних підприємствах та в інших секторах громадського обслуговування.

          Центральними органами влади не впроваджується єдина науково-технічна політика з охорони праці. Це є однією з причин зростання у галузі в 2016 році у порівнянні з попереднім  роком  травматизму на виробництві   майже на 20 відсотків та більше ніж у 2 рази травматизму з летальними наслідками.

         Чимало законодавчих актів, прийнятих останніми роками, дозволяють державним органам втручатися у статутну діяльність профспілок, впливати на їх фінансовий стан, що послаблює їх захисну функцію.

         На галузевих підприємствах мають місце факти, коли роботодавці  прямо чи опосередковано перешкоджають роботі виборних профорганів, ухиляються від колективних переговорів,  затримують перерахування профспілковим організаціям профвнесків та коштів на культурно-масову і оздоровчу роботу.

         Не повною мірою реалізується потенціал та можливості щодо  захисту прав спілчан і виборними профспілковими органами. Найбільш характерними недоліками є низький рівень організаційної роботи та виконавчої дисципліни, недотримання статутних вимог та невиконання прийнятих рішень вищих органів Профспілки, пасивність окремих членів виборних органів та недостатня індивідуальна робота з спілчанами та неналежне їх інформаційне забезпечення,   слабка інтеграція молодих працівників у профспілковий рух.

         Сукупність означених та інших факторів призвела до скорочення загальної чисельності Профспілки за минулий рік на   49  тисяч осіб.

         Пленум ЦК Профспілки України  ПОСТАНОВЛЯЄ:     

1. Підтримати рішення та дії  Президії   ЦК   Профспілки  щодо стабілізації роботи  галузевих підприємств та  захисту соціально-економічних прав спілчан.

2. Схвалити та направити КМУ Звернення пленуму ЦК Профспілки щодо

надання пріоритету розвитку житлово-комунального господарства, як стратегічної життєзабезпечуючої галузі (додається).

         3. Підтримати постанову Президії ФПУ від 20.12.2016 № 5 - 6 - 7 «Про оголошення 2017 року Роком первинної профспілкової організації».  

4. Звернутися до ФПУ з питань, які потребують вирішення на державному рівні та є актуальними для більшості членських організацій, а саме:

     - законодавчого визначення державного  та колективно-договірного регулювання оплати праці за галузевою ознакою;

     - прискорення прийняття Трудового Кодексу, основою якого має стати верховенство права у трудових відносинах та безумовний пріоритет збереження життя і здоров’я працівників перед економічними цілями;

 - створення в Україні гарантійної установи для забезпечення вимог найманих працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;

               -   безумовного виконання центральними органами влади, покладених на     

     них чинним законодавством, обов’язків щодо проведення єдиної науково-технічної політики з охорони праці в галузях;

 - поновлення порядку, за яким ціни та тарифи на енергоносії, житлово-комунальні, транспортні послуги, послуги зв’язку, товари першої необхідності погоджуються профспілковими органами;

 - забезпечення та дотримання  конституційного права профспілок щодо володіння та управління своїм майном;

- напрацювання механізму захисту профспілкового майна на тимчасово окупованій території АР Крим;

- спрощення процедури трудових спорів, організації та проведення  страйків;

- внесення змін до Закону України «Про профспілки,їх права та гарантії діяльності», щодо порядку перерахування членських внесків профспілковим органам не на умовах, визначених колективними договорами (що є втручанням у діяльність профспілок), а згідно з  статутами профспілок або рішеннями їх вищих виборних органів;

- прискорення об’єднання фондів соціального страхування та поновлення часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів, оплати санаторно-курортних путівок.

    5. Виборним органам територіальних організацій Профспілки:

    - ініціювати разом з соціальними партнерами перед облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування проведення переговорів, консультацій щодо взаємодії з територіальними громадами, утвореними в процесі децентралізації влади, фінансування програм модернізації галузевих підприємств та здійснення інших заходів, які б сприяли сталій роботі, беззбитковості суб’єктів господарювання;

- добиватися всеохоплюючого колективно-договірного регулювання,  відповідального соціального діалогу, як норми цивілізованих взаємовідносин профспілкових органів з роботодавцями; включення до колдоговорів зобов’язань щодо участі профактиву в органах управління підприємства, обґрунтування та прозорості процесів акціонування і приватизації, гарантій в оплаті праці, підвищення кваліфікації, створення безпечних умов праці, належного виробничого побуту, атестації робочих місць, організації медичних оглядів, додаткових гарантій щодо оздоровлення та відпочинку працівників,  доплат та пільг для ветеранів праці, працюючих жінок та молоді;  

    - не допустити  в ході децентралізації та реформування сфери громадського обслуговування масового скорочення працівників та утворення на підприємствах безпрофспілкового середовища або підміни «жовтими» профспілками;

- взяти під особливий контроль кожне підприємство, де є заборгованість з виплати заробітної плати, оперативно реагувати на порушення законних прав членів Профспілки та застосовувати до роботодавців  усі передбачені законодавством заходи впливу у разі ігнорування вимог профспілкових органів;

- надавати допомогу профкомам в оформленні судових позовів до роботодавців з приводу грубого порушення законодавства про працю, затримки перерахування Профспілці членських внесків та супроводжувати їх в судових інстанціях;

- забезпечити системне навчання та підвищення кваліфікації профспілкових працівників та активу, розробку та розповсюдження  нормативно-методичних матеріалів первинним організаціям Профспілки;

- посилити вимогливість та персональну відповідальність керівників профорганів усіх рівнів за виконання статутних вимог, прийнятих рішень, дотримання організаційної та фінансової дисципліни;

- вдосконалювати та впроваджувати нові форми роботи з інформаційного забезпечення, поширення позитивної практики вирішення соціальних питань виборними профорганами, формування усвідомленого профспілкового членства та зміцнення авторитету Профспілки;

- більше уваги приділяти профспілковому органайзингу, що дозволить виявити лідерів, підвищити активність кожного члена Профспілки;

- для посилення мотивації профспілкового членства проводити заходи, які б демонстрували перевагу членів Профспілки перед організаційно необ’єднаними працівниками.

6. Учасники пленуму ЦК Профспілки, що є стороною соціального діалогу в підписанні Галузевої угоди від сторони найманих працівників, підтверджують дію нової Галузевої угоди на 2017-2018 роки, яка відповідає вимогам Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII та інтересам працівників підприємств галузі.

х                х                х

Пленум закликає соціальних партнерів до конструктивної співпраці з виборними органами Профспілки, об’єднання зусиль для забезпечення сталої та беззбиткової роботи підприємств, дотримання принципів соціального діалогу і відповідальності перед найманими працівниками, укладення  колективних договорів   на кожному з господарюючих суб’єктів, створення умов для нормальної діяльності виборних профспілкових органів.

 Голова ЦК Профспілки

                        України                                                                   О.І.Романюк