ІІ Пленум ЦК Профспілки (2016)
   

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ ПРОФСПІЛКИ   ПРАЦІВНИКІВ   ЖИТЛОВО – КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, МІСЦЕВОЇ  ПРОМИСЛОВОСТІ, ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ  УКРАЇНИ

II    П Л Е Н У М

П О С Т А Н О В А

 

18.02.2016 р.                                        м. Київ                                   № Пл - 2 - 1

Про організацію виконання рішень

VI з’їзду та Основних  напрямків

роботи Профспілки до 2020 року

 

     Пленум зазначає, що післяVI з’їзду Президія, керівництво та працівники апарату ЦК Профспілки провели ряд конкретних заходів щодо виконання його  першочергових доручень. Усім гілкам влади направлено Резолюцію З’їзду з основних галузевих та соціальних питань; проаналізовано пропозиції делегатів та підготовлено пропозиції практичних дій на найближчі п’ять років для усіх організаційних ланок Профспілки. 

           У зв’язку з загостренням фінансово-економічної ситуацією та збільшенням  заборгованості із  заробітної плати на підприємствах тепло, - водопостачання, водовідведення, міського електротранспорту та обслуговування житла були оперативно направлені звернення до  Кабінету Міністрів України, який, в основному, є винуватцем   виникнення галузевих  проблем: несвоєчасних і не в повному обсязі  розрахунків за виконані роботи та різницю в тарифах, затримки перерахування субвенцій та субсидій, за  обслуговування пільгових категорій населення.

          У грудні 2015 року Президією ЦК Профспілки з ініційовано укладення нових галузевих угод з усіма соціальними партнерами.

           Виборні органи Профспілки усіх рівнів максимально сприяли забезпеченню безперебійної роботи підприємств в осінньо-зимовий період та стабільного мікроклімату в трудових колективах.

           Загальна соціально-економічна  ситуація в країні після З’їзду не покращилася і наразі є катастрофічною.

            Падіння української економіки у 2015 році становило більше 14 відсотків ВВП; реальних доходів населення – 25 відсотків, а зовнішньої економічної діяльності – третину; інфляція – сягнула майже 50 відсотків. Протягом року Кабінет Міністрів України не спромігся розробити законопроекти, які мали визначити хід кардинальних реформ. Така ситуація негативно впливає на фінансово-економічний стан та роботу підприємств галузей, які знаходяться в сфері впливу  Профспілки.     

          Центральний комітет  Профспілки стурбований  зволіканням центральних органів влади з розробкою  стратегії розвитку житлово-комунального господарства  та програми державної підтримки галузі, що підтверджується відсутністю будь-яких коштів на модернізацію основних фондів ЖКГ в Держбюджеті 2016 року. Хоча формування нової сучасної політики в сфері обслуговування на принципах стандартів та практик Європейського Союзу мало стати одним із пріоритетів діяльності органів влади.      

          Замість того, щоб розпочати  реформування  житлово-комунального господарства, та забезпечення  належної платоспроможності населення,  Уряд стрімко підняв ціну на газ та електроенергію, що спричинило збільшення тарифів на тепло, воду та інші житлово-комунальні послуги.  Внаслідок таких не виважених дій – знизився рівень платежів, а борг споживачів перед комунальними підприємствами – сягнув майже 9 млрд. грн.

         Через невизначеність з термінами і порядком децентралізації влади та прорахунки у формуванні Державного та місцевих бюджетів - неврегульованими залишаються більшість питань щодо відшкодування та компенсацій втрат галузевим підприємствам, які виникли у зв’язку з недосконалою законодавчою базою та неефективною державною регуляторною  політикою у сфері житлово-комунальних послуг.

         Велику занепокоєність членів ЦК Профспілки викликає продовження ігнорування урядовою стороною соціального діалогу,   замороження заробітних плат, що поглиблює зубожіння людей праці. На початок 2016 року заборгованість із заробітної плати по усім галузям економіки складала майже 2 млрд. грн., а на підприємствах житлово-комунального господарства зарплатні борги перевищили 60 млн.грн. Проте усі профспілкові пропозиції щодо внесення змін до законодавства, які б встановлювали гарантії на забезпечення своєчасної виплати заробітної плат владою нехтуються. Прояви несправедливості мають місце  у сферах зайнятості, пенсійного забезпечення, безпеки праці та охорони здоров’я, соціального страхування та правового захисту людини праці.

           Натомість посилюється тиск на профспілки та їх лідерів, не зменшується кількість прямих чи опосередкованих фактів втручання роботодавців та органів влади у профспілкову діяльність, перешкоджання виконанню статутних завдань.

             Чимало проблем сформувалося й у внутрішньо профспілковій роботі , внаслідок чого потенціал Профспілки реалізується не повною мірою. Продовжується скорочення профспілкового членства, знижується престиж профспілкової роботи, спостерігається  недостатнє представництво молоді у виборних органах Профспілки.

          Жорсткий наступ на права найманих працівників, утиск прав самих профспілкових організацій вимагають від керівників, членів виборних органів Профспілки усіх рівнів  повної самовіддачі, послідовності, наполегливості та стійкості. Більшої ваги наразі набирає робота з профспілковими кадрами та активом, забезпечення системності та належної якості навчального процесу, покращення інформаційної діяльності.

          Організаційне зміцнення Профспілки потребує жорсткої персональної дисципліни та відповідальності профспілкових працівників за дотримання статутних вимог, виконання рішень виборних органів та фінансових зобов’язань на усіх рівнях структури Профспілки.

         Фундаментальним та головним завданням для усіх профспілкових організацій є – поширення ідеології сучасного профспілкового руху, яка

 

передбачає - самоорганізацію працівників для захисту своїх прав та інтересів, усвідомлене та активне членство в профспілкових рядах.

 

         Пленум Центрального комітету Профспілки України ПОСТАНОВЛЯЄ:

 

         1. Виборним органам усіх структурних ланок Профспілки неухильно керуватися Основними напрямами роботи Профспілки на 2015-2020 роки, затвердженими VI  з’їздом; покласти їх в основу своєї практичної діяльності, скоригувати при необхідності свої плани та  розробити конкретні заходи щодо їх реалізації.

                   2. Направити Федерації профспілок України наступні пропозиції щодо посилення   соціально-економічного захисту членів  профспілок та консолідації профспілкового руху:

          2.1. Спрямувати зусилля на відновлення повноцінного соціального діалогу на національному рівні та укладення нової Генеральної угоди, яка б гарантувала гідну та справедливу оплату праці найманих працівників, наближення до європейських стандартів життя, безпеку на робочих місцях, належне соціальне страхування;

          2.2. Добиватися конституційного визнання соціального діалогу як суспільного явища, вдосконалення та укріплення системи колективних переговорів, поширення положень колективних договорів виключно на  тих членів профспілок, від імені яких вони укладаються;

         2.3. Добиватися зняття численних обмежень права працівників на страйк, які встановлені національними законами про галузеву діяльність та приведення їх у відповідність до гарантій закріплених міжнародним законодавством;

         2.4. У відповідності з Меморандумом з реалізації Плану модернізації України «Від кризи до економічного зростання» укладеного спільними представницькими органами роботодавців та профспілок добиватися від Уряду структурної перебудови економіки на основі розвитку ефективного, конкурентоспроможного національного виробництва, енергетичного, транспортного, аграрного і житлово-комунального секторів, спрямування державних інвестицій в соціальні послуги та інфраструктуру.  

         3. Президії Центрального комітету, виборним органам територіальних та міських організацій Профспілки:

          3.1. Зосередити зусилля на вдосконалені системи діалогових відносин із стороною власників та роботодавців, розглядаючи її, як основний шлях та інструмент для підвищення рівня оплати праці та правового захисту членів Профспілки;

          3.2. Продовжити роботу з укладення галузевих та територіальних угод та ініціювати укладення окремих угод з галузевими органами управління та осередками роботодавців на територіальному і міському рівнях, наповнювати їх конкретними життєво важливими для спілчан та підприємств зобов’язаннями  щодо своєчасних розрахунків за виконані послуги та роботи, бюджетного фінансування для модернізації основних фондів, встановлення тарифів, які б забезпечували беззбиткову роботу галузевих підприємств, гідний рівень оплати праці, проведення заходів з безпеки праці, оздоровлення та відпочинку працівників;

         3.3. Надавати первинним організаціям Профспілки допомогу в роботі з укладання колективних договорів; проводити навчання активістів з усіх напрямів профспілкової діяльності на основі сучасних форм і методів  освітнього процесу; створити дієвий резерв голів виборних органів первинних, міських та територіальних організацій Профспілки;

         3.4. Забезпечити моніторинг та взяти під контроль кожне підприємство, де є заборгованість із виплати заробітної плати та використовувати усі, передбачені законодавством заходи  впливу, для її погашення; запобігати масовим звільненням працівників при реструктуризації або зміні форми власності підприємства;

         3.5. Налагодити співпрацю з органами державної служби праці та Національної служби посередництва і примирення щодо профілактики та оперативного усунення правопорушень на галузевих підприємствах;

         3.6. Активізувати роботу з організаційного зміцнення та збільшення чисельності членів Профспілки, насамперед шляхом поширення ідеології усвідомленого та активного профчленства; вишукувати небайдужих до долі інших людей, активних працівників та створювати за їх участю первинні організації  Профспілки на галузевих підприємствах, де вони з певних причин не створені або раніше були ліквідовані;

         3.7. Вдосконалювати систему інформування профкомів про зміни чинного законодавства,  діяльність виборних профспілкових органів вищого рівня, досвід роботи з захисту прав та інтересів спілчан, використовуючи для цього усі доступні засоби масової інформації, власні видання і сучасні електронні засоби комунікації;

          3.8. Організовувати конкурси, огляди, змагання між первинними організаціями з різних напрямів профспілкової діяльності; для підвищення зацікавленості   в  роботі використовувати моральні та матеріальні стимули; залучати до виконання завдань, які стоять перед Профспілкою – молодь; більше приділяти уваги соціальному захисту та підтримці профспілкових працівників та активістів;

          3.9. Посилити вимоги до голів та членів виборних профорганів за дотримання статутних вимог, виконавчої та фінансової дисципліни, принципів солідарності, особливо під час проведення акцій протесту та профспілкових кампаній.

         4.  Виборним органам первинних (об’єднаних первинних) організацій Профспілки:

         4.1. Використовувати в повному обсязі права профспілок, закріплені чинним законодавством та міжнародними нормами, щодо захисту прав та інтересів спілчан; добиватися участі своїх  представників  в управлінні, розподілі прибутку, контролю за використанням інвестицій; домагатися від власника підприємства прозорості та всебічного обґрунтування доцільності зміни форми власності;

         4.2. Проявляти принциповість при укладені колективного договору, наполягати на включені до нього конкретних зобов’язань щодо:

           - гарантій підвищення та своєчасної виплати заробітної плати, нарахування компенсацій за затримку її виплати;

           - здійснення конкретних заходів з охорони праці та створення належних санітарно-побутових умов, атестації робочих місць, профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань, проведення інструктажів та періодичних медичних оглядів, організації навчання працівників з питань охорони праці та виробничої санітарії;

          - організації культурно-масових, фізкультурно-спортивних  заходів, оздоровлення і відпочинку працівників та членів їх сімей, забезпечення фінансування цієї роботи згідно чинного законодавства;

         -  додаткових соціальних гарантій для ветеранів праці, жінок, молоді та стосовно - професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;    

         4.3. Добиватися від  роботодавця повного виконання зобов’язань за колективним договором за допомогою усіх законних засобів, включаючи:  колективні трудові спори, подання позовів до судів, проведення акцій протесту, страйків, ініціювання розірвання контракту (трудового договору) з керівником   за статтею 45 КЗпП;

         4.4. Забезпечувати належний громадський контроль за створенням на підприємстві здорових і безпечних умов праці, участь представників профспілкової організації у розслідуванні нещасних випадків на виробництві; добиватися відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної  працівнику  у зв’язку з трудовою діяльністю;

         4.5. Для збереження та посилення мотивації профспілкового членства, активізувати роботу з членами Профспілки та необ’єднаними працівниками,  проводити регулярно бесіди, тематичні зустрічі, вечори трудової слави, посвячення в члени колективу та вступ у профспілкову родину; посилити роз’яснювальну та інформаційну діяльність щодо переваг спілчан у захисті своїх прав та інтересів;  

         4.6. Добиватися від керівника підприємства своєчасного та у повному обсязі перерахування утриманих із заробітної плати спілчан профвнесків та неухильно дотримуватися  статутних вимог щодо фінансової дисципліни у взаємовідносинах з виборними органами середньої ланки Профспілки; не допускати нецільового використання профспілкових внесків.

           Голова ЦК Профспілки               

                        України                                                           О.І.Романюк